Чому "Топаз" - не "Оболонь"

Система керування й управління вогнем артилерії сухопутних військ армії Польщі
1668
Чому "Топаз"  - не "Оболонь"

Автоматизована система керування вогнем TOPAZ стала каталізатором розвитку усіх артилерійських програм у Польщі протягом останніх років. Чи варти брати це як приклад?

Є гармати і боєприпаси. Але чого бракує для реальної ефективності артилерийских підрозділів? Автоматизованих систем керування вогнем. В Україні розроблена система "Оболонь", яка вироблена лише в одному комплекті. Як вона працює? Поки що невідомо. Тож Defense Express вирішив ще раз зважати на польський досвід (у продовження цикла матеріалів про боєприпаси - звичайні та високоточні). Отже, цього разу – про автоматизовану систему керування вогнем TOPAZ, яка була розроблена приватною фірмою WB Electronics S.A.

Від "Опалу" до "Топазу"

Автоматизована система керування вогнем (АСКВ) TOPAZ стала каталізатором розвитку усіх артилерійських програм у Польщі протягом останніх років. Приклад системи TOPAZ довів, що поляки можуть створити власні технічні рішення й оборонні технології на тому ж рівні, що й американці, французи або росіяни, яких нам часто ставлять за взірець під час реалізації програм модернізації війська.

Читайте також: Чому так важко зробити артилерійський 155 мм боєприпас

Власне, так кажуть самі поляки.

Перші дослідницько-практичні розробки, пов’язані з автоматизацією управління і керування вогнем, у Польщі було розпочато ще в середині 80-х років з використанням зокрема й інформативних рішень, доступних того часу в умовах дії західного ембарго щодо країн Варшавського договору. Прототип такої системи під назвою Opal навіть виготовили й відправили на випробування, але наприкінці декади через брак коштів їх припинили. До цього питання повернулися вже у 90-х роках, коли у зв’язку з польськими намірами стати членом Північно-Атлантичного Союзу розпочалися роботи над системами управління військами і керування вогнем різних рівнів.




Серед них мала бути створена також система, призначена для значного підвищення ситуаційної обізнаності артилеристів, передусім з метою скорочення часу виконання вогневого завдання і якомога точнішого влучання у ціль з використанням мінімальної кількості снарядів завдяки автоматизації процесів обчислень і розвідки.

Тодішній Департамент розвитку і впроваджень МО підписав у 1994 році угоду на розробку такої системи, яка отримала шифр TOPAZ, з Військовим технічним інститутом озброєння. Останній мав розробити програмне забезпечення системи, тоді як за проектування і виготовлення комп’ютерних терміналів, розробку підсистем зв’язку і впровадження цього всього до відділів і підвідділів управління відповідав внутрішній партнер в особі приватної фірми, яка у 1997 році перетворилася на акціонерну компанію WB Electronics.

Остаточно ця фірма створила не лише термінали командирів дивізіону і батарей, мобільні термінали спостерігачів і командирів гармат, але й систему зв’язку FONET й найважливішу частину системи – програмне забезпечення. Система успішно пройшла випробування, а вартість створення прототипу становила близько 5 млн злотих у порівнянні з $400 млн, які американці витратили на аналогічну систему AFATDS (Advanced Field Artillery Tactical Data System), над якою вони працювали значно довше.

Термінал системи Topaz у складі 120-мм самохідного міномета M120 Rak (на фото – місце командира). Фірма Arex розробила і поставила замовнику систему управління блоком автоматичного заряджання і боєукладкою, систему управління баштою міномета та приціл для стрільби прямим наведенням.

У 1998 році WB Electronics стала головним виконавцем етапу впровадження проекту TOPAZ, під час реалізації якого була створена не лише чергова версія програмного забезпечення, але й замінена підсистема зв’язку на нову, що ґрунтувалась на сучасних цифрових радіостанціях UKF RRC9500 виробництва фірми Radmor (Гдиня), де запустили ліцензійне виробництво на базі виробів французького концерну Thales. У 2000 році система успішно пройшла кваліфікаційні випробування, а у 2001 році наказом начальника Генерального штабу його було прийнято на озброєння Війська Польського. У липні 2002 року фірма WB Electronics підписала з МО РП угоду на модернізацію 10 дивізіонів 122-мм гаубиць 2S1 Goździk шляхом оснащення останніх системами TOPAZ.

У версії програмного забезпечення TOPAZ для міномета Rak було впроваджено функціонали, що не лише пов’язані з реалізацією вогневих завдань, але й – відповідно до стандартів НАТО – збільшують ситуаційну обізнаність особового складу щодо тактичної обстановки.

Пізніше, у 2007 i 2011 роках, було підписано угоди щодо реалізації подібних розробок для 5 дивізіонів 152-мм самохідних гаубиць типу 77 DANA. До цього часу система TOPAZ i пристрої, що з’явилися внаслідок цього процесу, встановлено на близько 500 машинах і вогневих засобах Ракетних військ і Артилерії Сухопутних військ.

АСКВ TOPAZ є системою пристроїв і програмного забезпечення, що уможливлюють підтримку виконання наступних завдань, які стоять перед артилерійськими підрозділами:

❚ розвідка (цілевказування),

❚ прийняття рішення на виконання вогневого завдання,

❚ виконання балістичних обчислень,

❚ оцінка результатів стрільби і впровадження необхідних поправок до вогневих засобів,

❚ обмін даних між елементами АСКВ (робочі місця обслуги, вогневі засоби, машини управління, засоби розвідки, комунікація з більш високим рівнем командування),

❚планування логістичної підтримки і місії в цілому (в т.ч. оцінка запасів амуніції, планування зміни позицій тощо),

❚ оцінка тактичної обстановки.

Внутрішній вигляд прототипу машини артилерійської розвідки AWR з терміналом АСКВ Topaz.

Хоча впровадження системи TOPAZ було революційною подією для Ракетних військ і Артилерії Сухопутних військ ЗС РП, все ж таки залишалися численні спрощення, що виникали з рівня розвитку техніки того часу, вимог замовника, що мав обмежений бюджет на впровадження нової техніки до війська. Показником цього серед іншого можна вважати дуже скромний набір засобів артилерійської розвідки, що співпрацюють з системою. До того ж, функціональність останньої обмежував брак сучасних засобів наземної навігації на вогневих засобах ураження (у рамках випробувань інерційну систему навігації отримала лише САУ DANA), що ускладнило процес топоприв’язки й обчислення налаштувань для відповідних гармат.

Приклад відображення з термінала АСКВ TOPAZ з накладеним образом даних, переданих розвідувальним БПЛА FlyEye, який також випускається Групою WB.

Фактично, це також унеможливлювало виконання автономних завдань окремими гарматами. У процесі вдосконалення TOPAZ фірма WB Electronics здійснила зміни у програмному забезпеченні і пристроях – серед іншого було впроваджено нові термінали для обслуги. Також було здійснено інтеграцію з сучасними засобами розвідки й цілевказу, – безпілотною повітряною системою класу mini FlyEye, – a також радіолокаційним комплексом артилерійської розвідки Liwiec. Обидві зазначені системи прийнято на озброєння підрозділів ЗС РП.

Ідею, що стала підставою розробки системи TOPAZ, також було використано для створення системи керування вогнем буксируваних 98-мм і 120-мм мінометів SKO-M, втім, попри вдалі випробування і результати стрільб, замовлення МО на систему так і не надійшло.

TOPAZ разом з 152-мм гармато-гаубицями 77 DANA пройшов бойове хрещення в Афганістані. У 2009-2013 роках вони підтримували там чергові частини Польського Військового контингенту сил НАТО ISAF. Також в Афганістані TOPAZ мав можливість співпрацювати в бойових умовах з артилерійським радаром Liwiec, при цьому було доведено високу ефективність такої комбінації, особливо під час ведення контрбатарейного вогню. WB Electronics також створила тренажер системи TOPAZ, перший екземпляр якого було встановлено в Торунському Навчальному центрі артилерії і озброєння.

Krab, Langusta i Rak

Успіх системи TOPAZ надихнув військо й фірму Hutа Stalowa Wola S.A., що з середини 90-х років реалізувала програму створення самохідної 155-мм гармато-гаубиці Krab до запрошення WB Electronics до співпраці в зазначеному проекті. Це стосувалося як частини оснащення самої гармати, так і машин управління, що входять до складу дивізійного вогневого модуля Regina. З часом участь WB Electronics i фірм, що сьогодні входять до складу WB Group, збільшувалася й охопила також системи внутрішнього (FONET) i зовнішнього зв’язку (радіостанції виробництва фірми Radmor) та інформативне оснащення допоміжних машин (транспорту амуніції і ремонтних).

Rak зсередини

Після реактивації у 2008 році програми Krab/Regina WB Electronics також брала участь у полонізації електронних компонентів баштового механізму гармато-гаубиці і інтеграції систем машини в цілому. WB Electronics також здійснила інтеграцію систем зв’язку і постачання необхідних компонентів. Також було інтегровано систему попередження про вороже опромінювання SSP-1 Obra-3, датчик температури ствола гармати, радар вимірювання початкової швидкості й інерційну навігаційну систему TALIN 5000.

Фірма також створила й впровадила у серійне виробництво полонізовані версії комп’ютера управління баштою, комп’ютера керування вогнем та системи реєстрації даних. Вона також брала участь у роботах над польською версією системи управління і завантаження електричних приладів (зокрема підвищення потужності приводів повороту башти й піднесення гармати, системи енергозабезпечення башти). Кожну гармату було оснащено терміналами управління і керування вогнем нового типу.

Система TOPAZ для дивізійного вогневого модуля Regina є комплексним рішенням

Система TOPAZ для дивізійного вогневого модуля Regina нині є комплексним рішенням, що позбавлене чисельних компромісів минулого. Наприклад, кожна гармата має власну систему навігації й балістичний комп’ютер, що за необхідності дозволяє виконувати вогневі завдання цілком автономно. Своєю чергою, це збільшує витривалість і живучість засобів вогневого ураження на полі бою. До складу системи управління і керування вогнем на відповідних рівнях структури підвідділу (командування батальйону, батарей і вогневих взводів) входять командно-штабні машини й машини управління, що мають взаємосумісне оснащення і програмне забезпечення. Вони використовують гусеничні платформи, завдяки чому мають такі ж самі динамічні характеристики, що і САУ.

Повне спеціалізоване оснащення цих машин з системами комунікації і трансляції даних включно також виробляється і постачається WB Electronics разом з субпідрядними фірмами. Більшість елементів оснащення машин ремонту озброєння й електроніки WRUiE і логістичних машин забезпечення боєприпасами, що входять до складу вогневого модуля Regina, також постачається Групою WB.

Сьогодні Група WB є ключовим партнером концерну Hutа Stalowa Wola S.A., що реалізувала в рамках підписаної 14 грудня 2016 року угоду вартістю понад 4,6 млрд злотих програму щодо постачання 4-х дивізійних вогневих модулів Regina. У рамках цього Військо Польське отримало 96 гармат, 12 командно-штабних машин, 32 командні машини, 24 логістичні машини забезпечення амуніцією і 4 ремонтні машини, або 168 гусеничних і колісних машин; у кожній з них будуть встановлені системи і прилади виробництва Групи WB.

WB Electronics у співпраці з Hutą StalowaWola S.A. та її партнерами також брала участь у модернізації до стандарту WR-40 Langusta машин РСЗВ BM-21 Grad. У рамках цих робіт було модернізовано 75 ПУ. У частині пристроїв управління і керування вогнем ця модернізація мала половинчастий характер. Щоправда, кожна ПУ отримала інерційну систему навігації TALIN 5000 i приймач системи GPS, сучасні засоби зовнішнього і внутрішнього зв’язку, а також термінал системи управління вогнем з програмним забезпеченням TOPAZ.

Польща активно просуває систему TOPAZ на експорт

АСКВ TOPAZ сьогодні відома не лише у Війську Польському. WB Electronics вже має експортний успіх, пов’язаний з модернізацією артилерійських систем невизначеного іноземного замовника. Зокрема, йдеться про систему управління і керування артилерійським вогнем, змонтовану на засобах ураження і машинах управління. Польща активно просуває свою систему на експорт, тому не можна виключати, що невдовзі кількість закордонних користувачів АСКВ Topaz збільшиться.

Конструктори WB Electronics працюють над досягненням повної інтеропераційності системи, якщо йдеться про стандарти НАТО, а також різні протоколи щодо обміну інформацією. Поза згаданими вже цифровими мапами різних стандартів в системі TOPAZ впроваджено також функції: обчислення використання амуніції згідно стандарта STANAG 4537 "NATO Indirect Fire Appreciation Kernel" i окреслення параметрів для стрільби згідно стандарта STANAG 4355 "The Modified Point-Mass Trajectory Model".

Також можливе відповідно до стандарту STANAG 4119 "Standard Firing Tables Format", впровадження до системи таблиць стрільби – поряд з тими, що колись використовувалися у Варшавському договорі, a також приймання нормалізованих метеорологічних повідомлень (наприклад, згідно зі STANAG 4061 i STANAG 4082).

Taкож у Польщі триває розробка і впровадження інших проектів, де обов’язково будуть застосовані нові версії АСКВ TOPAZ i обладнання та програмне забезпечення від Групи WB.

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ, Defense Express

Читайте також: Хто точніший: Україна та Польща продовжують роботи над високоточними боєприпасами. Але ...