Очікувана поразка Кремля на ринку морської логістики вже проглядається у колапсі Азово-Кримського судноплавного району. Із початку війни цивільне судноплавство, з використанням інфраструктури тимчасово окупованого півострова та узбережжя РФ, там практично зупинилося. Росіяни створили умови, несумісні із реальною економікою.
Усі цивільні порти на цих акваторіях закриті через обмеження районів судноплавства, накладені військовими ЧФ РФ. Там обслуговуються лише військові кораблі та судна забезпечення. Окупанти закрили для цивільних суден Керченську протоку, заблокувавши на Азові кораблі з іноземною пропискою. Частину з них орки розстріляли, декілька – вкрали разом із вантажем української пшениці.
Читайте також: Відповів за Крим: ліквідовано командира 810-ої бригади морпіхів Чорноморського флоту РФ
Ці небезпеки, а також – безконтрольне мінування російськими терористами морської акваторії і пов'язане з цим подорожчання послуг міжнародного страхування спонукало міжнародних судновласників відмовитися від економічно збиткового співробітництва.
Відтак, постраждали порти в АР Крим, а також – російських Новоросійська, Ростова та Туапсе. Останні завантажено на 20-30%. Натомість на українському півострові повністю припинено перевалку вантажів та втрачено доходи від транзиту.
Кримські пабліки пишуть про масові скорочення робітників-портовиків. Останню зарплату їм виплатили в обсязі 10-15% від лютневого авансу. Нині 2,5 тисячі портовиків сидять без роботи та грошей. Місцеві у соцмережах засуджують дії портових адміністрацій, а також – дій Москви і її місцевих колаборантів, що призвели до колапсу.
На 5 квітня на півострові попередньо призначено масові акції протесту. Відомо, що окупаційне керівництво АР Крим намагається придушувати подібні настрої, обіцяючи вирішити питання та одночасно залякуючи активістів.
Цей кейс свідчить про неминуче урізання світових морських амбіцій РФ. Далі Кремлю буде значно гірше. Міністри закордонних справ країн ЄС вже розглянули у першому читанні питання закриття своїх портів для російських кораблів.
Наразі вони відклали остаточне рішення надіслати їх курсом, затвердженим захисниками острова "Зміїний". За словами Міністра сполучень Латвії Таліса Лінкайтса, кілька країн виступають проти. Але він упевнений, що у разі блокування спільного рішення ЄС рішення реалізують на регіональному рівні.
Декілька країн вже популярно пояснили РФ, що в їхні порти не варто заходити навіть на веслах. Великобританія першою оголосила закриту зону для всіх судів, що належать, експлуатуються, контролюються, зафрахтовані або зареєстровані Росією, або плавають під її прапором. У Канаді пішли далі, заборонивши росіянам навіть наближатися до своїх внутрішніх вод. Цей приклад наслідує Латвія.
На думку експертів, цих зусиль достатньо, аби у 2022-му уполовину скоротити вантажообіг російських портів, який вже значно просів через кримську кризу. Ще сильніше він обвалиться після очікуваного відходу з російського ринку світових перевізників. Все це дозволяє розраховувати на тотальний морський розгром ворога.
Швидше за все, росіяни намагатимуться його уникнути і руками лобістів у ЄС створюватимуть лазівки для просочування в порти цивілізованих країн. Одна з них – послуги міжнародних перевізників. Слід розуміти, що РФ – слаборозвинена морська держава. Судна під її прапором становлять менше 1% світового ринку. Навіть із урахуванням флоту під чужими прапорами вони – космічно далекі від десятки лідерів, які визначають 70% світової морської логістики.
Для розуміння, частка РФ там менша, ніж в острова Мадейра. РФ має лише 0,3% світового контейнерного флоту. Більшість їхніх вантажів перевозяться суднами інших країн. Тому важливо не просто закрити європейські порти для усіх посудин з прапорами РФ, а повністю знищити морську логістику агресора.
Імовірно, так і станеться. Уже сьогодні, ще до введення морської блокади РФ, пов'язаним з нею вантажі складно пробиватися до пункту призначення. В умовах санкцій їх перевіряють у європейських портах з особливою пристрастю. Попри їхню приналежність до прапора будь-якої країни. З огляду на те, що Путін розгорнув війну на тотальне знищення свого режиму, він може попрощатися з ефективною морською логістикою, зокрема кримською. На півострові її можна буде відновити лише після деокупації. Тому місцевим портовикам та іншим кримчанам варто боротися не за окупаційні виплати, а за повернення півострова Україні. Путін і гідне життя – давно несумісні поняття.
Андрій ВОРОПАЄВ, спеціально для Defense Express
Читайте також: Для чого в РФ прискорено розбудовують підводний флот
