В розсекречених матеріалах Національного архіву Великої Британії є згадка зокрема про те, що у 1990 році уряд Маргарет Тетчер розглядав варіант рішення повністю зупинити проект патрульного гелікоптера Merlin на користь купівлі Sea Hawk в США для оснащення власного флоту.
Як загалом акцентує в своїй публікації UK Defense Journal, проект гелікоптера Merlin "ледь не обвалився під тяжкістю власних амбіцій", і тільки "поєднання оперативних потреб, позиції Міноборони Великої Британії та відсутність достойних альтернатив" загалом врятували ситуацію.
Читайте також: Британці потроху шукають заміну проблемній Crowsnest, і це можуть бути БПЛА для місій AEW
Автори видання розповідають, що "на старті" в 1983 році загальна вартість програми по розробці гелікоптера Merlin та подальшому виробництву 50 таких машин оцінювалась в 1,1 мільярда фунтів стерлінгів (за тодішнім курсом).
Однак уже до 1990 року лише на саму розробку "Мерліна" уже було витрачено 0,9 мільярдів фунтів стерлінгів, а попереду були ще позапланові витрати на програму на рівні 1,8 мільярдів фунтів стерлінгів. І це все при тому, що графік робіт по вертольоту збився на 4 роки, що в свою чергу й поставило питання про доцільність подальших робіт.
А так як "Холодна війна" ще в 1990 році продовжувалась, а Королівським ВМС Великої Британії був вкрай потрібен протичовновий вертоліт, який би зміг боротись із радянськими підводними човнами, то саме на цьому тлі в британському уряді й почались розмови про можливе закриття програми по Merlin на користь придбання Sea Hawk у США.
Тим більш, що на тлі інших варіантів, як то Sea King, NH90 чи ж Super Puma, американський Sea Hawk виглядав прийнятним як і за характеристиками, так і за показниками вартості: придбання 50 вертольотів у США могло обійтись у 1,1 мільярдів фунтів стерлінгів, що виглядало дешевшим, аніж доводити програму по Merlin до логічного завершення.
Однак британське Міноборони знайшло вагомий аргумент саме на користь програми по «Мерліну»: мовляв, Sea Hawk не відповідав вимогам Королівського флоту в плані автономності обробки даних, ну й окрім того, британські військові не хотіли віддавати контроль за важливим для себе сегментом озброєння підряднику безпосередньо із США.
Якщо спростити суть дискусій, які тоді точились в британському уряді, то виходить така картина – хоча аргумент про необхідність бюджетної економії тоді звучав вагомо, аргумент про безпосередні потреби Королівського флоту виглядав більш вагоміше, тому в підсумку й було ухвалено волюнтаристське рішення на користь продовження робіт по Merlin.
Тим більш, що відмова від мислення на коротку перспективу дала британцям "бонус" в тому, що їх Merlin доволі успішно продавався на експорт (крім Великої Британії експлуатантами та покупцями цієї машини стали також Італія, США, Канада та Японія).
Читайте також: Поки британці не перейшли на E-3 Centry, то в ролі AWACS використовували поршневого "динозавра" Shackleton AEW2
