Кожного розу коли мова заходить про можливість завдання ударів по цілях на території РФ американським озброєнням одразу згадуються невідомі "розвіддані", без яких передача самих ракет немає жодного сенсу.
І зараз на тлі більш ґрунтовних розмов щодо можливості передачі Україні Tomahawk, бо у США з'явились навіть зайві пускові для них, це питання знову у публічній площині. При цьому, на перший погляд, взагалі незрозуміло, які ще дані необхідні для того, щоб бити по тих самих об'єктах, координати яких й так відомі.
Читайте також: Чи вийшло б дозаправляти українські винищувачі за допомогою бізнес-джетів, бо у США це бачать як реальний варіант
Бо якось і без них Україна успішно завдає ударів по нафтопереробних заводах та інших об'єктах нафтогазової та енергетичної інфраструктури РФ. Добре відомі й координати російських військових підприємств, арсеналів ГРАУ, інших важливих об'єктів.
Але найбільш вірогідна відповідь на це є потребує розуміння, як взагалі працює система навігації та наведення Tomahawk, а також інших крилатих ракет. І як загалом забезпечується їх ефективне використання.
Загалом, якщо розглядати всі основні крилаті ракети, то в них використовується одночасно декілька систем навігації, об'єднанні дані з яких й дозволяють точно летіти за маршрутом та уражати цілі. Базовою є інерціальна система, яка самостійно обраховує положення ракети, користуючись даними щодо часу польоту, швидкості та курсу.
Така система працює автономно, це, умовно, як йти з заплющеними очима рахуючи кроки. І звісно в ній набігає похибка - чим довше летить ракета, тим вона більше й навіть у сучасних дуже коштовних високоточних системах із лазерними гіроскопами вона складає 0,1-0,5%, тобто на 1000 км відхилення складе 1-5 км.
Але цю похибку можливо скинути, якщо "піддивитись" та "зорієнтуватись на місцевості". І для цього спочатку, ще до ери супутникової навігації, була створена система навігації за рельєфом місцевості. Перший її зразок був розроблений ще у 60-х роках для ракети SLAM з ядерним двигуном та покриту золотом.
Це був TERCOM принцип якого полягає у закладання у пам'ять ракети "зліпків" мапи висот у контрольних районах. Ракета летить до них, висотоміром вимірює під собою перепад висот та порівнює його з еталоном, який вже має точні координати.
Але TERCOM працює лише із ділянками місцевості із характерним виразним рельєфом. А що робити, якщо летіти треба над пустелею чи степом дала відповідь система DSMAC. Вона також скидається з еталонних "зліпків", але не висот, а самого зображення місцевості. І ракета робить фото поверхні під собою та порівнює з еталоном. І обидві ці системи використовуються у крилатій ракеті Tomahawk.
А для того, щоб вони працювали необхідно мати, по-перше, високоточну мапу висот території РФ. А єдиним джерелом такої інформації є США, про що відомо вже з часів запитів ударів Storm Shadow по території РФ, бо як виявилось такого обсягу інформації немає навіть у Великій Британії. По-друге, актуальні супутникові знімки території РФ у тому "форматі", який вміє "читати" Tomahawk і це точно лише можна взяти у США.
Вже після TERCOM та DSMAC з'явилась супутникова навігація. При цьому історії про те, що у США є свій "воєнний" GPS - абсолютна правда. Це спеціальні Y-код, який старіший, та новіший M-код. Це спеціальні зашифровані сигнали від супутників, які не піддаються спуфінгу, бо для їх підробки спочатку треба їх розшифрувати.
У випадку M-кода - це ще й сигнал, який має потужність у 100 разів вищу за звичайний. Тобто заглушити його стає дуже малореалістичним сценарієм. І звісно у Tomahawk та інших американських крилатих ракетах використовується саме "воєнний" GPS.
Приємна новина для України - постачання крилатих ракет із "воєнним" GPS до України вже погоджено, бо саме з ним мають йти крилаті ракети за програмою ERAM.
Але залишається ще один шар розвідувальної інформації, який значно підвищить ефективність ударів американськими крилатими ракетами - розміщення засобів ППО. Бо маршрут польоту крилатих ракет треба формувати саме з урахуванням обходу позиційних районів ЗРК. І така інформація також є у США за рахунок їх супутникового угрупування та інших засобів.
Тобто загалом, коли мова йде про "розвіддані" від США для ударів крилатими ракетами по РФ, з величезною долею ймовірності, маються на увазі не координати цілей, а високоточні мапи та зображення у форматі, який використовується в американських крилатих ракетах для систем TERCOM та DSMAC. А також інформацію щодо ворожих засобів протиповітряної оборони у глибокому тилу РФ.
Читайте також: "Дикі шершні" розкрили, скільки ударних дронів рашистів збили їхні перехоплювачі Sting менш як за 5 місяців
