Аерокосмічний концерн Airbus нарікає на те, що уряд Німеччини "занадто повільно" видає експортні ліцензії, необхідні для укладання нових контрактів на військово-транспортні літаки A400M.
Також в концерні нарікають, що всупереч політиці Zeitenwende Бундесвер також не став давати додаткові замовлення на A400M, що в принципі підважує подальші перспективи цього військово-транспортного літака. Про це йдеться в публікації французького порталу Opex360.
Читайте також: Кінець епохи F/A-18: Boeing оголосила рік зупинення виробництва легендарного палубного винищувача
![](/media/contentimages/8bd63fd570fa8161.jpg)
Автори публікації наголошують, що "гальмуючи видачу" експортних ліцензій на A400M, уряд Німеччини діє всупереч власним фінансовим інтересам. Бо тут варто пригадати, що для підтримки програми цього військово-транспортного літака у 2010 році сім країн-замовниць (в тому числі й Німеччина) видали декілька траншів фінансової підтримки загальною вартістю 3,5 мільярди євро. І ці гроші можуть "прогоріти", якщо експортний потенціал A400M реалізовано не буде.
Ці 3,5 мільярдів євро, в тому числі й від уряду Німеччини, видавались із розрахунку, що за песимістичного варіанту портфель експортних замовлень на A400M складе лише 280 машин, за оптимістичного - порядка 400-500 машин. Але в реальності станом травень 2021 року фактичний портфель поставок склав лише 100 машин при очікуваному мінімумі в 170 літаків.
![](/media/contentimages/f9b63fd57ec9b0cf.jpg)
Більш того - як випливає з повідомлень того ж Opex360, в листопаді 2022 року від планів купити A400M відмовилась Австралія, у грудні минулого року - Велика Британія. І на такому тлі наявний портфель замовлень лише в два такі транспортники для Казахстану та шість для Індонезії виглядає справжньою катастрофою.
Але, схоже, що A400M не потрібен навіть для збройних сил головних країн-учасниць проекту. Інакше як пояснити наприклад той факт, що для формування спільної ескадрильї транспортної авіації восени 2021 року Франція та Німеччина обрали взагалі американський C-130J замість пан’європейського транспортника.
![](/media/contentimages/1a463fd586ee99a4.jpg)
Вищевикладене показує, що в політиці свого оборонного експорту Німеччина покладається на власне поняття "раціонального", доволі часто не зрозуміле "зі сторони". І це окрім всього іншого варто враховувати, коли йдеться про оцінку військової допомоги від уряду Німеччини для ЗСУ.
Читайте також: Чи варто сподіватися на те, що у рашиських літаків та вертольотів скоро завершаться ресурси експлуатації