Збройні сили Куби мають у своєму розпорядженні кілька варіантів імпровізованої бронемашини "Ігуана", або ж David, створеної на базі вантажівки ГАЗ-66 та оснащеної кулеметом ПКТ.
Хоча кількість наявних машин цього типу в кубинській армії наразі невідома, тут привертає увагу сам факт існування такого зразка техніки, котрий ще й постачався на експорт в Анголу. Щоправда, кількість експортованих машин в даному випадку також не розкривається, є лише фотофіксація самого факту поставки.
Читайте також: Лукашенко заявляв про роботу над пусковою під ракету "Орешник", і це цілком може бути правда, але є нюанс
Як розповідали автори блогу Oryx в одній із своїх публікацій, вперше армія Куби показала свої бронемашини "Ігуана" під час одного із парадів 2011 році, а свої David армія Анголи вперше "засвітила" у 2014 році.
Якщо врахувати історичний досвід, то сам факт поставки техніки кубинського виготовлення для Анголи взагалі не є дивиною. Тут значно цікавіше, які елементи використовували кубинці для складання своїх машин "Ігуан".
Вище вже було сказано, що базою під такі бронеавтомобілі стало шасі від вантажівок ГАЗ-66, на яке було встановлено броньований кузов. Хоча показники рівня захисту в цьому випадку не розкриваються, він цілком ймовірно може бути достатнім для захисту від стрілецької зброї та уламків.
Кулемети ПКТ під "Ігуани", скоріш за все, могли бути зняті з БТР-60 та/або БРДМ-2 (ці радянські бронемашини, в свою чергу, також могли бути як база під іншу імпровізованому переробку). Крім того, із БТР-60 для David могли бути взяті люки для даху машини та бійниці для стрільби із індивідуального стрілецького озброєння.
Кубинська армія має машини "Ігуана" не тільки у варіанті MRAP, але й також:
- у варіанті машини управління для дивізіонів РСЗВ БМ-21 "Град" (раніше в такій ролі використовувались ті самі ГАЗ-66 та УАЗ-469, однак "уазики" пішли на переобладнання під "швидкісні штурмові засоби");
- у варіанті машини зв’язку, актуальному як на протяжність території Куби, яка дорівнює відстані від Києва до Берліна;
- та навіть у варіанті машини управління берегового ракетного комплексу Remulgadas ("апгрейд" радянського комплексу "Рубеж" під П-15 "Термит" із оновленням шасі).
В даному випадку маємо не просто цікавий приклад імпровізації у військовій автотехніці, але й також того, що навіть повністю ізольована країна (тобто Куба) змогла поставити на експорт військову техніку власного виготовлення, покладаючись на історичні зв’язки часів існування СРСР.
Раніше Defense Express писав також про те, що Куба має лише п’ять МиГ-29 та навіть С-75 і С-125 на шасі від Т-55, але що з того реально працює.
Читайте також: Як КНДР продала в ОАЕ ракети "Скад" та 240-мм РСЗВ, і що нам дає ця історія
