xcounter
#

Чому Макрон не погрожує Путіну відповіддю на ядерний удар, і що взагалі з атомним арсеналом Франції

4195
Французький Rafale-B в ролі носія тактичної ядерної зброї, ілюстративне фото з відкритих джерел
Французький Rafale-B в ролі носія тактичної ядерної зброї, ілюстративне фото з відкритих джерел

Париж не має чіткої концепції застосування ядерної зброї, і це може підважувати позиції всього блоку НАТО в протистоянні з РФ

В одному із своїх інтерв’ю президент Франції Еммануель Макрон вчергове "відзначився" занадто "миролюбною" заявою. Ведучий телеканалу France 2 спитав, як реагуватиме Франція, якщо РФ завдасть ядерний удар по Україні. У відповідь Макрон по суті сказав, що це буде не настільки великою загрозою для Франції, щоб Париж ударив у відповідь ядерною зброєю по рашистам.

Можливо, так Макрон намагався заспокоїти своїх виборців. Але по факту, він лише перелякав східноєвропейські країни блоку НАТО, які відчули себе незахищеними на фоні "ядерного шантажу" Кремля.

Читайте також: Франція збільшує оборонний бюджет: потрібні снаряди, нові Rafale та супутники
Президент Франції Еммануель Макрон на борту атомного підводного крейсера Le Triomphant - носія стратегічної ядерної зброї, 2017 рік, ілюстративне фото з відкритих джерел

Тут закономірно виникають питання – а що взагалі з французьким ядерним арсеналом, і за яких умов Франція готова застосовувати атомну зброю. Відповідь на це питання знайшли автори польського Defence24. Загалом ситуація виглядає так.

На даний момент Франція має на бойову чергуванні сумарний арсенал в 280 ядерних боєзарядів (+ 10 боєзарядів "у резерві"). За 1966-1996 роки (тобто за 30 років) Париж провів аж 193 ядерні випробування на полігонах у Французькій Полінезії. Після чого рівень радіоактивного забруднення в цьому куточку планети почав перевищувати усі допустимі норми. І тепер виглядає так, що Париж поки що не має полігону, на якому теоретично можна проводити ядерні випробування.

Французька балістична ракета середньої дальності S-3, що збереглась як експонат аерокосмічного музею в Ле Бурже, ілюстративне фото з відкритих джерел

Франція не має класичної "ядерної тріади". У 1996 році французи зняли з озброєння балістичні ракети середньої дальності S-3, і тепер в них нема носіїв ядерної зброї наземного базування.

"Ядро" - це чотири атомні підводні крейсери типу Le Triomphant, кожен із яких може нести до 16 балістичних ракет типу М51, які в свою чергу можуть нести від 4 до 10 ядерних боєзарядів. Авіаційна складова - 20 літаків Rafale B, адаптованих для застосування крилатих ракет ASMP-A з ядерними БЧ. На даний момент збройні сили Франції мають 54 крилаті ракети ASMP-A, кожна з яких може доставити на дальність до 500 км боєголовку потужністю до 300 кілотонн.

Завантаження французької МБР М51 на підводний човен типу Le Triomphant, ілюстративне зображення з відкритих джерел

Загалом, "розподіл ролей" зрозумілий: атомні підводні крейсери з ракетами М51 – стратегічна ядерна зброя, Rafale B з ракетами ASMP-A – тактична ядерна зброя. А от за яких умов може бути застосована така зброя – схоже, чіткої доктрини у Парижу нема.

"Батько" ядерного арсеналу Франції Шарль де Голль закладав таку концепцію – у французів має бути достатній арсенал, щоб знищити 80 мільйонів росіян, але Париж та Франція при цьому мають дружити між собою.

В своєму оборонному плануванні Франція передбачає, що її ядерний арсенал має виступати лише засобом стримування. Іншими словами – Франції потрібна "червона кнопка" лише для того, щоб ніхто не скинув атомну бомбу на саму Францію.

Випробувальний пуск французької балістичної ракети М51 із наземного стенду, ілюстративне фото з відкритих джерел

Для захисту своїх інтересів та союзників у Африці та Європі французи планували використовувати лише "неядерні" інструменти захисту, як то звичайні збройні сили або ж інструменти кіберзахисту.Така доктрина працювала до того моменту, поки найбільшою загрозою для інтересів Франції були бойовики ЧВК "Вагнер" в далекому Малі. Але коли Кремль почав "ядерний шантаж", що загрожує усій Європі – ось тут Франція опинилась в «стратегічному тупику».

Так і вийшло, що Макрон опинився "на розтяжці" - публічно заспокоїти виборців, чи публічно заспокоїти союзників по НАТО. Керманич Франції обрав перший варіант, співгромадян заспокоїти не зміг, і позиції НАТО теж опинились підваженими.

Випробувальний пуск французької балістичної ракети М51 з підводного старту, ілюстративне фото з відкритих джерел
Читайте також: Франція починає виробляти новітні Exocet MM40 Block 3c, але темпи поставок аж ніяк не вражають