Тому величезне значення для всіх учасників матиме наявність ефективних засобів контрбатарейної боротьби, а також радарів для точного визначення місця розташування артилерійських і ракетних позицій противника.
Контрбатарейний радар
Головне завдання контрбатарейного радару (КБР) полягає в тому, щоб здійснювати підтримку дій маневрових підрозділів (бригад/дивізій) під час активної фази операції.
Читайте також: Контрбатарейні радари: критичні потреби НАТО. ч.1
Перші зразки КБР, які були розроблені в 50-х рр. минулого століття, призначалися для виявлення мінометних пострілів в радіусі 10 км, і цього було достатньо для ефективної нейтралізації вогневих точок. У 70-х рр. в США з'явилася контрбатарейна система FIREFINDER (AW/TPQ-36/37), яка дозволяла визначати місце розташування гаубиць і ракетних установок в глибокому тилу противника.
У 80-90-х рр. в Європі були розроблені системи ARTHUR (Artillery Hunting Radar) і COBRA (Courier Battery Radar). Ці радари використовують більш досконалі засоби виявлення і визначення координат, а також нові алгоритми балістичних обчислень, командування й управління.
З тих пір розробки вдосконалених систем тривають і в Європі, і в США. Вони спрямовані на поліпшення характеристик дальності виявлення і точності визначення координат, а також розширення функціональності. Аналогічні розробки проводять і такі країни, як Росія, Індія, Китай, Польща і Південна Корея. Всі вони мають в своєму активі власні КБР нового покоління і продовжують розробки в цьому напрямку.
З початку нинішнього століття активізувалися розробки і багатофункціональних радарів (БФР), що обумовлено необхідністю забезпечення безпеки військ на стаціонарних об'єктах, в першу чергу передових оперативних базах коаліційних сил в Іраку і Афганістані. Першим прийнятим на озброєння зразком БФР був Giraffe AMB, створений фірмою SAAB. По суті, БФР об'єднує в собі функції КБР і РЛС ППО. В обох випадках використовується метод кругового огляду.
Для комплексного захисту місць розміщення військ розроблені багатофункціональні РЛС CRAM (США) і MANTIS (Німеччина). Обидві розробки створені на базі існуючих зразків РЛС ППО. Вони забезпечують виявлення і відстеження траєкторій ракет і мінометних снарядів, і працюють в комплексі з зенітною гарматою калібру 20-30 мм.
При виявленні загрози вмикається сигнал тривоги, який сповіщає про необхідність сховатися в укритті. Обидві РЛС показали свою високу ефективність і зберегли багато людських життів під час операцій в Іраку і Афганістані.
Створенням БФР займається і ізраїльська фірма ELTA, яка нещодавно розробила нову мобільну РЛС S-діапазону під назвою ELM-2084. Це трикоординатна РЛС з активною фазованою антенною решіткою (АФАР). Завдяки модульності конструкції параметри системи можна змінювати в залежності від конкретних умов застосування.
Багатофункціональність такого радара полягає в тому, що він здатний виявляти вогневі точки противника і загрози з повітря, як на коротких, так і середніх і великих дистанціях. Надійність системи забезпечується багаторазовим дублюванням функцій. Крім того, вона має великий експлуатаційний ресурс і завжди готова до бойового застосування.
ELM-2084 може застосовуватися для виявлення вогневих точок противника (міномети, ствольна артилерія, РСЗВ і ракетні установки), розрахунку точок влучення і коригування вогню власних батарей.
При використанні в якості засобу ППО ця РЛС виявляє повітряну загрозу і визначає її тип, оперативно оновлює інформацію про траєкторію повітряних об'єктів, навіть надзвичайно маневрених, і створює картину повітряної обстановки реального часу. РЛС може працювати в комплексі з системами ПРО і зенітно-ракетними установками.
Тактичні вимоги щодо КБР
Будь-яка система в складі маневрового підрозділу, крім певних вимог щодо потужності, дальності дії і точності, повинна відповідати і іншим вимогам. Це:
- Висока мобільність (здатність супроводжувати підрозділи та ефективно діяти в умовах активної фази маневрової операції);
- Живучість;
- Постійна готовність до роботи (доступність) під час виконання стандартного бойового завдання.
Якщо говорити про мобільність, то в якості транпорту для КБР логічно було б використовувати шасі такого ж типу, що використовуються і в основній бойовій машині відповідного підрозділу (з такими самими параметрами прохідності й захисту і можливістю технічного обслуговування за однаковими стандартами).
Для транспортування КБР ідеально підходять бронетранспортери та бойові машини піхоти на гусеничному або колісному шасі.
Живучість контрбатарейної РЛС залежить від рівня броньового захисту платформи-носія, так само, як і її здатність залишатися непоміченою для противника і залишати позицію до того, як встигне спрацювати ворожа система виявлення. Будь-яка працююча система може бути і буде виявлена противником, і для цього може бути достатньо лише декількох зайвих секунд затримки на позиції.
Тому час перебування на одному місці має бути жорстко обмежений, щоб розрахунок КБР мав можливість швидко передати дані і безпечно залишити позицію. Якщо 20 років тому час для виявлення вогневої точки і передачі даних власним батареям становив 10 хвилин, то сьогодні ліміт часу скоротився до 5-6 хвилин.
Нарешті, постійна доступність означає, що КБР повинен успішно вирішувати поставлені завдання у встановлений час, без затримок через збій обладнання, і при збереженні повного контролю над навколишньою обстановкою під час переміщення на іншу позицію.
Вибір та зміна позицій
КБР має розташовуватися на максимально віддалених передових позиціях, бажано на місцевості без високих пагорбів і інших перешкод для радіолокаційного огляду. В іншому випадку він не зможе виявляти снаряди, що летять на невеликій висоті, та повністю використовувати свій ресурс дальності на ворожій території.
З іншого боку, щоб успішно протистояти наземним засобам виявлення радіолокаційного випромінювання і РЕБ, КБР повинен розміщуватись перед пагорбом або іншою перешкодою, причому таким чином, щоб залишатися поза зоною видимості з іншого боку пагорба. Тому важливо знайти оптимальний баланс між цими двома суперечливими вимогами.
Крім того, має бути забезпечена ефективна роботи системи командування, управління та комунікації. Необхідно створити умови для зниження помітності системи в усіх діапазонах, перш за все для засобів оптичної розвідки на базі БЛА.
І, нарешті, важливо забезпечити можливість безперешкодного доступу до позицій і безпечного відходу з них. При роботі в складі маневрових підрозділів доцільним вважається використання двох або більше КБР, які працюватимуть в тісній взаємодії один з одним.
Результати експериментів та випробувань, які проводилися в Норвегії, Швеції і Великобританії показали, що для ефективного вирішення поставлених завдань необхідно використовувати комплекс з трьох-чотирьох радарних установок.
У цих країнах за кожним радаром закріплюється окремий маневровий район (Radar Manoeuvre Area, (RMA)), в межах якого визначаються декілька (більше 3-4-х) позицій для можливого розміщення радарної установки. Впродовж певного проміжка часу працює тільки один з цих 3-4-х радарів, в той час як інші переміщуються на інші позиції, залишаються в режимі очікування, або передислокуються в інший маневровий район.
Час роботи на певній позиції залежить від того, наскільки швидко противник здатний виявити позицію, прийняти рішення і реалізувати його (плюс час, необхідний для підльоту снаряда). Навіть в разі виявлення противником (РЕБ, БЛА або іншими засобами), КБР перебуватиме в безпеці до тих пір, доки противник встигне зреагувати і вжити необхідних заходів протидії.
Використання КБР і БФР для вирішення завдань контрбатарейної боротьби
З точки зору логістики, ідеальним рішенням було б використання уніфікованої системи для виявлення всіх типів загроз, що летять як із землі, так і з повітря. В принципі, це те, що може робити БФР, який здатний виявляти і супроводжувати всі цілі, що летять, в тому числі артилерійські снаряди.
Для цього він, як і спеціалізована РЛС ППО, використовує метод тривимірного сканування простору для виявлення всіх цілей в межах зони огляду при кожному оберті антени і для їх подальшого супроводу.
Цей метод дозволяє одночасно відстежувати велику кількість цілей (> 1.000), але за одине обертання антени (30-60 об/хв) місце розташування цілі фіксується тільки в одній точці. Це означає, що при високій швидкості польоту снаряда часу для відстеження його траєкторії по окремих точках може не вистачити для точного визначення його координат і розташування точки пуску.
З іншого боку, спеціалізований радар (контрбатарейний) або багатофункціональний радар, що працює в контрбатарейному режимі, використовує інший метод, відомий як «супровід на вимогу» (Track on Demand).
В даному випадку застосовується нерухома антена, а огляд здійснюється в режимі електронного сканування променя в секторі 90-120°. У разі виявлення снаряда, що наближається, визначається його тип, і система починає супровід його траєкторії. При цьому висока точність визначення координат досягається за рахунок великої кількості точок, що фіксуються протягом кожної секунди польоту.
Для вибудовування траєкторії по точках супроводу, а значить і визначення місця запуску досить 4-10 секунд. Як правило, КБР може одночасно супроводжувати від 8 до 12 об'єктів.
Таким чином, БФР краще пристосовані для захисту військ на стаціонарних об'єктах. Такий радар здатний одночасно відстежувати велику кількість повітряних цілей різних типів (літаки, гелікоптери, ракети, БЛА і артилерійські снаряди) і не потребує великих експлуатаційних витрат. З іншого боку, ця система є технічно складною і вимагає високої кваліфікації обслуговуючого персоналу.
Якщо порівнювати з КБР, то БФР має більш громіздкі габарити, і тому для його транспортування має використовуватись шасі відповідних розмірів (наприклад, ОБТ). Крім того, для досягнення максимальної ефективності управління системою має здійснюватись висококваліфікованим персоналом, що має досвід роботи як з системами ППО, так і артилерії.
Розміщення БФР на позиції вимагає узгодження двох вимог, що протирічать одна одній. З одного боку, при вирішенні завдань ППО радар повинен бути розміщений таким чином, щоб створити захисний «купол» для власних підрозділів в районі відповідальності відповідної бригади або дивізії.
З іншого боку, при роботі в контрбатарейному режимі радар повинен мати можливість виявляти вогневі точки на максимально можливій відстані в глибині території противника, а це вимагає його розміщення на передових позиціях, віддалених від власних підрозділів.
Основні напрямки розвитку радіолокаційних технологій
На даному етапі більшість нових систем радіолокації базуються на технології електронного сканування променя. Це системи з АФАР (за західною термінологією «active electronically scanned array», AESA radar).
Керований комп'ютером радіолокаційний промінь сканує простір в різних напрямках, при цьому сама антена залишається нерухомою. РЛС такого типу, яку можна встановити як на наземній, так і морській платформі, можливо адаптувати для вирішення широкого спектра завдань шляхом відповідної модернізації програмного пакета.
На сьогоднішній день зусилля розробників спрямовані на створення повністю цифрової АФАР, де обробка сигналів буде здійснюватися без використання аналогового обладнання. Це дозволить досягти високого рівня уніфікації з одночасним зменшенням габаритів і поліпшенням взаємодії між окремими елементами систем.
У приймально-передавальних модулях сучасних РЛС з АФАР використовуються нові матеріали на основі нітриду галію, а також більш ефективні транзистори, що в майбутньому дозволить збільшити продуктивність систем і одночасно знизити рівні перегріву та/або енергоспоживання.
Якщо говорити про КБР, то ці нововведення дозволять значно знизити масу і габарити обладнання, а також поліпшити характеристики дальності виявлення цілей і точності визначення їх координат.
За рахунок удосконалення програмного забезпечення буде збільшена продуктивність систем (кількість супроводжуваних цілей) і підвищений рівень захисту від засобів РЕБ. Крім того, це створить можливості для виявлення і супроводу нових типів цілей («розумні» боєприпаси), а також снарядів і керованих ракет, що використовують небалістичні траєкторії.
Все це посилить спроможності підрозділів при здійсненні розвідки і допоможе у виборі оптимальних місць для розміщення та маршрутів для передислокації радіолокаційних установок. Для різних видів загроз будуть створені окремі балістичні моделі. При цьому будуть широко застосовуватись тривимірні карти місцевості високої роздільності, різні інструменти планування бойових завдань, а також детальні розвідувальні дані, отримані з різноманітних джерел.
Що роблять країни НАТО для розвитку своїх артилерійських спроможностей
Данія. Триває процес прийняття на озброєння нових систем управління артилерійським вогнем. Це має підвищити рівень цифровізації та посилити спроможності підрозділів бригадного рівня.
Такі заходи обумовлені появою нових загроз (активне застосування контрбатарейних озброєнь та різних засобів вогневої підтримки) з одного боку, і необхідністю відновлення власного артилерійського потенціалу з іншого боку, з огляду на його теперішній стан після 15-ти років деградації, коли старі системи виводилися з експлуатації, а нові не закуповувалися.
Програма розвитку Датських збройних сил на 2018-23 рр. передбачає формування нової бригади з посиленими спроможностями і новими підрозділами. Планується і закупівля, в тому числі, багатофункціональних радарів. При цьому закупівлю нових систем виявлення і цілевказівки, так само, як і реалізацію інших пріоритетних напрямків розвитку, відкладено до 2024-31 рр.
Чехія. В рамках програми розвитку на 2019-21 рр. в Збройних силах реалізується проект, спрямований на посилення спроможностей для контрбатарейної боротьби. Йдеться, зокрема, про парк контрбатарейних радарів Arthur, які були прийняті на озброєння більше 10-ти років тому.
У зазначений період планується здійснити модернізацію РЛС Arthur з використанням нової системи управління артилерійським вогнем. У травні минулого року було прийнято рішення про призупинення контракту 2016 року із закупівлі у фірми ELTA БФР типу ELM-2084.
Поставки планується поновити після того, як міністерство оборони завершить своє дослідження, яке має з'ясувати, наскільки дана РЛС відповідає вимогам НАТО щодо взаємної сумісності, а також вирішить інші питання.
Фінляндія. Сили оборони вже довгий час планують отримати на озброєння новий контрбатарейної радар. На сьогоднішній день боротьба за майбутній контракт триває між двома компаніями. Це SAAB (Швеція), яка пропонує контрбатарейну РЛС ARTHUR -Artillery Hunting Radar, та IAI ELTA (Ізраїль) з мобільною трикоординатною БФР системою ELM-2084.
Відповідний тендер був оголошений ще на початку 2018 року, проте інтрига з вибором переможця зберігається до цих пір, тому що за результатами випробувань, які Сили оборони провели в минулому році, обидва претенденти зберегли рівні шанси на успіх. Тим часом, з'явилася інформація про те, що Міністерство оборони планує прийняти нову систему на озброєння вже до початку 2020 року.
Тім Гест (Tim Guest), автор аналітичних матеріалів з питань оборони та аерокосмічної техніки,
офіцер Королівської артилерії у відставці
Читайте також: Контрбатарейні радари: критичні потреби НАТО. ч.1
