Для РФ "Шахеди" вже дійсно стали не просто основним засобом далекобійних ударів за кількістю, а й за загальною вагою бойових частин. Ці дрони вже несуть у залпі кратно більше вибухівки за ракети.
І на тлі панічних прогнозів щодо 1000 дронів, які РФ буде ледь не щодоби запускати, хоча наразі мова йде про темп виробництва дронів типу Shahed-136 ("Герань-2" та "Гарпия") на рівні 90 одиниць на добу, замисел рашистів рознести "Шахедами" Україну цілком прогнозований. А питання чим саме відбивати такі атаки - відкрите.
Читайте також: Як Іран отримав з Іраку "копії" А-50 та чому не застосовував ці літаки проти ЦАХАЛу
При цьому вперше порушено баланс, коли зенітна артилерія та навіть ЗРК дешевший та виробляється швидше за літак чи вертоліт, а зенітна ракета концептуально дешевша за крилату чи балістичну. Більше того, навіть старі ЗРК ефективно працюють проти цілого ряду сучасних загроз.
Як відомо, "Шахеди", які масово виробляє РФ, мають доволі низьку ціну - 193 тисячі доларів на рівні 2023 року (не 20-40 тисяч, як колись вважалось). Але вони дешевші за рахунок дуже короткого технологічного циклу. Для них не потрібні рідкісні комплектуючі, складне виробництво та унікальні фахівці. Саме тому у РФ за добу їх виготовляють під сотню, а ракет - лише декілька.
А зенітні дрони, які вже успішно показали себе проти розвідувальних БПЛА, це те, що Україна може масово виробляти власними силами, з наявних доступних комплектуючих та на малій виробничій базі. А їх вартість буде на порядки дешевшою за російський "Шахед". Навіть, за умови того, що вони мають бути та будуть дорожчими за звичайні FPV-дрони.
Справа в тому, що якщо говорити про класичний метод керування FPV-дроном, то тоді необхідно встановлювати нічні камери, які дорожчі. По-друге, необхідно ліквідувати залежність ефективності застосування від майстерності оператора, тобто це про машинний зір - візуальну систему самонаведення.
Можливими альтернативами можуть бути інші системи, які дозволяють уникнути ситуації, коли один оператор керує одним дроном для ураження однієї цілі і без права на другу спробу. А це одразу підіймає питання ройового використання та автоматизованого застосування для вирішення проблем із канальністю - можливості одночасного ураження кількох цілей.
Наприклад, можна піддивитися на системи наведення зенітних ракет, де найперша та найдешевша - радіокомандна, коли сам зенітний засіб має летіти у визначену точку координат, яку обрахували на землі, як місце зустрічі із ціллю. Напівактивна лазерна, коли дрон буде летіти на ціль підсвічену лазером. Можливо, навіть відносно дешеві акустичні головки самонаведення, які потребують вирішення цілого кола задач з шумами. Або візуальні, за аналізом зображень з камери, що також про машинний зір.
А також необхідно вирішити цілий стос проблем із часом приведенням у бойовий стан, часом у повітрі, необхідності у великій швидкості та висотності. А також, окрім застосування у будь-який час доби, ще й при фактично будь-якій погоді та видимості. Бо "Шахед" може летіти і у дощ, і у сніг, і у туман.
І всі ці проблеми необхідно вирішувати одночасно. Бо дальність ураження зенітним дроном у випадку пуску з землі незначна, а час на знищення у порядки довший за можливості будь-якої ракети. Ну а також реалізувати дистанційний, а не контактний підривач, що має вагомо підняти ефективність самої системи.
Тобто, за будь-яким сценарієм, зенітний дрон буде значно складнішим та дорожчим за "фпівішку". І ця купа проблем зрештою й змусила Raytheon перетворити гвинтовий зенітний дрон Coyote на реактивний Coyote 2C з радіолокаційною головкою самонаведення, який і пішов у серію. Але навіть такі дрони все одно дешевші та простіші за традиційні зенітні ракети.
Читайте також: Нові ракети на заміну Storm Shadow / SCALP та Exocet від MBDA: TP15 та RJ10 - коли вони будуть готові
