Те що Китай й так може масово виробляти малогабаритні реактивні двигуни для крилатих ракет та дронів відомо дуже давно. Бо всі російські реактивні "Шахеди","Герань-3", літають саме на китайських реактивних двигунах, які вільно продаються на цивільному ринку.
Але Китай дуже активно рухається у бік передових виробничих технологій. І ще у листопаді 2025 року заявили про успішне випробування малогабаритного турбореактивного двигуна, який був виготовлений з використанням 3D-друку.
Читайте також: Новітній ЗРК Tempest в ЗСУ вже як мінімум кілька місяців, а один з екіпажів збив вже 21 "Шахед"
І увагу одразу слід звернути на те, що розробка здійснюється державною та провідною Aero Engine Corporation of China (AECC), яка відповідає за виробництво абсолютної більшості авіаційних двигунів всіх типів, що встановлюються на китайських військових та цивільних літаках.
Тоді повідомлялось, що виготовлений за новими технологіями реактивний двигун був встановлений на дослідному БПЛА Liuxing-260, що має розмах крила 3,3 метра. Під час випробувань він показав можливість успішної роботи протягом мінімум 30 хвилин, можливості роботи на висоти не менше 6 км та на швидкості 0,75 Маха (близько 700 км/год на вказаній висоті).
Заявлено, що загалом близько 60% маси двигуна, який загалом важить 160 кг, виготовлення саме завдяки адитивним технологіям. Це дозволило на аналогічний відсоток знизити виробничі витрати та значно підвищити надійність турбореактивного двигуна.
І з боку Defense Express можемо лише підкреслити, що опануванням китайським оборонно-промисловим комплексом цих технологій є дуже загрозливим. Тим паче, що мова йде про розробки який веде не стартап, а головний китайський виробник авіаційних двигунів. Бо Китай й так має величезну перевагу в обсягах, темпах та собівартості виробництва, яка тепер буде помножена на сучасні виробничі підходи.
Тим паче, що західні виробники авіаційних двигунів хоч і почали експериментувати з виробництвом на 3D-принтерах своїх малогабаритних двигунів раніше. Але практичного результату ще немає. Наприклад, американський Pratt & Whitney заявив про ці роботи над TJ150 ще у 2021 році.
Але станом на літо 2025 році тривали лише випробування окремих складових вироблених 3D-друком цього доволі масового двигуна. Нагадаємо, що він використовується у хибній цілі MALD та призначений для британських ракет "повітря-земля" Spear 3, що перетворилась на "довгобуд".
Водночас більшість інших американських та європейських проєктів з використанням аддативних технологій у двигунобудівні частіше на рівні стартапів, що означає ще й потребу у масштабізації навіть успішних рішень.
Тобто, якщо Китай доведе до масового використання ці нові виробничі технології, то зможе ще більше наростити виробничі потужності масових далекобійних засобів ураження. І це вже може сформувати його критичну перевагу над будь-яким противником, за рахунок того, що він зможе "штампувати" кратно більше засобів ураження, ніж противник засобів протидії.
Читайте також: Рашисти поставили ракету Р-60 й на реактивний "Шахед", "Герань-4", і це більш небезпечний варіант
