Сумнівна точність
Демонстрація на парадах, навчаннях, рекламних "мультиках" начебто новітніх систем озброєння, зокрема, "надсучасних і високоточних" ракет, в останні роки стала у РФ вже звичним явищем. З початком військової агресії Росія почала використовувати таке озброєння в Україні.
Нагадаємо, що високоточні керовані ракети оснащені системами, які дозволяють змінювати траєкторію польоту після запуску та вражати певні цілі з великих відстаней та з великою точністю. По цілям в Україні РФ неодноразово застосовувала крилаті ракети Х-101 і Х-55, які запускаються з літаків, таких як бомбардувальники Ту-95 "Bear" і Ту-160 "Blackjack".
Читайте також: Звідки ворог б'є по Україні ракетами і скільки їх у нього ще залишилось — Сергій Згурець для "НВ"
Окрім крилатих ракет, Росія випустила по Україні низку балістичних ракет наземного базування, зокрема "Точка-У" та "Іскандер-М". У той час як крилаті ракети — самохідні з дозвуковою швидкістю, балістичні ракети набагато швидші — вони використовують початковий ракетний двигун, щоб рухати їх до цілі по дузі переважно без двигуна. Також Росія часто використовує крилаті ракети "Калібр", які випускаються з військових кораблів у Чорному морі.
У сучасній війні перевага має надаватися саме високоточним боєприпасам через їх ефективність і здатність мінімізувати побічні збитки. Зокрема, точні ракетні атаки повинні призвести до меншої кількості жертв серед цивільного населення.
Однак, попри заяви вищого керівництва Росії про нанесення ракетних ударів буцімто лише по військовій інфраструктурі України, очевидно, що це не відповідає дійсності, і це бачить весь світ.
У цьому контексті виникають серйозні сумніви щодо ефективності російських ракет, оскільки, як зазначають військові, багато з них, у тому числі й такі, як Х-101, виявилися ненадійними та часто навіть не досягають своїх цілей.
Згідно зі звітом Розвідувального агентства оборони США, багато з цих ракет було запущено у виробництво лише за останні 10 років. Для порівняння, Пентагон випробовував свою першу крилату ракету широкого використання під назвою "Томагавк" наприкінці 1970-х років.
Загалом, з початку вторгнення Росія випустила по цілям в Україні понад 2200 ракет. І хоча ракетні атаки агресора не припиняються, однак їх інтенсивність в останні тижні помітно знизилася. Це зумовило заяви військових аналітиків та ЗМІ про те, що російські ракетні запаси вичерпуються. За словами одного з представників Пентагону, випущена росіянами з 24 лютого кількість ракет дає привід вважати, що їх запаси закінчуються. При цьому чиновник висловив надію, що санкції та експортний контроль, особливо коли йдеться про електронні компоненти, вплинуть на здатність російської оборонної промисловості поповнювати запаси ракет.
В результаті Росія почала масово використовувати старі боєприпаси, які є менш надійними, менш точними й легше перехоплюються.
Запаси й ліміти
Через те, що війна вже йде четвертий місяць, Росія витратила багато високоточної зброї, наприклад, крилаті ракети та балістичні ракети малої та середньої дальності. Наприкінці квітня експерти Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Великобританії (RUSI) опублікували доповідь "Операція Z: передсмертні муки імперської ілюзії", в якому вони проаналізували склад російської військової техніки, виявленої під час агресії в Україні. В тому числі було розглянуто використання Росією ракет, зокрема і того, чи дійсно їх запаси вичерпуються і що може надалі означати відсутність таких боєприпасів для російської тактики в Україні.
Автори доповіді вважають, що на даному етапі війни з Україною у російської армії виснажені запаси ракет, а зробити нові може не вийти: російське озброєння значною мірою залежить від компонентів, вироблених в інших країнах. Зазначається, що РФ у війні з Україною з самого початку широко використовувала крилаті та балістичні ракети для поразки цілей військового, політичного та економічного значення. Ця зброя має життєво важливе значення для продовження Росією воєнних дій, — пишуть автори доповіді. Точна кількість запасів ракет невідома, але, за оцінками США, у російських військових закінчується саме високоточна керована зброя, що змушує їх переходити до використання систем озброєння нижчої категорії, розроблених ще за радянських часів.
А, наприклад, ракети повітряного базування Х-101 та Х-55 росіяни змушені берегти, оскільки вони є компонентами озброєння стратегічних бомбардувальників. Тож, якщо і вони закінчаться, то тоді Росії просто не буде чим погрожувати США і НАТО.
Щодо "елітних" ракетних систем, таких, зокрема, як балістичні Іскандер-М, то на них також є ліміт частки запасів, яку Росія може використати проти України, не підриваючи своїх планів щодо оборони від НАТО, Китаю та інших "вірогідних супротивників". Тобто, частину з них необхідно тримати у резерві. Але досить важливим фактором є те, що Росія змушена зберігати значну частину запасів через відсутність надійного ланцюжка поставок для виробництва більшої кількості таких комплексів, оскільки уся новітня російська зброя, і ракети в особливості, значною мірою залежить від найважливіших компонентів, вироблених за кордоном. Це обмежує можливості Росії використовувати ті ж Іскандери в Україні.
Україна — не Сирія
Наявність незначної, як для "другої армії світу" кількості керованої зброї та її часто низька точність при використанні, вказують на те, наскільки армія РФ відстає в технологічному плані від збройних сил західних країн. Як заявляють високопоставлені чиновники міністерства оборони США, аналіз даних щодо перебігу вторгнення Росії в Україну показує, що російські програми виробництва високоточної та керованої зброї все ще знаходиться на зародковому етапі. У великій мірі це є наслідком того, що і СРСР, правонаступницею якого вважає себе РФ, також був не зацікавлений у розробці звичайної керованої зброї, а Росія зайнялася серйозними дослідженнями та розробками в цьому напрямку в останні два десятиліття.
Вперше обмежену частину своїх новітніх розробок Росія продемонструвала в Сирії, втім, це відбувалося за цілком контрольованої нею ситуації та інших сприятливих умов.
Але війна в Україні показала, що з масовим використанням таких розробок у Росії є проблеми. Зокрема, росіяни так і не змогли використати свої керовані бомби, які вони безкарно використовували в окремих частинах Сирії, для підтримки потреб наземної кампанії в такій великій країні, як Україна, яка має ППО. А російські крилаті ракети, випущені по цілях в Україні, часом не досягали своїх цілей або навіть повністю виходили з ладу після запуску.
Не маючи можливості завдавати ударів за допомогою бомб з лазерним або супутниковим наведенням, високоточними ракетами, сьогодні в Україні російські війська застосовують некеровані ракети, бомби та артилерійські снаряди для враження фіксованих цілей. Останнім часом експерти відзначають зростання російських повітряних вильотів з використанням пілотами некерованих боєприпасів. Це призводить до зростання жертв серед населення та руйнування цивільної інфраструктури.
AliExpress не допоможе
Більшість західних аналітиків вважає, що санкції та експортний контроль змусять Росію шукати альтернативу таким компонентам, як напівпровідники, транзистори та мікросхеми, які раніше закуповувалися у тепер "недружніх" країнах. Між тим, ці та інші комплектуючі, необхідні для систем наведення точних ракет, не виробляються ні в Росії, ні в Китаї. Тож, через закінчення запасів західної мікроелектроніки, російський оборонпром стикнеться з неможливістю поповнення парку високоточних ракет.
Між тим, як свідчать джерела у самій Росії, програми імпортозаміщення, які були запроваджені після санкцій 2014 року, не досягли своїх цілей у тому числі й через недофінансування та корупцію у ВПК. Ще однією проблемою став дефіцит фахівців, які б могли розробляти російські аналоги західних комплектуючих. Слід нагадати, що "Ростех", якому було перепідпорядковано більшість оборонних виробництв, за останні 10 років закрив близько 70% відсотків підприємств. Як наслідок, в Росії майже не залишилось відповідних спеціалістів.
Втім, у деяких видах озброєнь росіянам вдається замінити західні елементи шляхом не найдосконаліших електронних компонентів китайського походження. Крім цього, Росія може використовувати приховані способи постачання комплектуючих для своєї військової техніки. Наприклад, використання "сірих" схем, які поповнюватимуть потреби ВПК через треті, четверті країни, як це було за радянських часів. Однак, зважаючи на масштабність західних санкцій та суворість експортного контролю, сьогодні зробити це буде набагато складніше.
Олександр Виноградський,
Спеціально для Defense Express
Читайте також: Рашисти "доплавались", бояться запускати "Калібри" з аварійних корветів у Каспійському морі
