В ЗСУ наполягають, що рішення про передачу F-16 або винищувачів західного зразка потрібно ухвалити якнайшвидше, бо "канібалізм запчастин" для підтримку парку радянських МіГ-29 чи Су-27 не може тривати вічно, парк радянських ракет "повітря-повітря" теж вичерпується. І це при тому, що "сторонній" ресурс для підтримки парку наших МіГ-29 теж був використаний. В першу чергу мова про допомогу від Пентагону в квітні 2022 року, що передбачала поставку "деталей та додаткових платформ", і допомогла поставити у стрій ЗСУ одразу 20 бойових літаків.
Якщо продовжувати ланцюжок "а звідки США могли взяти комплектуючі до МіГ-29", то тут варто нагадати історію, як ті ж американці в 1997 році викупили 21 винищувач такого типу в Молдови, зі значним запасом ракет, і дещо з цієї матчастини цілком могло "дожити" до весни 2022 року.
Читайте також: Як так, що Румунія відмовилась від МіГ-29 на користь МіГ-21, і що зараз з цими літаками
В «спадок» від Радянського Союзу Молдова отримала 32 винищувачі МіГ-29, що належали до складу 86-го винищувального авіаполку зі складу Чорноморського флоту, що дислокувався на аеродромі Маркулешти. За деякими даними, буквально "зі старту" усі 48 пілотів та майже увесь технічний склад цього авіаполку вирішили не присягати Молдові, незалежна держава питання з льотним складом вирішила самостійно, і на початок 1992 року Кишинів заявляв про наявність 14 льотчиків, які б могли працювати на МіГ-29.
Ці винищувачі Молдова задіяла під час війни в Придністров’ї, але їх "бойову біографію" в цій історії складно назвати "насиченою". МіГ-29 "працювали" по наземним цілям некерованими авіабомбами, точність влучання лишала бажати кращого, як мінімум один літак був збитий або пошкоджений.
Тут значно цікавішим є те, що стало з молдавськими МіГ-29 після завершення війни у Придністров’ї в тому ж 1992 році. Для початку, тоді ж один винищувачів Кишинів продав Румунії, якій треба був "борт" для заміни втраченого в катастрофі. А у 1994 році Молдова продала ще чотири МіГ-29 Ємену – утримувати літаки було накладно, а гроші для держказни були потрібні "тут і зараз".
На той момент на Заході ще не були повністю в курсі про вкрай посередні характеристики МіГ-29, вважали його ледь чи не "радянським вундерваффе". Та й сама перспектива того, що в зону конфлікту у Ємені можуть "перекочувати" винищувачі однієї з пострадянських країн, Білий Дім не влаштовувала ніяк.
Так в червні 1997 року Молдова отримала від США "пропозицію, від якої було неможливо відмовитись" - продати за 40 мільйонів доларів (за тодішнім курсом) 21 винищувач МіГ-29 (із яких один УБ), значний запас комплектуючих, 344 ракету Р-60 та 112 ракет Р-73, і 51 одиницю Р-27Р.
Чому американці дали Молдові дали настільки невисокий "прайс" за МіГ-29, може пояснити такий факт – із 21 винищувача лише 6 були в справному стані, а після доставки літаків на територію США одразу 8 "бортів" довелось розібрати на запчастини через їх поганий стан, інші 13 все ж вдалось відновити до льотного стану для участі в навчальних боях за програмою DACT.
Не менш показовим є і те, що після 2010 року Молдова так і не зуміла продати інші свої шість МіГ-29, поставлені на зберігання, хоча наче й дуже намагалась. Схоже, потенційних покупців відлякував не тільки поганий стан самих "бортів", але й те, у яких умовах вони "зберігались".
В теорії, Молдова могла би ці літаки нарешті продати нам, Україні, де б вони були корисні для "канібалізму запчастин". Тим більш, за повідомленнями ЗМІ, в квітні 2022 року наша країна просила Кишинів ці МіГ-29 продати, але тоді молдавани побоялись "провокувати Кремль".
Можливо, історія з молдавськими МіГ-29 ще знайде свій логічний фінал, і ці "борти" по-своєму, хоча б як "джерело запчастин" ще послужать для захисту неба України. Якщо звісно, на цих літаках ще є комплектуючі у належній кондиції. І то, це все рівно буде "паліатив", бо Україні уже життєво необхідні західні винищувачі для більш ефективного захисту нашого неба.
Читайте також: Чому країни НАТО навіть не намагались переробити МіГ-29 під західні ракети, і в чому саме були проблеми
