Легкі танки за останні роки стали трендом у галузі бронетехніки. Про це свідчить цілий ряд розробок по всьому світу. Мова йде про Griffin від General Dynamics, проект MPF від BAE Systems, китайський Type 15, ізраїльський Sabrah, російський "Спрут-CДМ" та інші.
Всі їх об’єднує мала маса, велика вогнева потужність та мобільність, яка може зробити їх ефективнішими за основні бойові танки, вага яких впевнено наближається до 70 тонн.
Читайте також: "Завод ім. Малишева" нарешті отримав замовлення на "Оплот", проте лише на один - для параду та виставок
Після матеріалу про колісні танки, Defense Express вирішив присвятити окрему статтю сучасним легким танкам та їх доцільності у питанні обороноздатності України.
Що не так з ОБТ
Доля легких бойових танків після завершення Другої світової війни склалась доволі трагічно. Перший удар завдала концепція основних бойових танків, які об’єднали у собі переваги середніх та важких.
А остаточний вирок зробили вже бойові машини піхоти, які маючи високу мобільність та амфібійність, взяли на себе функції не тільки транспортування бійців, а і їх вогневої підтримки.
В цих умовах легкі танки не могли нічого протиставити, залишаючись спеціалізованими машинами на кшталт американського M551 Sheridan, або формуючи танкові парки країн третього світу, як французький AMX-13.
Водночас вага основних бойових танків, яка спочатку була у межах 40-50 тонн, почала зростати. Якщо американський M60 важив 46,2 тонни, то замінивший його Abrams - 54,4 тонни, а численні модернізації довели його вагу вже до 63 тонн. І на фоні 67,5-тонного Leopard-2A7+, це вже не здається завеликим показником.
В цих умовах тактична та оперативна мобільність танкових підрозділів починає шкутильгати на обидві ноги, про що вже відверто почали говорити у США. Обмежений ресурс гусениць, трансмісії та двигунів призводить до того, що танки намагаються транспортувати на "тралах". А далеко не всі мости можуть витримати 60-70 тонн, що додає величезних проблем.
Звісно, якщо в країні розвинута мережа якісних доріг, то проблем меньше та можливо робити як у Німеччині.
Ще більше головного болю виникає, коли необхідно оперативно перекинути танковий підрозділ авіацією. В цих умовах необхідно виділяти один літак типу Boeing C-17 на один танк.
Mobile Protected Firepower
Саме тому у США вирішили у рамках програми Mobile Protected Firepower відродити легкі танки. Загалом планується придбати 504 таких машин, а за контракт зараз борються проекти General Dynamics та BAE Systems.
Умови конкурсу з самого початку були доволі жорсткі: 105-мм або 120-мм гармата, 30 тонн ваги, але далі вони пом'якшились: вага до 38 тонн, тому обидва проекти доволі схожі.
BAE Systems, фактично, вирішила підняти старі архіви та максимально осучаснити проект 80-х років - 105mm Armored Gun System M-8, який залишився експериментальним зразком.
У General Dynamics теж вирішили не витрачали час на нову платформу. У їхньому Griffin використано шасі ASCOD для БМП, на якому створено іспанський Pizarro, австрійських Ulan, а також британський Ajax Scout SV.
Обидва прототипи отримали 105-мм гармату, яка у варіанті BAE Systems має автомат заряджання. Щодо проекту General Dynamics, то чи буде у складі екіпажу заряджаючий - остаточно ще не відомо.
У всьому іншому машини майже ідентичні: максимальна цифровізація всіх систем, сучасні оптично-тепловізійні приціли та панорами, додатковий захист завдяки керамічним елементам та навіть однакові комплекси активного захисту - ізраїльський Iron Fist.
Загальний рівень захисту розробники не розкривають, проте, за оцінками цілого ряду західних аналітиків, обидві версії не можуть перевищити рівень STANAG 4569 lvl 5+/6. Тобто гарантують захист від бронебійних 30-мм снарядів на відстані 1000/500 метрів.
Для розуміння одна з небагатьох БМП з таким рівнем захисту - остання версія CV90 MkIV з вагою у 37 тонн.
Який саме танк обере армія США стане відомо лише у другій половині 2022 року, після масштабних порівняльних випробувань, в яких має взяти участь по 12 прототипів від кожної компанії.
Тренд ринку чи вимога ТВД
На фоні Mobile Protected Firepower, який викликає інтерес в арміях інших країн світу, Elbit Systems створила легкий танк Sabrah. Цей більше комерційний проект ізраїльської "оборонки", який був створений шляхом поєднання башти власної конструкції зі 105-мм гарматою без автомата заряджання із вже згаданою платформою ASCOD.
У якості альтернативи Sabrah може бути виконаний і на колісному шасі від БМП Pandur II. Додамо, що обидві платформи належать тому ж General Dynamics.
На відміну від інших розробників, Elbit Systems розкрив рівень балістичного захисту Sabrah - 4 lvl за STANAG 4569. Тобто, круговий партикульний захист від бронебійної кулі у калібрі 14,5 мм на відстані від 200 метрів. Але цілком можливо, що мова йде лише про мінімальний гарантований рівень захисту, в той час, коли лобова проєкція все ж таки міцніша.
Sabrah восени 2020 року виграв конкурс армії Філіппін, де конкурував із гусеничними машинами, які також не вписуються у сучасне уявлення про танки: корейським K21-105 від Hanwha Systems та турецько-індонезійським спільним проектом MMWT, який також відомий під назвою PT Pindad Harimau. Ці машини, за класифікацією виробників - середні танки.
Необхідно згадати й про китайський легкий танк Type 15, який також має 105-мм гармату, вагу до 36 тонн та призначений для ведення бойових дій у високогірних районах. В першу чергу мова йде про кордон з Індією, в якому за останні роки зростає загроза початку повноцінного конфлікту.
До речі, враховуючи всі ризики Індія також почала пошуки легкого танка для цього ж театру військових дій. Що зумовило намагання РФ продати Делі свою розробку - 2С25 "Спрут-CД".
Цю машину зі 125-мм гарматою з автоматом заряджання почали накреслювати ще у 80-х роках у СРСР. Але прийняли на озброєння лише у 2006 році у якості самохідної протитанкової гармати для російських ВДВ та виготовили лише кілька десятків одиниць.
На фоні кон'юнктури ринку, у Кремлі цю САУ швидко "перехрестили" у легкий танк "Спрут-CДМ1", додавши тепловізійний приціл та панораму. Але ця 21-тонна машина зроблена з алюмінієвої броні, тобто про будь-який адекватний рівень захисту в ній мова не йде.
Легкий танк сьогодні
Таким чином вже можливо окреслити рамки легкого танка XXI сторіччя. Це гусенична бойова машина вагою 30-40 тонн зі 105-мм гарматою, яка забезпечує знищення важкої бронетехніки противника.
Важливо зазначити, що вибір 105-мм, а не 120-мм калібру розробники приймають доволі свідомо. Для великої гармати потрібно більше простору, як у башті, так і у корпусі, більший простір - більші габарити та більша маса.
Але 105-мм калібр дає хоча б мінімальні можливості знищувати танки противника бронебійним опереним підкаліберним снарядом. Наприклад, американський M900 пробиває 52 см броні на відстані у 2 км, що на 20 см менше за 120-мм аналоги.
Водночас рівень бронювання легких танків у лобовій проєкції все одно не дає змогу захиститися від не те що "однокласників", а і від перспективних БМП з 45-, 50- або 57-мм автоматичними гарматами.
І єдиний шанс для них - це побачити ворога раніше та знищити першим пострілом з більшої відстані. Тобто повна цифровізація машини, інтеграція в інформаційні системи поля бою, встановлення панорами та багатоканальних прицілів - це вже аксіома.
Єдиним питанням залишається: де саме та проти кого ці машини мають воювати.
У випадку з Китаєм - це високогірні райони, де Type 15 може зустрітися, максимум, з аналогічним легким танком. Для Філіппін - забезпечення протидесантної оборони з противником у вигляді амфібійних машин.
А Пентагон розглядає проект Mobile Protected Firepower, як елемент мобільної війни, коли перевагу над противником можливо досягти швидшим нарощуванням вогневої потужності. Тобто, просто мовою, "поки основні бойові танки противника завантажуються на ешелон, ми вже штурмуємо вокзал".
Ще один варіант окреслили у європейському сегменті General Dynamics під час демонстрації проекту 42-тонного середнього танка Medium Main Battle Tank у 2018 році, який створений на шасі ASCOD.
На думку розробників, сучасні основні бойові танки зараз мають надвисокий цінник, як за одиницю, так і у рамках поточних експлуатаційних витрат. Легші машини - доступніші, що дозволяє їх просувати на деяких ринках, наприклад, у Азії.
Легкий танк для ЗСУ
У випадку з Україною, то легкі танки для Збройних Сил, виглядають вже як абсолютна екзотика. По-перше, це призведе лише до розширення і так роздутого танкового "зоопарку". По-друге, їх противником будуть потужніші основні бойові танки.
В цих умовах, доречніше говорити лише про бойову машину, яка зараз дійсно потрібна українському війську - нову сучасну БМП, яка має замінити справжніх "пенсіонерів" у вигляді БМП-1 та БМП-2.
А вже у випадку необхідності, розробити на її базі легкий танк, тим паче, що досвід західних розробників цілковито демонструє, що аналогічні платформи можуть витримати башту із великим калібром.
Дивіться також: Танкове протистояння з РФ: чим Україна має відповісти на Т-72Б3, Т-90М та "Армату"
