Станом на кінець серпня 2023 року в службах забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ перебуває всього 837 одиниць трофейної техніки та озброєння, із яких 95% справні, інші 5% - несправні, але ремонтопридатні. При цьому переважна кількість зразків ОВТ не перебувають на озброєнні Збройних Сил України, тому інформація по первинній вартості зразків цієї зброї у Командування Сил логістики відсутня, робота по загальній оцінці вартості трофейної техніки ще триває.
Скільки одиниць техніки і якої саме могли російські військові передати добровільно – є інформацією з обмеженим доступом. Про це йдеться у відповіді на запит, яку опублікувало видання "Главком".
Читайте також: Росіяни могли поставити "мангал" навіть на Ту-22М3, і це не жарти (фото)
Від Defense Express додамо, що згадана вище цифра в лише 837 одиниць трофейної техніки є насправді дуже показовою, хоча може й не відображати усіє картини по затрофеєним ОВТ в розпорядженні усіх складових Сил оборони України. Ми ж не можемо виключати, наприклад, що доволі вагому кількість отриманої як трофей рашистської техніки можуть використовувати зараз і підрозділи Нацгвардії як складова МВС.
Але вцілому тенденція зрозуміла – кількість трофейної техніки, яку фактично можуть використовувати наші воїни для відсічі загарбникам є в рази меншою, аніж можуть вважати наприклад аналітики західних порталів.
Цифра в усього лише 837 одиниць трофейної техніки в розпорядженні ЗСУ цілком дисонує, наприклад, із цифрою від Oryx про те, що за час повномасштабної війни наші вояки отримали як трофей аж 549 ворожих танків, і таким чином РФ поневолі стала "найбільшим постачальником" ОБТ для нашого війська.
Якщо ж далі звертатись до цифр, які наводить той же Oryx, то на шпальтах цього порталу стверджується, що за час повномасштабної війни бійці Сил оборони України могли захопити як трофеї не тільки 549 танків, але й майже 1000 ББМ різних типів та призначення, 125 інженерних машин різних типів, 96 буксируваних гармат, 107 САУ та 52 РСЗВ тощо.
Доволі часто такі цифри західні аналітики сприймали як абсолютну величину, через що доходили до хибних висновків, а це в свою чергу могло формувати на Заході "підігріті" настрої щодо контрнаступу ЗСУ на Півдні.
Як приклад тут можна згадати одну з публікацій видання Bloomberg, аналітики якого чомусь вирішили, що ЗСУ завдяки трофейним танкам мають здобути кількісну перевагу відносно армії РФ, і при цьому називали цифри про начебто аж 1800 танків у нашому розпорядженні і лише 1400 танків у розпорядженні ворога.
Чому фактична кількість трофейної техніки в строю ЗСУ виявилась значно меншою, аніж фіксувалось у соцмережах та інших відкритих джерелах даних – відповідь насправді дуже проста і прозаїчна.
Коли російські окупанти кидають свою техніку на полі бою, вони м’яко кажучи не лишають ОВТ у повністю справному стані, з необхідним запасом БК та комплектуючих. Тому для відновлення ремонтопридатних трофейних машин можуть "канібалитись" запчастини з інших, менш придатних до відновлення, при цьому сам процес ремонту може тривати навіть кілька місяців.
Певна частина трофейних машин, які могли бути поставлені у стрій ЗСУ, могли на даний момент бути вже списані по причині відпрацювання ресурсу, або взагалі втрачені в боях. І цей момент теж потрібно завжди враховувати. Все вище викладене в принципі демонструє, чому із цифрами по трофейній техніці в руках наших військових слід бути особливо обережними.
Читайте також: Як працює система катапультування Ка-52: чому у РФ цим вихваляються, але мовчать у кого це скопіювали
