Авторитетний американський безпековий центр CSIS опублікував дуже красномовну аналітичну доповідь присвячену питанню протистояння США та Китаю на Тихому океані у ключі суднобудівних можливостей. Бо зрештою цілком можлива американсько-китайська війна якраз буде про флоти, а сценарій затяжної війни прямо про важливість саме виробничих потужностей та готовності не лише швидко компенсувати втрати, а й збільшувати сили.
І у своєму звіті CSIS показує, що США у протистоянні з Китаєм на Тихому океані у положенні, яке правильніше описати лише лайливими словами, найм'якіший культурний аналог яких - "катастрофічне положення". Зокрема почати необхідно з того, що ВМС Китаю ще з 2015 року переважають американські за кількісним складом. Більше того, до 2030 року за кількістю кораблів КНР буде мати 1,5-кратну перевагу.
Читайте також: На Тайвані пішли шляхом України та розробили свій аналог морських дронів Magura V5 та Sea Baby
З боку Defense Express зазначимо, що це досягається й тим, що Китай будує менші кораблі. Але театр бойових дій на Тихому океані, скоріше буде зміщений до Китаю, ніж до США. Тобто Пекін може будувати корвети та фрегати для дій поряд з берегом, а от США потрібні кораблі зі значно більшою автономністю.
Але страшніша ситуація саме із виробничими потужностями. Бо у 2024 році на американських верфях було збудовано лише п'ять великих океанських суден загальним водозаміщенням 76 000 брутто-тонн. У Китаї за той самий 2024 рік лише одна державна суднобудівна корпорація CSSC побудувала 250 суден на 14 000 000 брутто-тонн.
Тому далі в аналітичному інституті CSIS вирішили порівнювати один 2024 рік роботи китайських корабелів із всім випуском суден у США з завершення Другої світової війни. У США за близько 80 років побудували приблизно 5 500 000 брутто-тонн, а всі верфі Китаю за один 2024 рік приблизно 36 700 000 брутто-тонн.
Станом на 2024 Китай зайняв 53% загальносвітового ринку суднобудування. І китайська частка буде лише збільшуватись. Загалом за 2024 рік експорт комерційних суден приніс Китаю 43 млрд доларів США. А це дозволяє Китаю вкладати гроші у ще більше розширення своїх виробничих потужностей.
А на можливості суднобудування варто дивитись, як на виробничі потужності подвійного призначення. І перехід з виробництва комерційних суден на бойові кораблі за потреби буде дуже швидким. Хоча варто додати, що Китай активно розглядає використання й торгових суден у ролі десантних кораблів, для чого він й будує спеціальні баржі, а перетворення контейнеровозів у вертольотоносці.
Загалом Пекін доволі успішно реалізує державну стратегію "військово-цивільного злиття". І на одних й тих самих верфях одночасно будуються військові кораблі та цивільні судна. І через те, що іноземні компанії активно інвестували у китайське суднобудування, фактично військові підприємства отримали сучасні західні технології, устаткування, ноу-хау тощо. І мова йде не лише про технології проєктування та будівництва самого корпусу, а й всіх основних вузлів, агрегатів та систем.
На діаграмі нижче - розмірі суден, які будуть китайські верфі, які розділені на чотири категорії у міру залучення до будівництва бойових кораблів. Умовна перша категорія - це безпосередній потужності китайської державної суднобудівної корпорації, на яких будуються військові кораблі. І лише на них за останні п'ять років було збудовано 305 комерційних суден для іноземних компаній.
Таким чином Китай вже зайняв домінуюче положення у суднобудуванні у світі, що "створює серйозні проблеми у сфері безпеки та економіки для США", зазначено у звіті. А от боротися з цим пропонують перекриттям замовлень іноземних компаній на китайських верфях, які мають бути переорієнтуванні на потужності Японії та Південній Кореї, які зараз володіють разом 42% ринку. А також розвитком власних американських суднобудівних потужностей.
Читайте також: Як ПАР секретно зробила ударний вертоліт Rooivalk в 12 екземплярах, котрі тепер не літають
