xcounter
#

Експлуатація винищувачів з автотрас: чому не все так просто на прикладі Швеції - Gripen та система Bas 90

Gripen злітає з reservvägbaser (Saab)
Gripen злітає з reservvägbaser (Saab)
26283

Швецію, беззаперечно, можливо вважати лідером у питанні організації розосередження бойових літаків і варто подивитися на те, як створена її система Bas 90

Авіабази завжди в першу чергу стають ціллю для ракетних ударів, тому головною задачею льотчиків у випадку війни є якраз перебазування на запасні аеродроми. А у випадку довготривалої війни, особливо в умовах України, коли у РФ є можливість вести дистанційну війну і запускати ракети по будь-якій точці країни, саме такий сценарій експлуатації є ледь не єдиним оптимальним шляхом.

У ролі запасних аеродромів доволі часто використовуються ділянки автотрас. І це є стандартною практикою у багатьох арміях світу, коли мова заходить про розосередження авіації у випадку війни.

Читайте також: Baykar "засвітив" нову розробку: малопомітний ударний дрон, який будуть збирати в Україні, можливо це Bayraktar TB4

Але далеко не все у цій сфері залежить від самого літака. Головне - це сама наземна інфраструктура. Бо мова не йде про те, що винищувач може сісти на будь-якій доволі широкій та прямій дорозі. Все набагато складніше, а один з найбільш ілюстративних прикладів - Швеція, яка над питанням розосередження власної авіації працювала десятиріччями.

Мова йде про систему Bas 90 шведських повітряних сил, якій Defense Express присвятив окремий матеріал.

Підготовка протягом років

Одразу необхідно зазначити, що створювати систему експлуатації з автошляхів у Швеції почали далеко не вчора. А ще десь 60 років тому, фактично з початку Холодної війни. Розрахунок був максимально простим - створити мережу авіабаз та максимально розосередити літаки, не дати їх знищити першим ударом на землі й тим самим не дозволити ворогу захопити перевагу у повітрі. Проект отримав назву Flygbassystem 60 або Bas 60.

План 1958 року передбачав за п'ять років побудувати до 70 авіабаз, в реальності, через високу вартість, проект знизився до 40. Кожна отримувала індивідуальні бетонні укриття для 10-12 літаків, захищені майданчики для обслуговування техніки та весь набір наземної інфраструктури. Ці аеродроми мали довжину 2-2,3 км та ширину смуги у 30-40 метрів.

Saab 35 Draken
Saab 35 Draken - основний винищувач Швеції часів Холодної війни (Pennan & Svärdet)

Паралельно з ними створювались reservvägbaser - резервні злітно-посадкові смуги на автошляхах. Для чого спеціально облаштовувались ділянки на автотрасах, які розширялись та отримували майданчики для наземної інфраструктури та обслуговування літаків. Ці reservvägbaser мають довжину 1,5-2 км та ширину 12 метрів. Загалом було побудовано 30 таких резервних смуг, як ділянки шосейних доріг.

Draken
Draken на reservvägbaser (Försvarets Historiska Telesamlingar)

Ще у процесі завершення Bas 60 шведи почали накреслювати ще більший план з розосередження літаків - Bas 90. Окрім основних авіабаз та резервних на автошляхах він передбачав створювання ще й kortbanor - коротких злітно-посадкових смуг. Вони мають довжину до 800 метрів та 17 метрів за шириною.

Таким чином у системі Bas 90 на одну основну смугу мало припадати 2-4 запасних. Це могли бути нові відокремлені смуги (kortbanor), або спеціальні ділянки на автошляхах (reservvägbaser). А все це з'єднувалось десятками кілометрів рульових доріжок на яких створювались десятки майданчиків.

Варто зазначити, що використання kortbanor та reservvägbaser накладало певні обмеження на максимальну дозволену масу літака, видимість, час доби та звісно класність пілота.

Павутиння Bas 90

Якщо поглянути на таку авіабазу з космосу, то можливо побачити наступну картину:

bas 90
Для розуміння масштабу: на знімку ділянка близько 9x5 км

Синім виділена основна злітно-посадкова смуга. Паралельно з нею - перший kortbanor, через 2,8 км рульової доріжки другий kortbanor. Ще два reservvägbaser (виділено жовтим) розгортаються на автотрасі. При цьому може блокуватися лише один напрям траси, а інший може продовжуватись використовуватись для автотранспорту (звісно військового). Багатокілометрова мережа рульових доріжок помічена фіолетовим.

reservvägbaser
Торець reservvägbaser, з права - майданчик для літаків

Вкрай важливо те, що всі ці смуги сполучаються одна з одною, це дозволяє перекидати по землі літаки на потрібну смугу та розкидати по майданчиках, які розташовані по всій базі.

reservvägbaser
Частина reservvägbaser, з права - рульова доріжка по якій можливо добратися до інших смуг

Тобто насправді мова йде про цілу мережу злітно-посадкових смуг на площі 20 000 кв метрів. На яких вже розташована вся наземна інфраструктура.

До речі більша частина рульових доріжок у мирний час використовуються як звичайні дороги місцевого значення.

bas 90
Рульова доріжка системи Bas 90 або "проста" дорога, другий поворот на ліво веде на основну смугу та ближній kortbanor

В результаті, якщо ворог буде намагатися знищити таку авіабазу, то йому знадобиться вивести з ладу п'ять смуг, окремо накрити з півсотні окремих рознесених майданчиків, цілу мережу складів ГСМ та боєприпасів. А також повторити це з ще декількома десятками подібних комплексів.

За кадром Bas 90

Звісно окрему увагу приділено й здатності наземного персоналу підтримувати весь функціонал цієї махіни. І мова йде не лише про утримання належного стану цілої мережі асфальтного та бетонного покриття у стані "ідеально". А про стаціонарні укриття та пости, мобільні пункти зв'язку, контролю повітряної обстановки, обслуговування літаків та всіх інших наземних аеродромних служб.

Gripen
Підготовка Gripen перед вильотом (Saab)

Ще один важливий аспект: саме під систему Bas, протягом десятиріч йшла еволюція шведських машин від Saab: Draken, Viggen та Gripen. Вона торкалась спрощення обслуговування, зменшення витрат людино-годин на регламентні операції, габарити машин та зменшення довжини пробігу та розбігу.

Створювалась спеціальна мобільна техніка та оснащення, викристалізовувалась штатно-організаційно структура basbataljon 85 - окремого виду підрозділів на плечі яких і покладено забезпечення функціонування мережі аеродромів Bas 90. До речі він включає в себе не тільки техніків, а й навіть окремий підрозділ рейнджерів, задача яких - контрдиверсійна боротьба.

І вже маючи весь цей комплекс заходів по всій країні, на створення якого пішли десятиріччя, можливо дійсно констатувати, що Gripen може "експлуатуватися з трас".

Просто необхідно пам'ятати, що за будь-якою зовнішньою "легкістю" завжди стоїть колосальна праця.

Необхідне і вкрай важливе уточнення

У матеріалі для прикладу взято авіабазу Hagshults (57.3302, 14.1170). Це одна з небагатьох з чотирьох десятків авіабаз Швеції, яка отримала весь комплекс додаткових смуг за проектом Bas 90, конфігурація та співвідношення яких для кожної авіабази є індивідуальною.

Шведські повітряні сили так і не розгорнули повністю систему Bas 90. Лише половина з наявних авіабаз має хоча б один kortbanor чи reservvägbaser. З 90-х років проект почали згортати з метою економії коштів, бо підтримка кожної такої мережі авіабаз зовсім не дешеве задоволення. У 2000-х роках Швеція відмовилась від цієї системи. Більшість військових аеродромів була виведена з експлуатації, демілітаризована та передана цивільним власникам. Фактично система Bas 90 була закинута. Її відродження почалось лише у середині 2010-х.

Читайте також: Чи захопить F-35 Європу: майбутнє європейських літаків Rafale, Eurofighter, Gripen, перспективних FCAS та Tempest