Російські окупанти продовжують застосовувати зенітно-ракетні комплекси типу С-300 для ударів по наземним цілям. Зокрема сьогодні орки випустили 9 таких ракет по Миколаєву, заявив голова Миколаївської ОДА Кім. За поточними даними, ці ракети ударили по готелю "Миколаїв" та об’єктам комунального транспорту міста. Також агресор обстрілював із С-300 населені пункти на Донеччині, розповідає МВС України.
Сам факт застосування "непрофільних" зенітних ракет для ударів по наземним цілям виглядає абсурдно та фантасмагорично. Щоб хоч якось прояснити картину, автори АрміяInform взяли коментар у профільного фахівця Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба підполковника Сергія Нечитайла. Перекажемо зміст цієї публікації стисло.
Читайте також: ATACMS ще немає в ЗСУ, але окупанти вже бояться наслідків появи цієї ракети
В радянських зенітно-ракетних комплексах С-300 ПС (ПТ) справді передбачена можливість обстрілювати наземні цілі. Тим більш, що ракета до цього ЗРК має бойову частину масою аж 130 кг, нашпиговану уламками у формі кубика розміром 1×1×1 см, та призначену для ураження незахищених цілей типу відкритих складів БК, особового складу та автотехніки на відкритій місцевості, або ж кораблів та катерів під час висадки морського десанту.
Але дальність стрільби із комплексів С-300 ПС (ПТ) обмежена дальністю радіовидимості ракети. Показник дальності можна розрахувати за формулою дальності прямої видимості, що залежить від висоти підйому антени радіолокатора та висоти підриву бойової частини зенітної керованої ракети. Відповідно, радіолокатор підсвічування та наведення має розташовуватись на відстані 25–30 км від наземної цілі, яку обстрілює ЗРК. А це вже в межах досяжності нашої артилерії.
"Для стрільби в ЗРК вводяться координати наземної цілі та висота підриву ракети, які використовуються для формування команд керування. Тобто використовується командне наведення ракети. Підрив бойової частини теж відбувається за командою з радіолокатора підсвічування та наведення. Тому дальність стрільби обмежується приблизно дальністю 25–30 км", - пояснює підполковник Нечитайло.
Відповідно, є два можливі способи протидіяти спробам рашистів обстрілювати нащі об’єкти із комплексів С-300. Перший – намагатись "накрити" за допомогою далекобійної артилерії, раз дальність стрільби цих ЗРК обмежена до 25-30 км.
Другий – шукати спосіб, як можна збивати такі ракети. На перший погляд, таке завдання виглядає технологічно неможливим, бо ракета до С-300 летить зі швидкістю 1500 м/с, і тут потрібно проводити окремі експерименти. Але з іншої сторони, учора протиповітряна оборона Харкова зуміла збити одну таку ракету, що дає певні підстави для оптимізму.
Читайте також: Рашисти почали з ЗРК С-300 обстрілювати й Харківщину: одну ракету вдалось збити (фото)
