xcounter
#

У РФ разом із Китаєм працюють над перетворенням Shahed-136 у баражуючий боєприпас типу "Ланцет" (документ)

У РФ разом із Китаєм працюють над перетворенням Shahed-136 у баражуючий боєприпас типу "Ланцет" (документ)
29799

Трансформація Shahed-136 з літако-снаряда на баражуючий боєприпас потребує потужного та стійкого до завад каналу зв'язку

Окрім робіт над заміною та збільшення бойових частин у Shahed-136 у РФ йде робота з перетворення цього літако-снаряда на баражуючий боеприпас по типу "Ланцета". Попри те, що обидва вироби є дронами-камікадзе, між ними існує суттєва різниця - Shahed запускається для ураження стаціонарних цілей і без можливості дорозвідки та донаведення на ціль. А баражуючий боеприпас призначений для ураження, в першу чергу, рухомих цілей, які може знайти самостійно, або бути донаведеним на них.

Головна відмінність між ними - зв'язок, бо баражуючому боєприпасу необхідно передавати відео та отримувати команди управління. І з огляду на отриману з власних джерел презентацією з російської "Алабуги", де виробляються Shahed-136, для вирішення цієї задачі ворог активно співпрацює з китайськими компаніями.

Читайте також: Слідом за F-16 Аргентині погодили продаж модифікованих Douglas

Зокрема у презентації мова йде про спроби встановити у Shahed-136 російські модулі радіозв'язку, наприклад, продукцію від російських компаній "Аэроб", Inwave та інших. Але зазначаютья суттєві недоліки кожної пропозиції: десь мала потужність, десь мала завадозахищеність, або надвисока ціна.

Натомість продукція китайських компаній таких нарікань не викликала, більше того, фахівці "Алабуги" вже провели випробування модулів зв'язку безпосередньо у Китаї. Зокрема мова йде про виріб TX900 від китайської компанії VCan Group Ltd (комерційний бренд iVcan). Зазначаєтеся, що під час тестів було через ретранслятор отримано відео у HD-якості на відстані 220 км із затримкою у 60 мс.

Цей модуль зв'язку працює на частотах 1428 - 1448 МГц або на 806 - 826 МГц та підтримує автоматичну зміну частоти залежно від завад, а також має можливість передачі зашифрованого сигналу стандарту AES128, максимальна швидкість передачі задекларована у 30 Мбіт/с. При потужності 10 Вт вага виробу складає лише 242,5 грами.

Окрім того, також тестувались вироби Xingkai XK-F403E, Shenzhen Safe Guard SFGTHF0505UF, але у презентації мова не йде про їх випробування та не підкреслено їх переваги, а вказані ціни на вироби вищі за TX900 від VCan.

На те що мова йде саме про створення баражуючого боєприпасу говорить ще одна деталь - намір встановити у Shahed-136 нову бойову частину вагою 50 кг від "НИИ Машиностроения им. Бахирева". Вона має складну комбіновану осоклово-фугасно-запалювальну та бронебійну дію. І при вазі 25 кг має 4000 одиниць готових уражаючих елементів. Додавання абревіатури "ВНЖ" може бути пов'язано із використанням для їх виготовлення вольфрамового сплаву ВНЖ.

У презентації вона проходить з формулюванням "спецбампер для Сикера" та уточнення, що мова йде про ураження легкої бронетехніки. Використання термінології "бампер" пов'язано із тим, що в "Алабузі" через секретність введена примітивна словозміна, а виробництво Shahed-ів взагалі оформлювалось та проводилось за документацією, як виробництво "човнів".

Зазначимо, що наразі невідомо про активне використання Shahed-ів з такими бойовими частинами та у режимі баражуючого боєприпасу. Цілком можливо, що мова йде саме про намір отримати на таку розробку кошти, що може бути ускладнено конкуренцією з "Концерн Калашникова", якому належить Zala, що виробляє "Ланцети".

Читайте також: Якою ракетою били по рятувальному судну "Коммуна" та чи було воно ціллю