Для нового наступу в 2023 році рашисти намагаються зібрати масу військ в 200 тисяч "чмобіків", які будуть набрані в рамках нової хвилі "часткової мобілізації" та будуть використані для формування нових з’єднань армії РФ. Якщо виходити із актуального штатного розпису ЗС РФ, російський ВПК має працювати декілька років, щоб виготовити достатню кількість техніки та озброєння для мобілізованих військ. При цьому не факт, що при цьому рашистська "оборонка" взагалі не "лусне".
В Кремлі насправді розуміють цю невтішну для себе перспективу. Тому намагаються "клянчити" зброю, де тільки можуть. Наприклад, наприкінці грудня 2022 року стало відомо, що ПВК "Вагнер" взагалі купила артилерійські та реактивні снаряди в Північній Кореї, номенклатура яких однак не розкривається.
Читайте також: Як СРСР перейшов на масове виробництво зброї під час Другої світової, і чи можливо це повторити зараз
Зрозуміло, що розмірковування на тему "де росіяни можуть взяти зброю" мають певний елемент спекулятивності. Але подібний зневажати не потрібно хоча б тому, що наприклад ще рік назад ми б усі навряд чи могли уявити, що Росія обстрілюватиме наші міста екзотичними дронами-камікадзе, куплених взагалі в далекого Ірану.
Очевидно, що перелік держав, у яких рашисти можуть просити зброю, обмежений двома факторами – наявність ОБТ радянських зразків та стосунки з Кремлем. До такого вузького переліку країн входить Північна Корея із великими запасами ОБТ радянського взірця. Але якщо уважніше прочитаємо ось цей огляд польського Defence24, то побачимо – доволі часто за екзотичними індексами ховаються просто копії доволі знайомих нам зразків озброєнь.
Наприклад, КНДР має в своєму розпорядженні до 3500 танків різних типів. Частина із них відноситься до машин типу Chonma-ho, котрі є по суті північнокорейською копією радянського Т-62.
Загалом налічується шість модифікацій цього танка, котрі співвідносяться між собою за характеристиками так само, як "оригінальний" Т-62, модернізовані Т-62М і Т-62МВ, які уже "засвітились" на полі бою в Україні. Частина з цих танків оснащені навіть лазерним прицілом та динамічним захистом. Принципова відмінність від оригінального радянського Т-62 – рівень якості броньованої сталі, із якої виготовлялись північнокорейські Chonma-ho.
Армія КНДР має також танки із іншими екзотичним індексом Pokpung-ho, або ж Chonma-215 та Chonma-216. Це по суті локальна копія радянського Т-72, виробництво якої відбувалось (ймовірно) за підтримки інженерів із КНР.
Окрім можливих візуальних нюансів, можуть бути й відмінності в наборі озброєння – наприклад, іноді північнокорейські військові ставлять на свої танки АГС-17 чи АГС-30, або пускові установки для своїх локальних копій ПТРК "Фагот" або "Конкурс".
Прискіпливий читач може заперечити, що насправді КНДР не дасть Росії ніякі танки, і все вищевикладене залишиться тільки "на папері".
Насправді нам теж хочеться, щоб так все й було. Щоб спроби Кремля десь "вициганити" зброю для своїх "чмобіків" завершились невдачею, і щоб нову хвилю частково мобілізованих не було з чим посилати в бій проти ЗСУ.
Читайте також: Ангола хоче бути союзником США, її "зайва" радянська зброя може допомогти ЗСУ
