Проведений аналіз закупівель озброєння, який провели європейські країни НАТО в період з лютого 2022 року по вересень 2024 року показав, що сумарний обсяг затрат лише по цій статті склав аж 180 мільярдів доларів, і це в свою чергу свідчить про системність реальних зусиль держав Європи по зміцненню власної обороноздатності.
Водночас, цілком дискутивним може бути питання про те, до якого реального ефекту в плані зміцнення європейської оборонної промисловості привели настільки масштабні затрати. Про це йдеться в новій публікації The Military Balance Blog від авторитетного IISS (Міжнародного інституту стратегічних досліджень).
Читайте також: Південна Корея готова виробляти в Румунії БМП Redback для заміни копії БМП-1 там же, де мають робити і САУ K9
Автори цієї установи підкреслюють, що за їх підрахунками, із згаданих вище 180 мільярдів доларів сумарних затрат європейських учасників Альянсу орієнтовно 52% або не менше 94 мільярди доларів були витрачені на системи озброєння безпосередньо з Європи, 34% або 61 мільярд доларів – на системи озброєння виробництва США, ну і 14% або інші 25 мільярдів доларів – на техніку та озброєння виробництва Бразилії, Ізраїлю та Південної Кореї.
При цьому вони роблять таку поправку, що "з урахуванням невизначеності щодо фінансових затрат на купівлю локальних зразків озброєнь, наприклад турецького виробництва, європейська частина затрат може виявитись значно вищою".
У цих підрахунках враховувались контракти на максимально широкий спектр обладнання, в який входять бронемашини й танки, самохідна артилерія, зенітні ракети середньої та великої дальності, літаки, "класичні" бойові кораблі та морські дрони, безпілотні літальні апарати та різного роду керовані ракети.
Майже половина із окреслених затрат, яка припала на неєвропейських постачальників озброєння – прямий наслідок того, що держави Європи тривалий час не вкладали достатньо коштів у власну оборонну промисловість. Тому вони зіткнулись із необхідністю, в рамках якої імпортувати доводиться максимально широку номенклатуру озброєння, як то бронетехніка, артилерія чи бойові літаки.
Однак при цьому відбулось "вирівнювання" за іншою важливою статтею видатків: якщо на 2014 рік питома вага затрат в оборонному бюджеті країн НАТО на нові розробки складала усього 14% при рекомендованому мінімумі 20%, то тепер питома вага затрат на нові розробки досягла уже 34%, при цьому різкий ріст відбувся саме після 2022 року.
Натомість середній показник витрат на утримання особового складу та виплату пенсій відставним військовим скоротився із 60% до 40%, але в цьому випадку автори IISS не наводять конкретні фінансові показники.
Від Defense Express підкреслимо, що в даному випадку європейські держави-учасники НАТО були вимушені провести настільки масштабні витрати на закупівлю озброєння по суті для того, щоб просто "перезапустити" механізм оновлення парку озброєння своїх збройних сил. Тому й маємо на даному етапі тенденцію, коли формальне нарощення оборонних затрат поки що не приводить до кількісного накопичення ОВТ, а поки дає лише суттєве зростання показників вартості на ті чи інші зразки озброєння.
Читайте також: Скільки коштує модернізувати F-16 до останньої версії Block 70/72: приклад Польщі
