Французька компанія Safran, що виробляє двигуни до Rafale, запропонувала Індії свою продукцію з локалізацією для оснащення винищувачів Tejas Mk2 та майбутнього літака п’ятого покоління AMCA. І це на фоні затримок з американською General Electric та спроб зайняти нішу авіапромисловістю РФ.
Ця історія досить цікава, бо з одного боку вона допоможе обійти торгові проблеми з США та прискорить індійську програму з розробки власного авіаційного двигуна, що йде вже майже 40 років. Також це може допомогти анулювати шанси РФ просунути свою аналогічну продукцію.
Читайте також: Як міг виглядати F-14 Tomcat, якби Grumman програв - альтернативні проєкти культового палубного винищувача
З іншого боку можна зрозуміти, що попередні розмови про партнерство з Safran схоже були не дуже глибокими, чи не були фіналізовані до кінця. Тобто епопея довкола виробництва власного винищувача для Індії продовжується з типовими проблемами.
Нагадаємо, що наразі постачання Tejas Mk1A серйозно затримуються через відсутність двигунів F404 з США. При цьому похідний від останнього, F414, буде встановлено на Tejas Mk2, тобто з високою ймовірністю проблеми збережуться.
Раніше повідомлялося, що індійська промисловість змогла домовитися за локалізацію цих двигунів з General Electric. Одначе тепер деталізується, що угоді ще треба пройти додаткові адміністративні кроки, що може бути великою проблемою в контексті сьогоднішніх проблемних відносин з США.
Одначе все не так просто, бо Tejas побудовані навколо F404/F414, тож для проведення заміни необхідно буде зробити багато роботи. Це може ще більше затягнути проєкт-довгобуд, залишаючи потребу незакритою та примусити додатково закуповувати закордонні зразки.
Це може стати нагодою для продажу своїх винищувачів не лише для французів, що вже постачають Rafale, так і для росіян. Останні активно намагаються просунути свої Су-57Е, обіцяючи суттєву передачу технологій, в тому числі на двигуни, що може бути дуже хорошим аргументом.
Наразі перший політ покращеного Tejas Mk2 запланований на початок 2026 року, але з питаннями постачання ця дата виглядає сумнівною. Можливо було б розумно працювати одразу над двома версіями, але це може вдарити як і по темпах роботи, так і по логістиці та вартості.
Загалом же пропозиція Safran могла б суттєво підняти можливості індійської промисловості з її проблемами, що тягнуться роками. Але наскільки така угода буде дійсно фіналізованою покаже лише час, який вже давно неефективно витрачається країною.
Нагадаємо, що Індія хоче мати ще майже 250 літаків, хоча має приблизно 500, разом з тим просуваючи все більшу локалізацію. Але на жаль багато місцевих проєктів або впираються у довгі роки розробки, або взагалі видають дуже погану якість, як от з переробленням 130-мм М-46 у 155-мм гармату.
Читайте також: ГУР розчистив шлях для "Толоки" чи є простіше пояснення - знищення Бе-12 у окупованому Криму
