Коли мова заходить про можливість передачі до України тактичних ракет ATACMS, то необхідно усвідомлювати не лише критичну політизованість цього процесу, а практичну цінність передачі цієї зброї.
Й дійсно, якщо порівнювати значення ATACMS зараз, коли ЗСУ активно використовують крилаті ракети Shtorm Shadow, то у передачі американської ракети вже немає настільки критичної потреби. Зрештою ракета повітряного базування є значно мобільнішим засобом вогневого ураження, й маючи, як мінімум, аналогічну дальність, має більшу точність та вдвічі потужнішу бойову частину.
Читайте також: Скільки сьогодні коштує озброїтися 11 інженерними машинами на базі Leopard 2
Але це в умовах, коли мова йде про звичайне спорядження ATACMS у вигляді унітарної осколково-фугасної бойової частини. Й зовсім інша справа, коли мова йде про касетне спорядження під яке ця ракета й була створена. Зокрема перша версія ракети М39 мала 560-кг касетну бойову частину, яка містила одразу 950 уражаючих елементів M74 та мала дальність у 165 км.
Прийнята на озброєння у 1998 році М39А1 окрім оновленої системи навігації мала слабкішу 160 кг бойову частину на 275 субелементів M74, але дальність у 300 км. Й для ураження такої типової цілі, як авіабаза, саме касетний ATACMS є ідеальною відповіддю.
Й залишається сподіватися на дві речі. Перша - рішення щодо передачі касетних артилерійських снарядів відкриває двері для передачі інших боєприпасів з касетним спорядженням. Друга - це те, що касетні М39А1 ще залишились на складах у США.
Справа в тому, що ц 2000-х роках у США почався процес із поступової відмови від використання касетних боєприпасів. Й М39 та М39А1 почали конвертувати та модернізувати під унітарну бойову осколково-фугасну бойову частину WDU-18/B, яка використовується у Harpoon і Tomahawk вагою 227 кг.
Наскільки це рішення було правильним демонструє замовлення армії США до Lockheed Martin розробити M57E1 ATACMS Unitary - версію ракети із повітряним підривом для ураження площинних цілей, як це роблять касетні М39 та М39А1. Й ця версія ракети з'явилась лише у 2017 році й це прямо говорить, що таких ракет у США не астрономічні запаси.
Водночас станом на 2007 рік відповідно до публічного звіту міноборони США запаси касетних ракет ATACMS виглядали наступним чином:
Тобто на складах зберігання станом на 16 років тому в армії США було 1076 ракет М39 та 488 одиниць М39А1, виробництво яких було припинено у 1996 та 2003 фінансовому році відповідно.
Важливо зазначити, що стандартний строк зберігання ракет ATACMS складає 10 років й тому до них використовується програма продовження строку служби із заміною касетної бойової частини на унітарну під назвою Unitary Service Life Extension Program (SLEP), під час якої також замінюється компоненти ракети та встановлюється новий твердопаливний двигун.
Й таким чином відносно касетних М39 та М39А1 ракет ATACMS можливо зробити наступні висновки. Строки штатної експлуатації всіх М39 звершились у 2006 році, всіх М39А1 - у 2013 році. Під час проведення програми заміни касетних бойових частин та продовження строку служби частину з них було перероблено. Але на складах зберігання США вочевидь залишається певна кількість М39 та М39А1 строк експлуатації яких за нормами армії США вийшов й продовжити який цілком можливо й без заміни касетної частини.
Читайте також: Рашисти третю ніч поспіль масово атакують ударними дронами: як ефективно ППО збиває іранські Shahed
