xcounter
#

Цифрова інженерія виявилася аж надто "розпіареною", і це чудово демонструє приклад з літаком Т-7

8399
Фото: U.S. Air Force
Фото: U.S. Air Force

І що для виробництва нової зброї за участі цієї технології все одно треба проводити низку реальних випробувань, щоб переконатися, що все працює як треба

Цифрова інженерія у контексті розробки та виробництва сучасного озброєння та військової техніки може допомогти прискорити появу нової зброї у порівнянні з новими методами, які застосовувалися декілька років тому, але переваги цієї технології суттєво перебільшують, заявив міністр ПС США Френ Кендалл, як розповідає видання Air and Space Forces Magazine.

Так, за його словами, цифрова інженерія – це зовсім не революційна технологія, і була "надмірно розрекламована". Водночас, хоча вона й не може радикально вплинути на час та тривалість розробки, але все ж таки може допомогти зекономити до 20% часу та коштів.

Читайте також: Щоб швидше постачати зброю союзникам і не "губити" по 3 млрд у ВМС США створюють нову структуру MARCC
винищувач шостого покоління NGAD
Художнє зображення паливозаправника та винищувача наступного покоління, фото – Lockheed Martin

Така заява прозвучала на фоні того, як посадовці Пентагону та ПС США позитивно відгукнулися про практику розробки нових платформ у "цифровому середовищі", і зокрема відзначили, що це буде революційною зміною для "оборонки".

Водночас, як стверджує Кендалл, цифрова інженерія сьогодні добре працює з тими технологіями, які вже вивчені, а з новими зразками вона також потребує проведення низки реальних випробувань.

f-22 f-35 винищувачі п’ятого покоління
Винищувачі п’ятого покоління F-22 та F-35. Фото U.S. Air Force

Загалом хоч цифрова інженерія і має "незаперечні переваги", але все одно у її використанні є певні обмеження. Зокрема Кендалл скептично ставиться до того, що цифрова інженерія може значно скоротити кількість випробувань, які потрібні для тестування нових систем [на кшталт того ж винищувача шостого покоління NGAD].

Так, наприклад, якщо йдеться про розробку платформи, яка фактично є "поступовим удосконаленням" [тобто, цілком ймовірно йдеться про модернізацію], то якраз в цьому випадку цифрова модель досить точно відображає реальність, тоді як кардинально нові конструкції вимагатимуть ретельних тестувань.

Яскравим прикладом є той же навчально-тренувальний літак T-7A Red Hawk, який якраз був повністю спроєктований на основі тривимірних моделей, і хоча літак було розроблено у рекордні терміни, але тепер він відстає від визначеного графіку на два роки передусім через проблему з системою катапультування.

Читайте також: Створення Корпусу морської піхоти ЗСУ: прагматичний приклад Кореї та абсолютний підхід США