Через те що Кремлю абсолютно немає різниці у тому чим саме гатити по українських містах на перше місце виходить доступність далекобійних засобів ураження.
На фоні вичерпання запасів крилатих та балістичних ракет сучасних типів, кількісний показник яких опустився ниже за "НЗ", активного використання іранських дронів-камікадзе Shahed-136 та непідтвердженої інформації відносно балістичних ракет Fateh-110 та Zolfaghar, у РФ є ще одна можливість. Мова йде про ракетні комплекси 9К72 "Эльбрус", які більш відомі за натівською назвою Scud.
Читайте також: ЗСУ як приклад наймасштабнішої трансформації з часів Другої світової війни: Резніков підбив підсумки шести "Рамштайнів"
Ці комплекси з балістичною ракетою Р-17 були створені ще наприкінці 50-х початку 60-х років, а прийняті на озброєння у 1962 році. Але питання застарілості озброєння не викликають у Кремля жодних сентиментів, а ракета Х-22, яку рашисти вже гатять по містах, так само "пам'ятає" Хрущова, як і "Скад".
Довгий час саме 9К72 "Эльбрус" був основним тактичним ракетним комплексом СРСР, станом на 1991 рік зазначалось про приблизно 550 одиниць. Але точна дата передачі комплексів на зберігання не відома, оціночно це було здійснено десь на початку 2000-х років. Останнє відоме бойове використання армією РФ 9К72 "Эльбрус" - під час Першої війни у Чечні, коли 630-й окремий ракетний дивізіон з осені 1999 року по весну 2001 року відстріляв близько 250 ракет.
Але цей комплекс, пори вік, все ще знаходиться у боєздатному стані у інших країнах. Зокрема під час Другої війни за Нагірних Карабах Вірменія намагалась його застосувати та випустила, за різними джерелами, близько 10-15 ракет.
Важливо й те, що 60 комплексів 9К72 "Эльбрус" досі тримає на озброєнні Білорусь, яка активно передає техніку та озброєння до РФ і взагалі утворила спільне з рашистами військове угрупування. Тобто вірогідність того, що РФ підніме зі зберігання ракети "Скад" або отримає їх від Білорусі - не нульова.
Відносно самої ракети Р-17 (8К14) то її характеристики та можливості добре відомі. Це одноступенева рідинна балістична ракета, яка має дальність польоту до 300 км. В ній використовуються відносно прості компоненти палива - окислювач АК-27И "Меланж" та паливо ТМ-185 (фактично німецьке паливо часів Другої світової Tonka). Розмір бойової частини - 987 кг.
Точність забезпечується виключно інерціальною системою наведення, яка дає похибку до 450 метрів від точки прицілювання. Це не дозволяє її використовувати для точкових ударів, але справа в тому, що для РФ вони не є метою.
Читайте також: Втаємничена зброя від "Укроборонпрому": дальність 1000 км, бойова частина 75 кг - що це може бути
