Російські загарбники почали активно бідкатись на артилерійські снаряди з КНДР, які у доволі авральному порядку почали надходити у підрозділи навіть без таблиць стрільби.
У одному з профільних "воєнкорівських" російських Telegram-каналі з'явились фото та допис "дослідження" північнокорейських зарядів до 152-мм снарядів з "маркуванням" NDT-3 (насправді - маркування нітрогліцеринового пороху з динітротолуолом, а не індекс заряду, а не індекс заряду, але як воно у КНДР - маловідомо). На цей допис звернув увагу грузинський блогер TheDeadDistrict.
Читайте також: ПС США з нюансами можуть відправити на "кладовище" десятки A-10, а з F-22 знову "стоп-сигнал"
Й одразу цікаво те, що до такого "дослідження" російських артилеристів спонукав "систематичний розліт по дальності" снарядів з КНДР. А результат показав, що у випадково відібраних боєприпасах з однаковим маркуванням використовуються різні пороху, а зв'язки пороху мають різну вагу.
Більше того, не у всіх знаходиться так званий розміднювач - свинцевий дріт, який призначений для зменшення заміднення каналу ствола через використання снарядів з мідним ведучим пояском. Також деяких мали сліди розкриття герметичних кришок.
І такий перелік помічений лише у п'яти снарядах. Тобто доволі малій вибірці, що вочевидь говорить про тотальний систематичний брак самих боєприпасів. А на практиці це призводить до цілої лавини наслідків.
Нерівномірний розліт снарядів означає зменшення точності вогню, що призводить до збільшення витрат боєприпасів на одне типове завдання. Більша витрата означає більший час на його виконання, що в умовах контрбатарейної боротьби призводить до більших втрат. Подолати це можливо зменшенням дальності вогню, але це призводить до ще більших втрат.
Також більша витрата боєприпасів активніше зменшує ресурс гармат, що призводить до ще більшої витрати боєприпасів через їх більший розліт. Зрештою на це докладається банальне не докладання у заряди свинцевого дроту північнокорейськими робітниками. Що призводить до ще більшого зносу ствола. При чому за доволі банальної причини, яка знайома всім країнам планової економіки - "робітники-несуни", які крадуть з заводу все, що можуть.
Також є доволі логічне пояснення й використанню різних порохів, бо КНДР знаходиться в ізоляції й де саме беруться компоненти для створення порохів та яка їх реальна якість можливо лише уявити. А планова економіка, коли видача "на-гора" кількості продукції превалює над контролем якості - призводить до вже "планового браку".
Звісно кожен такий боєприпас, навіть бракований, все одно складає небезпеку. Але коли мова йде про артилерію - це завжди про великі цифри. Особливо, коли мова йде про умовний мільйон боєприпасів з КНДР, вибіркова перевірка лише зарядів п'яти з яких показала дуже багато цікавого, а окрім самого заряду є ще снаряд та детонатор, до яких не менші вимоги щодо однотипної якості.
Читайте також: Швеція в листопаді обіцяла рішення по Gripen для ЗСУ, але дещо важливе пішло не так
