Програма FrankenSAM отримала назву завдяки відсиланню до Віктора Франкенштейна, який створив складний організм із різних частин. Для України ця концепція втілилася в поєднанні радянських зенітних платформ із передовими західними ракетами. Проєкт розпочався у 2023 році як спільна ініціатива США та України та став стратегічною відповіддю на гострий дефіцит радянських ракет.
Сьогодні це вже не тільки інтеграція ракет RIM-7 Sea Sparrow у ЗРК "Бук", адаптація AIM-9M Sidewinder до радянських платформ чи поєднання пускових Patriot з українськими РЛС. Зараз це створення єдиної інтелектуальної мережі, яка об'єднує різні технології в один ефективний механізм захисту неба.
Читайте також: FrankenSAM буде вироблятися в Україні: США передають технології
Технологічним ядром стали цифрові інтерфейсні модулі (bridge-modules). Вони перетворилися на "цифрову нервову систему", яка дозволяє:
- Синхронізацію сенсорів: Сучасні радари (такі як AN/MPQ-64 Sentinel) працюють у єдиному полі з вітчизняними РЛС.
- Режим "радіомовчання": Пускові установки отримують цілевказання від зовнішніх джерел (літаків AWACS або системи Delta), не вмикаючи власних радарів до моменту пуску, що робить їх невразливими для антирадіолокаційних ракет ворога.
- Економіку перехоплення: Використання величезних складів НАТО дозволяє знищувати дешеві БПЛА, зберігаючи дорогі ракети Patriot для балістики.
Проєкт FrankenSAM заявив про себе у січні 2024 року з офіційного підтвердження результативного застосування системи. Тоді Сили оборони вперше використали цю гібридну установку для знищення Shahed-136 з відстані 9 кілометрів. Вже у травні 2024 року Повітряні Сили України опублікували перші фотографії системи, що стало документальним підтвердженням того, що концепція працює.
Наступний важливий етап - грудень 2025 року, коли було оприлюднено офіційне відео бойової роботи модернізованого ЗРК Бук. На цих кадрах вперше вдалося чітко зафіксувати процес пуску ракети та успішне перехоплення повітряних цілей під час нічної атаки.
Справжнім тріумфом концепції виявився вихід FrankenSAM у море. Українським інженерам вдалося інтегрувати авіаційну ракету AIM-9 на безпілотну платформу Magura V7. Збиття російського винищувача Су-30 за допомогою такого дрона у 2025 році зняло всі питання щодо ефективності розробки.
Логічним продовженням цієї еволюції стала прем'єра на World Defense Show 2026 в Ер-Ріяді. Новий український мультикаліберний ЗРК "Шершень" (Shershen) продемонстрував гнучкість: система успішно протестована на п'яти типах ракет (від теплових AIM-9L/M до радіолокаційних RIM-7). Позиціюючись як значно дешевша альтернатива західним системам NASAMS або IRIS-T, "Шершень" став втіленням принципу Plug-and-Fight.
На сьогодні FrankenSAM перетворився з поодиноких експериментів на повноцінну стандартизовану лінійку озброєння, пройшовши шлях від термінового розв'язання проблеми дефіциту до стабільного оборонного рішення.
Отримання Україною повної технічної документації у 2025 році дозволило локалізувати збирання, завдяки чому проєкт остаточно перейшов у велику промислову фазу.
Епоха монолітних, наддорогих зенітних систем, що будуються десятиліттями, добігає кінця. FrankenSAM відкрив еру Open Architecture на полі бою. Український досвід довів: у сучасній війні гнучкий код (Software) важить не менше, ніж товщина броні чи кількість пускових (Hardware). Те, що починалося як експеримент, стало новим світовим стандартом.
Читайте також: Невже час згадати за ЗРК "Корал", бо КБ "Луч" та "Радіонікс" підписали угоди з виробником компонентів до IRIS-T з Іспанії
