Видання The Wall Street Journal нещодавно оприлюднило матеріал з низкою інфографік, в яких представило ті чи інші можливості України і РФ у контексті оборонних бюджетів, обладнання, живої сили тощо — і окремим цікавим моментом є представлена виданням інфографіка від Королівського інституту стратегічних досліджень (RUSI), в якій порівнюються поточні темпи артилерійського вогню Сил оборони України та російського окупаційного війська із аналогічними показниками за літо 2023 року.
Передусім там відзначається вже відома інформація, що влітку минулого року наші військові мали перевагу в артилерійському вогню — тоді ЗСУ за день [згідно з даними RUSI] могли відстрілювати до 7000-7500 артилерійських боєприпасів (до 225 тисяч на місяць), тоді як у РФ цей показник сягав 5000 снарядів (150 тисяч на менше) або ж до півтора раза менше.
Читайте також: Повітряні сили завдали третій успішний удар по окупантах у Криму за два дні: виносять систему управління
Водночас станом на сьогодні у RUSI надають такі дані — що темп стрільби наших військових знизився до 2000 пострілів на день, тоді як у російського окупаційного війська темпи стрільби виросли вдвічі — до 10 000 пострілів. Відзначимо, що зараз складно підтвердити чи спростувати ці конкретні цифри, але показовим все ж залишається той момент, що окупанти цілком можуть мати кратну перевагу у кількості боєприпасів, що відстрілюються за день.
Зокрема раніше командувач ОСУВ "Таврія" Олександр Тарнавський відзначав, що через дефіцит 122-мм та 152-мм снарядів Сили оборони були змушені переплановувати свої операції і "робити їх меншими, аніж планувалися". І також показовими є наші плани зі створення потужного виробництва безпілотників, зокрема й для того, щоб покривати брак артилерійських снарядів FPV-дронами.
Варто, звичайно, згадати, що сьогодні Україна досить сильно залежить від постачання артилерійських боєприпасів від союзників, і тут ситуація на сьогодні, на жаль, не дуже позитивна, коли США затримують ухвалення фінансування оборонної допомоги України на 2024 рік, а ЄС гальмує зі своїм планом поставити 1 млн 155-мм боєприпасів до березня цього року.
Водночас раніше заступник міноборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк відзначав, що у цьому році Україна спільно з партнерами будуть робити 155-мм артилерійські боєприпаси "в кількості, яка значною мірою зможе покрити різницю між потребою і допомогою, наданою партнерами", і також відзначав, що Україна нарощує виробництво боєприпасів "практично всієї номенклатури снарядів колишнього СРСР". Але разом з тим зрозуміло, що це доволі тривалий процес і також з очевидних міркувань безпеки не повідомляються темпи виробництва.
Повертаючись до даних про темпи стрільби артилерійськими снарядами, то тут невідомим залишається ось такий нюанс — а який відсоток високоточних боєприпасів відстрілюють наші військові та російське окупаційне військо протягом місяця, бо експлуатація таких снарядів, як Excalibur раніше дозволяло Силам оборони частково компенсувати нестачу звичайних боєприпасів. Те ж саме можна сказати та про 155-мм касетні боєприпаси, які минулого року були вперше поставлені Україні.
Щодо РФ, то до оцінок потенціалу в контексті артилерійського вогню варто підходити обережно і зважати на ті чи інші нюанси. Наприклад, західні ЗМІ раніше неодноразово акцентували на тому, що рашисти нарощують виробництво артилерійських боєприпасів, називаючи цифри у 2 млн одиниць на рік, що, ймовірно, може бути перебільшенням.
Варто згадати й той факт, що РФ зараз поповнює свої запаси артилерійських боєприпасів поставками з тієї ж КНДР — снаряди, міни ракети до "Градів", але у РФ бідкаються на систематичний масовий брак у цих боєприпасах, і цілком ймовірно, що й через них у ворожих гаубиць почали частіше розриватися стволи.
Читайте також: Надпросте пояснення, чому у НАТО навряд з'являться FPV-дрони: у Бундесвері пояснили ігнорування цієї зброї
