Після розкриття головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом деталей розробки зенітної ракети FP-7.x Freya, яка буде збиратися з фактично готових компонентів, стало можливо порівняти рішення для української ракети з умовним еталоном - ракетою PAC 3 MSE для ЗРК Patriot, яка наразі є наймасовішою у своєму класі та в Україні довела свою надвисоку ефективність.
Система наведення
У MSE використана активна радіолокаційна головка самонаведення виробництва Boeing. Вона працює у Ka-діапазоні (смуга частот 26,5- 40 ГГц, довжини хвиль 1 см - 7,5 мм), яка має широкі кути огляду та забезпечує точне всепогодне наведення на ціль.
Читайте також: Рашисти на пінопластові "Гербери" ставлять 12-елементу "Комету-М", про що це говорить
Натомість у FP-7.x Freya планується використати інфрачервону тепловізійну головку самонаведення від німецького Diehl. Відома продукція компанії - ракети IRIS-T якраз і використовують саме такі ГСН в однойменних ракетах "повітря-повітря", що без змін використовуються у ЗРК IRIS-T SLS, а також у потужніших зенітних ракетах комплексу IRIS-T SLM.
Одразу можливо зазначити, що використання тепловізійних головок самонаведення в антибалістичних ракетах не є унікальним. Зокрема саме такі використовуються у THAAD, але ця ракета працює на висотах близько 100 км, де немає проблем із видимістю цілі через вже фактично відстуню атмосферу.
Також можливо зазначити, що більш далекобійна версія IRIS-T SLX з дальністю до 80 км, який буде у 2029-2030 роках, повинна мати комбіновану ГСН, інфрачервону тепловізійну та радіолокаційну.
Аналогічну комбіновану тепловізійну та активну радіолокаційну ГСН має зенітна ракета Stunner до комплексу "Праща Давида" від ізраїльської Rafael. Через це вона має дуже незвичну форму носової частини - "голову дельфіна".
Система маневрування
Ще одна ключова особливість ракети MSE для Patriot - поперечні газодинамічні двигуни, які дозволяють ракеті максимально агресивно маневрувати з перевантаженнями у десятки g. Це необхідне для перехоплення балістичної цілі, що здатна маневрувати на кінцевій ділянці польоту.
Водночас у FP-7.x Freya, яка заснована на радянській зенітній ракеті 48Н6, такої задекларованої особливості немає. І хоча поперечні двигуни також використовує в Aster 30 для SAMP/T, це не є обов'язковим. Зокрема, вже згадана Stunner не оснащена такими двигунами, але має розширений набір аеродинамічних керуючих поверхонь, у носовій та хвостовій частині.
Своєю чергою FP-7.x Freya, як і 48Н6, у аеординаміці дещо ближче до іншої ракети до Patriot - PAC 2 GEM, хоча з абсолютно іншою системою наведення від цих двох ракет. Але у питанні керування у всіх використовуються хвостові рульові поверхні та газові рулі.
Технологія перехоплення
Ключовим при цьому залишається метод знищення балістичної цілі. У MSE реалізована технологія кінетичного перехоплення, hit to kill, коли ракета просто врізається у ціль.
Це вдалось завдяки високій точності та швидкодії всіх систем зенітної ракети, можливості маневрування за рахунок поперечних двигунів та двоімпульсному твердопаливному двигуну, який зберігає високу енергетику польоту. При цьому MSE все одно має бойову частину вагою близько 7-8 кг для гарантованого знищення балістичної ракети у повітрі разом з її бойовою частиною.
Без цих технологій балістичну ціль можливо уразити лише уламками при близькому підриві. Це може відхилити саму балістичну ракету, але не гарантує її знищення у повітрі, разом із бойовою частиною, яка інакше все одно впаде та може вибухнути.
Чи буде досягнуто на FP-7.x Freya аналогічних можливостей, або вона має отримати якісь доопрацювання, наразі невідомо. Але ключовим можливо вважати сам намір швидко створити антибалістичне рішення з використанням вже наявних компонентів. Тим паче, що дефіцит американських MSE, який у самих США залишилось по 15-21 на один ЗРК не залишає вибору.
Читайте також: Як дешево та швидко отримати український ЗРК проти балістики пропонують у Fire Point за проєктом Freya
