xcounter
#

Чому рашисти "проспали" наступ ЗСУ на Харківщині, та скільки часу треба на звільнення Херсонщини

8142
Бойова робота самохідних артустановок 2С7 "Піон", фото – Ігор Ткачов, розмістила прес-служба 43-ої ОАБр, дата публікації – 1 вересня 2022 року
Бойова робота самохідних артустановок 2С7 "Піон", фото – Ігор Ткачов, розмістила прес-служба 43-ої ОАБр, дата публікації – 1 вересня 2022 року

Контрнаступ на Херсонщині та звільнення Харківщини – це дві складові однієї операції ЗСУ "стратегічного рівня"

Польський портал Defence24 опублікував статтю полковника Пьотра Лєвандовскі, котрий окрім всього іншого був неоднократним учасником місій польської армії закордоном. Лєвандовскі в своїй статті вирішив дати свою оцінку діям Збройних Сил України при звільненні Харківщини та Херсонщини. Якщо викласти скорочено, його думка виглядає так.

Насправді контрнаступ ЗСУ на Херсонщині та офензива на Слобожанщині – це складові однієї операції стратегічного рівня по перехопленню стратегічної ініціативи у противника, і ця операція буде остаточно завершеною лише тоді, коли Херсон чи Херсонська область будуть повністю звільнені від орків. За стандартами НАТО, такі операції називаються "операції охоплення" та можуть тривати навіть декілька місяців. Цей акцент важливий хоча б тим, що в нашому медіа-просторі досі існує розрізнення, що начебто контрнаступ ЗСУ на Харківщині - це "первинна" за значенням операція, а контрнаступ на Півдні – це був лише "відволікаючий маневр" та "інформаційна операція".

Читайте також: В Міноборони України розповіли, як ЗСУ готуються до зимових боїв проти рашистів
Бійці ЗСУ та австралійський бронеавтомобіль Bushmaster під час наступу на Харківщині у вересні 2022 року, фото з відкритих джерел

Справді, Лєвандовскі вказує, що "інформаційна накачка" мала місце. Але її істинне завдання він прочитав дещо інакше – ціллю начебто було переконати орків, що ЗСУ готуються лише до удару на Херсонщині. І насправді ця ціль спрацювала лише частково. Тому що з однієї сторони армія РФ справді перекинула на "Херсонський плацдарм" свої кращі частини з Харківського напрямку, з іншої сторони – командування противника насправді бачило, що ЗСУ починають накопичувати сили та засоби для удару на Харківщині.

Чому ж рашисти "проспали" контрнаступ ЗСУ? Лєвандовскі дає таке пояснення. Навіть за 6 місяців війни армія РФ так і не позбавилась комплексу зверхності щодо українців. Командування окупаційних військ хоч і бачило накопичення сил нашої армії, але вважало, що а) удар буде в іншому місці, і б) що в наших воїнів все рівно нічого не вийде.

Хоча ЗСУ в цьому випадку змогли ідеально втілити "класику" військового мистецтва, та для прориву на ділянці фронту в 7 км накопичили сили, що 10-тикратно переважали противника саме на ділянці прориву.

Танк-тральник на базі Т-64А в голові колони ЗСУ, Харківщина, вересень 2022 року

При цьому орки суттєво переоцінили свої сили. Вони чомусь подумали, що якщо вибулі кадрові частини "замістити" підрозділами зі складу "1-го та 2-го армійського корпусів", то цілісність їх бойових порядків ніяк "не постраждає". Але практика показала зворотнє – першими "посипались" якраз підрозділи з "1-го та 2-го АК" на "Ізюмському плацдармі".

"Технологія" відступу російських окупантів окремо спрощувала задачу їхньої "утилізації" для ЗСУ. Бо, наприклад, росіяни іноді підривали на Харківщині мости так, щоб перекрити шлях для відступу своїм же військам. Окрім всього іншого, безладний відступ окупантів заодно "оголив" тили частин 1-ої танкової армії, що власне й дозволило ЗСУ нарешті "добити" це з’єднання.

Т-72Б3 і Т-80, які армія РФ кинула при відступі з Харківщини, джерело – Ukraine Weapons Tracker , дата публікації – 14 вересня 2022 року

Лєвандовскі при цьому стверджує, що при плануванні контрнаступу на Харківщині Генштаб ЗСУ розробив певну "градацію" задач.

Завданням-"медіум" вважалось взяти залізничний вузол Куп’янська, щоб «обвалити» залізничну логістику окупаційних військ на Донбасі, та зняти загрозу наступу рашистів на Краматорськ та Слов’янськ. Але командування ЗСУ, на відміну від рашистів, уміє швидко реагувати на динамічну зміну обстановки на полі бою, та вміє приймати рішення швидше за противника. Тому наші війська й перейшли невідкладно до реалізації "максимального" завдання із звільнення Ізюму та максимальної зачистки Харківщини від окупантів.

Бійці ЗСУ збирають трофеї після вдалого контрнаступу на Харківщині, вересень 2022 року, фото – Арсен Федосенко

Лєвандовскі також припускає, що при плануванні контрнаступу на Херсонщині Генштаб ЗСУ вибудував таку "градацію" планів дій: 1) стрімке розрізання бойових порядків противника на два "котли", або ж 2) повільне "відтискання" противника по всій лінії фронту за потужної підтримки артилерії.

Автор окремо підкреслює, що почавши контрнаступ на Херсонщині та контрнаступ на Харківщині, ЗСУ повели операцію саме стратегічного рівня, і для досягнення її остаточних результатів може знадобитись навіть декілька місяців.

Знищений ударом ЗСУ в серпні 2022 року склад боєприпасів армії РФ в Куп'янську, фото - "Диванно-штурмовая бригада", дата публікації - 25 вересня 2022 року
Читайте також: Крилатою ракетою з Ан-26 чи Іл-76: у США нагадали елегантне рішення Rapid Dragon