xcounter
#

Суперкомп’ютер для Taurus справді треба, і навіть є стаття як це влаштовано

9994
Ударний літак Tornado та крилата ракета Taurus, фото ілюстративне, джерело - MBDA Deutchland
Ударний літак Tornado та крилата ракета Taurus, фото ілюстративне, джерело - MBDA Deutchland

В чому полягають особливості наведення цієї німецької крилатої ракети

У наших ЗМІ уже пішли повідомлення з посиланням на німецьке видання t-online про те, що під час спеціального засідання комітету бундестагу з питань оборони канцлер Шольц назвав нову причину не передавати Україні крилаті ракети Taurus – для їх наведення необхідний спеціальний суперкомп'ютер, котрий у бундесверу є лише в одиничному екземплярі. Мовляв, лише ця комп’ютерна система може забезпечити такий формат наведення, що дозволить повністю розкрити переваги ракети Taurus.

Звісно, цю ракету можна наводити і за "спрощеним" алгоритмом, без дефіцитного для бундесверу обладнання, але тоді Taurus не зможе наприклад ефективно долати протиповітряну оборону противника.

Читайте також: Туреччина успішно відстріляла ПКР Atmaca із власним двигуном, до цього був французький
Внутрішня будова крилатої ракети Taurus, зображення з відкритих джерел

Якщо ми заглянемо в оригінальну публікацію від t-online, то зможемо там прочитати зокрема, що цей суперкомп’ютер бундесверу для "розширеного" наведення "Таурусів" розміщений на авіабазі "Бюхель", де в перспективі мають розміщуватись F-35 люфтваффе. При цьому "розширений" варіант наведення Taurus має назву "zentrale Missionsplanung" (ZMP) та має виконуватись за допомогою суперкомп’ютера від німецької компанії ESG, котра в 2023 році була поглинута виробником електроніки Hensoldt.

Однак, що цікаво, у відкритому доступі є навіть профільна стаття від Timm Ohlhof, функціонера компанії ESG, під назвою "Zentrale Missionsplanung für die modulare Abstandswaffe TAURUS KEPD 350". Її текст якої було опубліковано в січні 2008 року, і там розкриваються усі особливості по наведенню крилатих ракет Taurus.

Схематичне зображення роботи системи наведення Taurus, наводить німецька агенція DPA

Для початку там уточнюється, що "розширене" наведення Taurus у форматі "zentrale Missionsplanung" (ZMP) передбачає, що ракета долає маршрут до цілі, одночасно використовуючи:

  • інерційну систему навігації з підтримкою GPS;
  • сканування рельєфу місцевості та фактичного положення КР за допомогою радіовисотоміра (TRN);
  • зображення цілі в 3-D моделі, закладеній в бортовий комп’ютер;
  • ну і на кінець – інфрачервону голівку самонаведення на фінальному етапі польоту.
Формування 3-D моделі цілі для системи наведення ракети Taurus, зображення із статті Timm Ohlhof під назвою "Zentrale Missionsplanung für die modulare Abstandswaffe TAURUS KEPD 350"

Перевага такої складної системи наведення полягає в тому, що у випадку необхідності відповідно наведена ракета Taurus може долетіти до цілі лише на основі 3-D моделі в бортовому комп’ютері, не використовуючи при цьому GPS і TRN.

Конфігурація суперком’ютера, необхідного для виконання "zentrale Missionsplanung" (ZMP), виглядає так:

  • повністю резервований серверний кластер із двома серверами (RAID5 із приблизно 2,5 ТБ дискового сховища),
  • два 24-портовими комутаторами та двома стрічковими архівами LTO2,
  • 5 робочих станцій із 23-дюймовими TFT-моніторами.

Стверджується, що сервери та комутатори об’єднані в мережу зберігання даних (SAN), яка забезпечує швидкість передачі даних 1 Гбіт/с і гарантує 99%-доступність 99%. Передача даних між комутаторами та робочими станціями відбувається через Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт/с.

Архітектура суперкомп'ютера для виконання "zentrale Missionsplanung" (ZMP), зображення із статті Timm Ohlhof під назвою "Zentrale Missionsplanung für die modulare Abstandswaffe TAURUS KEPD 350"

Також стверджується, що це все обладнання – цілком транспортабельне, і та є "комерційно доступним" (у всякому випадку, на момент публікації або в січні 2008 року).

Більш того, виявляється, що програмне забезпечення "zentrale Missionsplanung" (ZMP) частково складається із комерційно доступного софту:

  • геоінформаційна система GeoMedia Professional від компанії Intergraph;
  • програма для управління геоданими GeoBroker@ від згаданої вище ESG;
  • програмне забезпечення для управління базами даних від Oracle;
  • Back-up-Software NetWorlter (Legato).

Спеціфічно "воєнні елементи" в софті для "zentrale Missionsplanung" (ZMP):

  • генератор даних для інфрачервоної ГСН;
  • 3-D редактор для зображень;
  • Інструмент перевірки якості зображень для системи наведення.
Застосування програми GeoBroker для формування польотного завдання для крилатої ракети Taurus, зображення із статті Timm Ohlhof під назвою "Zentrale Missionsplanung für die modulare Abstandswaffe TAURUS KEPD 350"

Сервер використовує операційну систему Windows 2003, робочі місця користувачі мали Window 2000, для написання програмного забезпечення було використано мову C++, софт має 2 мільйони рядків коду.

Суперкомп’ютер для "zentrale Missionsplanung" (ZMP) був поставлений у стрій ще в 2001 році, в 2004 році його функціонал був розширений.

Виконуватись "zentrale Missionsplanung" (ZMP) має на основі даних від геоінформаційної служби бундесверу, для створення нового польотного завдання необхідно створювати "новий проект". Для повного формування польотного завдання необхідно 12 годин.

Загальна схема формування польотного завдання для Taurus, зображення із статті Timm Ohlhof під назвою "Zentrale Missionsplanung für die modulare Abstandswaffe TAURUS KEPD 350"

Так званий "спрощений" варіант наведення Taurus має позначення der dezentralen Missionsplanung (DMP). Але про його базис роботи Timm Ohlhof як функціонер компанії ESG в своїй публікації не розповідає.

Бо мовляв, програмне забезпечення для режиму наведення DMP писали програмісти Taurus Group Systems. Там хіба що деталізується, що для формування польотного завдання в такому режимі начебто достатньо закласти лише три точки на маршруті, які має пройти до КР до своєї цілі.

Процес спорядження крилатої ракети Taurus, зображення з відкритих джерел

Від Defense Express тут також додамо наступне. Якщо опиратись на все вищевикладене, навіть якщо воно було актуальним лише на січень 2008 року, то виходить, що Німеччина не ухвалює нам рішення дати Taurus, бо не може створити собі ще один суперкомп’ютер для наведення цих КР, котрий частково базується на "комерційно доступних" технологіях.

Виходить, що німецькі військові та політики тут теж оперують поняттям, в чомусь схожим на "технології втраченої цивілізації". І тут саме той момент, коли б самій Німеччині було б необхідно задуматись над причинами, по яким вона не дає нам свої "Тауруси".

Ударний літак Tornado з крилатими ракетами Taurus, фото ілюстративне, джерело - MBDA Deutchland
Читайте також: Греція готова дати Україні свої С-300 саме в обмін на Patriot, і це не просто дивно