xcounter

Ядерний центр "Росатому" у новому сітчастому боєприпасі застосував запатентовану українську ідею

Українські розробники кажуть про інтелектуальну крадіжку
Безпілотники стають досконалішими, стає складніше вигадувати ноу-хау для протидії
Безпілотники стають досконалішими, стає складніше вигадувати ноу-хау для протидії
28250

У Росії вирішили боротися з дронами силою українських ноу-хау. Днями "Росатом" заявив, що розробляє рішення для знищення дронів за допомогою нового сітчастого боєприпасу. Проте ця ідея, як виявилось, має запатентоване українське підгрунтя.

Як повідомили російські ЗМІ, у РФ вчені знайшли новий спосіб підвищити ефективність боротьби з малорозмірними БПЛА або іншими повітряними цілями.

У Росії вирішили боротися з дронами силою українських ідей

Вони пропонують використовувати для цього снаряд, оснащений ріжучою сіткою. Концепцію розробили фахівці Російського федерального ядерного центру - Всеросійського науково-дослідного інституту технічної фізики, що входить до складу "Росатому".

Читайте також: Танк відбиває атаку безпілотника: нове рішення від українських розробників

Снаряд має метальний блок, який складається з вибухівки та ударного блоку з ріжучими елементами. Це, власне, сітка з важелями, яка розкривається і розтягується після відстрілу ударного блоку в сторону цілі. Тож, власне, ця сітка, площа якої достатньо велика, якраз і має знищувати дрони. Також цю ріжучу сітку можна задіяти проти авіаційних бомб.

"Новинку у Росії запатентували у жовтні. У найближчій перспективі почнуться її попередні випробування. Самі розробники вважають новий метод боротьби з БпЛА ефективнішим, аніж усі попередні", - стверджувалось у повідомленні "РИА Новості".

В самому російському патенті, який набрав чинності 23.09.2021 року, розробники стверджують, що при опрацюванні своєї концепції вони аналізували різні прототипи, які відносяться до систем самооборони транспортних засобів, переважно танків, проти атакуючих снарядів, головно - протитанкових керованих ракет та протитанкових гранат.

танк
З кожним роком засоби боротьби з танками стають все більш досконалими

Проте вкрай цікаво, що ідея "ріжучого" боєприпасу як одного з елементів активної системи захисту танків вже запатентована в Україні. Патент UA 146445 U (дата подання заявки: 04.08.2020; дата, з якої є чинними права інтелектуальної власності - 25.02.2021) отримала група науковців від Академії Сухопутних військ ім.Сагайдачного, а також приватні розробники.

Родзинка запатентованого боєприпасу в тому, що він формує захисне поле у вигляді заданого числа готових уражаючих елементів, зв’язаних між собою сітчастим екраном.

Ріжучий боєприпас
На малюнку показано загальний вигляд боєприпасу для протидії ураженню зразків бронетанкового озброєння, де: 1 – бронеоб’єкт, що захищається; 2 – пускова установка для відстрілу захисного боєприпасу; 3 – корпус захисного боєприпасу; 4 – вишибний заряд; 5 – осколкові елементи ураження; 6 – гнучкі з’єднання осколкових елементів у вигляді сітчастої структури.

Загалом ця система має працювати наступним чином. В очікуванні бойового застосування зразка озброєння екіпаж виконує заряджання захисних боєприпасів в пускові установки.

Під час проведення бойових дій у разі, коли по бронеоб’єкту противник здійснив постріл засобом ураження, бортова радіолокаційна станція бронеоб’єкта фіксує траєкторію руху засобу ураження, який створює небезпеку та при його підльоті до бронеобєкта, що захищається, в автоматичному режимі подає сигнал на відстріл захисного боєприпасу.

В результаті спрацювання вишибного заряду у напрямку підльоту засобу ураження вистрілюються осколкові елементи ураження, які у польоті створюють захисне поле.

При зустрічі боєприпасу і цілі відбувається руйнування корпусу засобу ураження, додаткова деформація кумулятивної воронки засобу ураження через взаємодію із осколками та сітчастим екраном, а також зміна вектору траєкторії руху засобу ураження. Таким чином, вірогідність ураження бронеоб’єкту істотно зменшується.

Деякі приклади знищеної техніки у Нагірному Карабасі за допомогою керованих бомб безпілотника "Барьяктар ТБ2"

Автор ідєї нового боєприпасу - кандидат технічних наук Андрій Богач, який з 2000 по 2012 роки працював у відділі нового проєктування ХКБМ ім.Морозова, у розмові з кореспондентом агенціі Defense Express cказав, що це рішення визріло у нього ще до початку війни у Нагірному Карабаху і було відповіддю на розширення спектру як ударних безпілотних комплексів, так і інших засобів враження, що становитимуть серйозну загрозу танкам на полі бою уже у найближчій перспективі.

Новий боєприпас може застосовуватися для протидії загрозам для захисту танку з різних проєкцій. Все залежить від напряму мортир, у яких розміщуються ці боєприпаси на башні чи корпусі танку чи іншої бронемашини.

Захист танків
У Росії після Карабаху танки від ударних боєприпасів вирішили захищати сталевими гратами. На думку військових РФ металеві "козирки" зможуть захистити російські танки від ПТРК FGM-148 Javelin, бомб Bayraktar TB2 та дронів-камікадзе. "Оновлені" Т-72Б3 на навчаннях з'єднання берегової оборони армійського корпусу ЧФ у липні 2021 року / Фото: прес-служба ПВО

Звісно, частину цих мортир можна скерувати і для захисту від баражуючих боєприпасів чи бомб з ворожих безпілотників, що атакують у верхню напівсферу.

З приводу застосування дуже схожого рішення у розробці від "Росатому" Андрій Богач заявив, що ідея шрапнельного боєприпасу з сіткою російською стороною була "запозичена, якщо не вкрадена".

КАЗ танку
Патент UA 146445 U (дата подання заявки: 04.08.2020; дата, з якої є чинними права інтелектуальної власності - 25.02.2021)

Бо попередньо українське рішення перевірялось на патентну чистоту відповідними уповноваженими патентними органами (зокрема, ДП "Український інститут інтелектуальної власності"), які здійснюють перевірку усіх розробок у тій чи іншій царині, що претендують на новизну.

Є приклади, коли у ході таких перевірок патенти не надавались, бо ці рішення вже закріплені за іншими розробниками. Наприклад, фахівці від КПІ не змогли отриматимати патенти на окремі свої винаходи, бо аналогічні рішення були вже запатентовані у Китаї.

Андрій Богач також визав, що від часу отримання патенту України з боку вітчизняних державних та приватних структур зацікавленності до практичної реалізації ідеї ріжучого боєприпасу поки не було.

КАЗ танків
Схема роботи сітчастої мортири з патенту РФ

Разом з тим, слід відзначити, що російська розробка для активного захисту з верхньої півсфери від БпЛА та авіабом, окрім "запозиченого" українського рішення зі снарядами зі шрапнеллю та сіткою, передбачає й інші способи знищення загрозливих об'єктів.

У самому російськом патенті RU 2755 951 C1 стверджується, що як засіб враження безпілотників також може застосовуватись сітка, яка розгортається за допомогою щонайменше трьох малогабаритних порохових ракет, що запускаються з відповідних стволів пускового контейнера.

Спосіб активного захисту об'єкта з боку верхньої півсфери з російського патенту. Як засіб ураження у пусковій установці 6 використовують сітку 9, що розгортається за допомогою малогабаритних порохових ракет 10, що запускаються з відповідних стволів пускового контейнера і які витягують сітку з блоку 11

Також пропонується використовувати малогабаритні ракети, які знищуватимуть БпЛА уламками осколково-фугасної бойової частини або, знову ж таки, бойовою частиною з сіткою, що розгортається і розрізає ворожу ціль.

Разом з тим, у різних країнах зараз розробляються власні рішення, які спроможні єфективно протидіями малорозмірним дронам. Тут цікавий досвід США. Так, Пентагон вже заявив про завершення програми з розробки недорогої мобільної системи для перехоплення дронів.

Проєкт було започатковано чотири роки тому. Призначення - захист у русі військових колон, що пересуваються через населені регіоні і де для нейтралізації ворожих дронів не можна застосовувати зброю чи засоби вибухової дії.

Агенція перспективних оборонних досліджень (DARPA) 7 червня 2021 року повідомила подробиці їхнього недорогого рішення, яке задовольнило військових після низки випробувань.

На автомобилі HMMWV  встановлено радар та 16 перехоплювачів (по вісім з кожного боку).
На автомобилі HMMWV встановлено радар та 16 перехоплювачів (по вісім з кожного боку).

На автомобилі HMMWV було встановлено радар та 16 перехоплювачів. Радар X-діапазону автоматично визначає загрозливі безпілотні літальні апарати і передає коорднати цілі перехоплювачам. На кожну ціль стартує один перехоплювач, який нейтралізує ворожий дрон клейкою стрічкою.

Вона вистрілюється і "зчеплює" пропелери малих безпілотників противника. Ті, звісно, падають на землю.

Запуск перехоплювача при швидкості машини 50 км/г
Запуск перехоплювача при швидкості машини 50 км/г

Все це відбувається без втручання операторів. Самі перехоплювачі можна використовувати багато разів. Система в першу чергу призначена для захисту від декількох дронів, але на відео з випробувань DARPA продемонструвала як вона збиває один квадрокоптер.

Читайте також: Вбити дронів по-різному: проти української "Ноти" з "вогоньком" американська микрохвильовка та літаюча липучка