Таке «відставання» можна пояснити особливою роллю, яку відігравали у політичному житті країни Збройні сили. Згідно з положеннями конституції, армія виступала гарантом світського характеру держави і була зобов’язана відсторонити від влади будь-який уряд, який намагався б повернути релігійні норми (це робилося чотири рази).
З призначенням у 2003 р. Реджепа Таїпа Ердогана прем’єр-міністром і, особливо, після його обрання у 2014 р. президентом Туреччини ситуація поступово змінювалась. У протистоянні поглядів кемалізму та ісламізму переваги почав добиватися останній. Придушення спроби державного перевороту у липні 2016 р. і масштабні арешти та чистки серед генералів і офіцерів, запідозрених у зв’язках з організацією Фетхуллаха Ґюлена, знаменували собою «перемогу» політиків над військовими. Реджеп Таїп Ердоган має свої плани відносно армії. Під гаслом переходу Збройних сил на професійну основу «Башкан» намагається переформатувати їх під потреби власного політичного проекту «нової Туреччини».
Читайте також: Армія тіньової світобудови
На тлі таких перетворень у 2012 р. й була створена перша (і доки що єдина) турецька ПВК «SADAT International Defense Consultancy Inc.». Її засновником став відставний бригадний (проходив службу у силах спеціальних операцій). Точна кількість співробітників компанії невідома, дані варіюються у межах до 200 осіб з числа колишніх армійських офіцерів. Сьогодні Раду директорів ПВК очолює син засновника — Мехлі Танриверді. Компанія займається наданням консультативних послуг у сфері оборони та внутрішньої безпеки, проведенням звичайної та спеціальної військової підготовки, закупівлею боєприпасів. Ця ПВК працює не лише на території Туреччини, але й за кордоном (передусім, у близькосхідному регіоні). Так, у районі Перської затоки «SADAT» представлена за посередництвом компанії «Al Aquid Trading», якою керує колишній співробітник розвідки ВПС Саудівської Аравії полковник Газі Джиза аль-Харбі. Офіційно метою діяльності ПВК «SADAT» заявлений намір реорганізувати або модернізувати збройні сили та сили внутрішньої безпеки ісламських країн для більш ефективного вирішення ними своїх завдань, з урахуванням оцінок загроз та безпекового середовища цих країн, а також встановлення зв’язків між їхніми оборонно-промисловими комплексами, щоб допомогти ісламському світу досягти рівня самодостатньої військової сили серед великих держав, на який він заслуговує.
Водночас, за оцінками незалежних експертів, компанія «SADAT» відіграє роль приватної армії Таїпа Реджепа Ердогана і його Партії справедливості та розвитку. Крім того, деякі західні та арабські ЗМІ стверджують, що ПВК має контакти з різними терористичними організаціями, такими як «ХАМАС», «Хезболла» та «Ісламська держава». За цими ж даними, в Сирії та інших країнах компанія проводить підготовку ісламістських елементів, які дотримуються салафістської ідеології. У Катарі та Сомалі, за погодженням з місцевою владою, створені військові навчальні центри. У перспективі подібний центр може з’явитися й у суданському портовому місті Суакін.
Політичні противники чинного турецького лідера, взагалі, проводять аналогію між ПВК «SADAT» та Силами «Кудс», підрозділом спеціального призначення іранського Корпусу стражів ісламської революції. Компанію звинувачують у тому, що вона використовується турецькою розвідкою для проведення зарубіжних операцій та підтримки екстремістських угруповань у країнах Близького Сходу.
Доказом того, що компанія «SADAT» працює в інтересах президента Туреччини є те, що Аднан Танриверді та Таїп Реджеп Ердоган — однодумці. Наприкінці 1990-х рр. вони обидва втратили свої посади через ісламістські переконання. Після спроби державного перевороту у липні 2016 р. відставний бригадний генерал був призначений членом президентської консультативної ради з питань безпеки та зовнішньої політики і головним радником з військових питань. Пізніше стало відомо, що персонал ПВК брав участь в акціях проти путчистів.
«SADAT» має дочірню компанію «ASSAM», засновником якої був теж Аднан Танриверді. Вона проводить дослідження у сфері геополітики, національної безпеки і оборони, організовує щорічні міжнародні конференції для профільних спеціалістів. Згідно зі статутом, діяльність «ASSAM» націлена на зміцнення добробуту мусульманських народів, миру і панування справедливості у світі. Умовою для цього є перетворення ісламських країн, об’єднаних загальною волею, на наддержаву на світовій політичній арені. Експерти вважають, що «ASSAM» фактично є приватною розвідувальною компанією.
Наприкінці 2019 р. у Туреччині висунули ідею створити нову ПВК – за прикладом відомої американської компанії «Academi» (колишня – «Blackwater») або російської напівлегальної — «Группа Вагнера». За словами головного радника президента з військових питань Аднана Танриверді, така ПВК стала б новим інструментом турецької зовнішньої політики і вже зараз могла б бути задіяна для підтримки визнаного міжнародною спільнотою уряду Лівії на чолі з прем’єр-міністром Фаїзом аль-Сараджем. Підставою для цього є Меморандум про взаєморозуміння, підписаний між Анкарою та Тріполі, який передбачає використання подібних воєнізованих формувань. На думку засновника компанії «SADAT», створення нової ПВК дозволить Анкарі обійти міжнародні механізми, які стосуються присутності іноземних військ. Аднан Танриверді вважає, що боєздатність цієї ПВК буде достатньо високою за рахунок участі у ній колишніх досвідчених військових, а техніку та зброю компанії можуть надати Збройні сили.
2 січня 2020 р. турецький парламент ухвалив закон про відправку військ до Лівії, мотивувавши необхідність такого рішення тим, що загострення ситуації в цій країні буде мати негативний вплив на інтереси Туреччини в регіоні. Практично відразу почалася відправка до Тріполі для надання допомоги урядовим силам підрозділів сил спеціального призначення та військових інструкторів. Одночасно турецька розвідка переправила туди ж 460 найманців та готується відправити ще 400 осіб з так званої Сирійської національної армії для боротьби з військами фельдмаршала Халіфи Хафтара. Можна припускати, що у такий спосіб вже зроблені перші кроки до створення нової ПВК, яка все-таки буде більш подібна до компанії «Группа Вагнера».
У тому, що така структура скоро з’явиться, сумнівів немає. Таїп Реджеп Ердоган декілька разів публічно вказував на те, що у Лівії воюють, за його висловом, російські найманці. І якщо законний лівійський уряд звернеться до Туреччини з проханням про допомогу, вона відправить туди своїх людей. Президент наголосив, що після підписання відповідних двосторонніх документів Анкара не бачить для цього жодних перешкод.
Водночас депутат Великих національних зборів, колишній посол Туреччини в РФ Айдин Аднан Сезгін у ході дебатів з приводу турецько-лівійського Меморандуму про взаєморозуміння заявив, що він спрямований на обхід парламенту в рішенні відправити війська за кордон. Політик зауважив, що цей документ двозначно використовує словосполучення «організації безпеки і оборони» та «цивільні особи з безпекових організацій», розчищаючи тим самим шлях для ПВК. Парламентарій також звинуватив уряд у пошуках можливостей для перекидання бойовиків з сирійської провінції Ідліб, яка знаходиться в зоні відповідальності Туреччини, до Лівії. До тексту згаданого Меморандуму є ще одна претензія — його турецька версія відрізняється від арабської чи англійської (лише у тексті турецькою мовою є пункт про «цивільних осіб з безпекових організацій»).
Колишній глава військової розвідки Туреччини генерал-лейтенант у відставці Ісмаїл Хакки Пекін підтримує ідею створення нової ПВК. На його думку, такі компанії призначені не лише для участі у бойових діях, вони проводять розвідку, займаються охороною об’єктів тощо. У Туреччині є багато відставних військових, які служили, зокрема, у силах спеціальних операцій, і які можуть скласти основу такої структури. Для країни з майже 82-мільйонним населенням і високим рівнем безробіття — це можливість знайти добре оплачувану роботу. Ісмаїл Хакки Пекін повідомив, що керівництвом країни питання щодо створення ПВК обговорювалось ще у 2011 р. Тоді це було необхідно в рамках сирійського конфлікту для збору розвідувальних даних, ведення переговорів з противником і здійснення точкових операцій. А за даними стокгольмської організації «Nordic Research Monitoring Network», глава Національної розвідувальної організації Хакан Фідан нібито пропонував, щоб диверсійна група провела символічний мінометний обстріл турецької території з півночі Сирії, а це, у свою чергу, дало б привід для втручання Збройним силам Туреччини.
Привітали ідею створення ПВК і в лавах ультранаціоналістичної проросійської партії «Ватан». Там вважають, що за допомогою такої компанії можна вести проксі-війну проти союзників по НАТО, в якій турецькій армії брати участь було б «незручно»
Володимир Паливода, головний консультант
Центру зовнішньополітичних досліджень
Національного інституту стратегічних досліджень
Читайте також: Протиракетний щит держави Ізраїль
