Аби отримати перше, достатньо Україні остаточно відкинути китайські зазіхання на "Мотор-Січ". А прийнявши їх, налаштуємо проти себе ключового безпекового партнера – США.
Ситуація з МС не має простого вирішення. До рішення РНБО про так звану націоналізацію Україна мала поле для маневру. Але нині ключові партнери – США та Китай – затисли нас у лещатах. Будь-який варіант вимагатиме від Києва репутаційних та економічних втрат.
Читайте також: РНБО ухвалила рішення націоналізувати "Мотор Січ": інвесторам обіцяють компенсацію
Без поступок України відновлення діалогу з Китаєм малоймовірне. Але ціна поступок не може бути критичною. В умовах війни з РФ політична ставка на США – визначальна. Вони – автори тренду "Путін-убивця" і лише вони готові популяризувати цей наратив у світі. Для них – неприйнятний продаж МС Китаю. А відтак, на жаль, – і для нас.
Час працює проти нас. Домовлятися треба до рішення міжнародного арбітражу
Наше завдання – знайти точки дотику з Китаєм, зберігши партнерський формат із США. Варіанти Києва мають бути цікавими Пекіну і прийнятними для Вашингтону. Імовірні альтернативи – точно поза сектором безпеки. Наша пропозиція має бути асиметричною. Це можуть бути інвестиції в агросектор, з огляду на запуск в Україні ринку землі. Китай може зацікавитися стратегічними інвестиціями в українські порти, в авіабудування чи вантажно-логістичні термінали.
Наразі час працює проти нас. Домовлятися треба до рішення міжнародного арбітражу, де китайці розраховують отримати компенсацію за втрачену власність. Це може статися, за оцінками юристів, за півтора-два роки.
Наші шанси на перемогу там – мізерні. А поразка коштуватиме бюджету до $5 млрд. Для України – захмарна цифра. І це – без урахування втрат від вірогідних торгівельних обмежень з боку Пекіну.
Водночас, імовірна поразка у суперечці з Китаєм посилить нашого ворога – РФ. Кремль розраховує на подальшу співпрацю з китайськими акціонерами "Мотор-Січі" й отримання ними технологій та документації нашого підприємства. 80% вертольотів, вироблених у РФ, оснащені запорізькими двигунами.
Навіть новий китайсько-російський гелікоптер Advanced Heavy Lift, за наполяганням Піднебесної, проектувався із двигуном АІ-136Т. ДП "Івченко-Прогрес" передало його у користування "Мотор-Січі". Відтак росіян влаштовує варіант подальшої купівлі та обслуговування українських авіаційних агрегатів через китайський Чунцин, де має бути налагоджено виробництво.
Поразка у суперечці з Китаєм посилить нашого ворога – РФ.
Діалог з Китаєм варто розгортати на різних рівнях, зокрема – і вищому. Можна спробувати відновити комунікацію із китайцями на майданчику Міжвідомчої робочої групи Мінюсту, створеної для доарбітражного врегулювання.
Окремий кейс – комунікації з очільником DCH Group Олександром Ярославським. Він має вплив, аби стати посередником у переговорах Києва і Пекіну. Власне, китайці й залучили його в проект, аби запропонувати Україні поважного та адаптованого до місцевих реалій партнера.
Мета цього діалогу – сформулювати Піднебесній альтернативу, що збереже Україні контроль над МС і спонукає китайців відмовитися від арбітражних вимог. Головне – зробити це до "Часу-Ч". Інакше мільярди арбітражних доларів, "збитих" з України, стануть для китайців та DCH Group цікавішими, аніж підприємство розбрату.
Андрій Воропаєв, для Defense Express
Читайте також: Euronews: "Україна стала на бік США в справі "Мотор Січ""
