Російський легкий танк, який насправді самохідна протитанкова гармата, 2С25 "Спрут-СД" було прийнято на озброєння 9 січня 2006 року, тобто аж 20 років тому, такий собі "ювілей". І за цей час він попри всі обіцянки так і не знайшов собі замовників навіть вдома, ставши музейним та виставковим експонатом.
Цю машину почали створювати ще у 1980-х як заміну плаваючому танку ПТ-76. При цьому вона мала надходити на озброєння повітрянодесантних підрозділів ВДВ та могти десантуватися з літака. У результаті виникло обмеження по масі у всього 20 тонн.
Читайте також: Екологічний танк до 60 тонн із захистом від дронів та інші бажання з майбутнього тендера на танк для ЄС
Одначе так сталося, що з розвитком засобів ППО та авіації без застосування ядерного озброєння проведення масової десантної операції стало майже неможливим. У результаті створений засіб виявився не дуже потрібним рашистам, та і на випробуваннях у 1990-х почали проявлятися купа технічних недоліків.
Всього було випущено приблизно 40 одиниць 2С25, а потім проєкт пішов на "модернізації" та спроби продати на експорт. Для цього вони активно просувалися Індії на роль легкого танка, але там відмовилися та взялися за власну розробку. У 2022 році знову заговорили про серійний випуск для ЗС РФ, але нічого нікуди не пішло.
Погана привабливість "Спрут-СД" полягає у слабкій захищеності її алюмінієвого корпусу, що доповнюється використанням 125-мм гармати, на боєприпасах до якої фактично сидить екіпаж. Тобто перед нами така собі "порохова бочка", яка може здетонувати навіть від невеликого попадання.
Хоча такі проблеми повноцінно офіційно не визнавалися для цього проєкту, таке говорили про БМП-4, яка теж призначена для десантників. Власне кажучи, на її основі базується найновіша модифікація "Спрут-СДМ", яка навіть нібито пройшла випробування, але все ще не знайшла замовлення.
Тож ми бачимо машину, яка була приречена вже на етапі концепту та вимог, у результаті чого вона не може використовуватися за прямим призначенням під час авіадесанту. В той самий час можливості плавати недостатньо, щоб зацікавити сухопутні війська, яким потрібні засоби, що здатні "тримати удар".
Ось так і виходить, що через понад 30 років після появи та 20 років після прийняття на озброєння "Спрут-СД" залишається непотребом, який "шкода викинути", але і не хочеться закуповувати, коли можна взяти щось практичніше. Хоча офіційно проєкт ніхто не закривав, дуже малоймовірно, що ми колись побачимо його масове серійне виробництво.
Читайте також: Однією рукою США погрожують Гренландії, а іншою озброюють Данію ракетами AGM-114R Hellfire II
