Відомий своєю спірною бойовою ефективністю російський зенітний ракетно-гарматний комплекс "Панцирь-С" отримав автоматизовану систему управління. Вона дозволяє без участі людини здійснювати пошук, визначення найбільш загрозливих повітряних цілей, їх захоплення та знищення.
"Система розроблена спеціально для захисту від масових ударів будь-якими повітряними засобами ураження - від саморобних безпілотників-камікадзе до крилатих і балістичних ракет. Під її управлінням бойові батареї можуть також ефективно прикривати один одного ракетним і гарматним вогнем", - повідомляють російські ЗМІ з посиланням на власні джерела у Міноборони Росії.
Читайте також: На параді в Москві покажуть модернізований ЗРГК "Панцирь-СМ" з "міні-ракетами" (фото)
Для реалізації цієї системи було використане програмне забезпечення, яке має "ознаки штучного інтелекту". Це рішення пов’язують із необхідністю забезпечити ефективне використання комплексу в ситуації масованого повітряного нападу.
"При масованому ударі з повітря командир не завжди встигає проаналізувати обстановку, особливо якщо атака йде з різних напрямків", - пояснив колишній начальник зенітно-ракетних військ військово-повітряних сил Росії генерал-лейтенант Олександр Горьков.
Зазначимо, що у російській пресі модернізований комплекс названо саме "Панцирь-С", без додавання індексу "1", який за радянською традицією використовувався для бойових машин, які ще не мають повного запланованого функціонала.
З боку Defense Express маємо зазначити, що аналогічна система створювалась ще у радянські часи та призначалась до зенітного ракетного комплексу "Тор", який з версії "Тор-М1" може інтегруватися до системи "єдиного ППО" та отримав можливість самостійно вести моніторинг повітряного простору та завдавати удар без участі оператора.
Це пов’язано із тим, що "Тор", як і "Панцирь" - комплекси ближнього радіуса дії із дальністю виявлення цілей - близько 30 км, та знищення - до 20 км, але це, як говорять, в ідеальних полігонних умовах.
Враховуючи швидкість польоту такої цілі, як крилата ракета, то час для її виявлення, ідентифікації, захоплення та прийняття рішення про запуск обмежений 1-1,5 хвилинами. В умовах масованого нападу, та ще й активного застосування засобів радіоелектронної боротьби, цей час обмежується ще більше. І розв’язати це питання можливо не тільки зменшенням часу реакції комплексу, а і оператора.
Проте повне виключення оператора з системи керування комплексу може призвести до катастрофічних наслідків. Один з яких, цілком можливо, стався у небі Тегерана 8 січня 2020 року, коли комплексом "Тор" був знищений Boeing-737 української авіакомпанії МАУ.
Defense Express по "гарячих слідах" присвятив цій темі окремий матеріал. Фактично, тоді протиповітряна оборона Ірану була переведена у посилений бойовий режим в очікуванні відповіді на ракетний удар по базах США. І в цій ситуації цілком логічним було переведення комплексів "Тор" у автоматизований режим знищення цілей.
А затягування передачі "чорних скриньок" та недолуга пропагандистка компанія російських ЗМІ зі спробою "відбілити" "Тор" та можливу участь, попри міжнародну заборону, російських фахівців у модернізації іранських комплексів, залишають цю версію цілком реальною, але критично не вигідною для російського військово-промислового комплексу.
Таким чином, встановлення на "Панцирь-С", а надалі, скоріш за все, на інші російські зенітні ракетні комплекси автоматизованих систем з "ознаками штучного інтелекту", становить реальну загрозу, не тільки з військової точки зору, але і з огляду на безпеку повітряного простору для цивільних літаків.
Читайте також: "Підпустили дуже близько": Росія вкотре намагається виправдати поразки "Панцирь-С1"
