Defense Express отримав у своє розпорядження цілий ряд документів ДП "Антонов", що входить до складу ДК "Укроборонпром", датованих 2021 роком. Вони підтверджують замовлення російських комплектуючих для побудови трьох військово-транспортних літаків Ан-178-100Р (номери 007, 008 та 009), які замовило Міноборони України, а також для дослідного літака Ан-178 (номер 001).
Мова йде про допоміжні газотурбінні двигуни ТА18-100, який розроблений та серійно виготовляється російською компанією "НПП "Аэросила". Ця компанія фігурує у переліку підсанкційних підприємств, прийнятий РНБО у 2017 році.
Читайте також: "Спецтехноекспорт" пояснив ситуацію з контрактом на Ан-178 для Перу
Відповідний договір на закупівлю трьох двигунів ТА18-100 для літаків Ан-178-100Р на 816 тисяч євро був укладений з Aerogulf FZC у червні 2021 року, яка зареєстрована у вільній економічній зоні аеропорту Шарджа в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Ця компанія вже неодноразово фігурувала, як постачальник російських деталей для "Антонова". Наприклад, у 2020 році через неї пройшло 4,16 млн доларів за аналогічні допоміжні двигуни ТА-18-200-124 для "Русланів", які теж виробляються російською "Аэросила", відповідне замовлення доступно на Prozorro.
До речі, ще у 2016 році ДП "Антонов" ремонтував двигуни у компанії із дуже схожою назвою - "Aerosila Gulf FZC", яка є центром сервісного обслуговування російської "Аэросили".
Водночас самі двигуни, які замовив "Антонов" в ОАЕ, мають бути поставлені італійській компанії Officine Meccaniche Irpine S.r.L. (OMI s.r.l.). Саме ця компанія у 2014 році, якраз із початком світових санкцій проти Кремля, отримало від "НПП "Аэросила" ліцензію на виробництво ТА18-100 у Італії.
Водночас на сайті італійської компанії жодного згадування про виробництво ТА18-100 - немає, хоча сервіс Importgenius демонструє активну закупівлю російських комплектуючих для виробництва двигунів.
Тобто для трьох Ан-178-100Р (номери 007, 008, 009) ДП "Антонов" через ОАЕ закуповує допоміжні двигуни ТА18-100, зроблені з російських деталей, на які, судячи з усього, буде наліплений напис "Made in Italy".
Ще страшніша ситуація з імпортозаміщення дослідного Ан-178 (номер 001), який, якщо вірити обіцянкам Юрія Гусєва, у якості вже повністю імпортозаміщенного літака має піднятися в небо до кінця 2021 року.
"Наразі випробувальну машину на 100% укомплектовану необхідним обладнанням. Ми очікуємо, що вже до кінця року перша випробувальна імпортозаміщена машина Ан-178 перейде до випробувань і здійснить перший політ", - відзначив Юрій Гусєв на форумі "Велике будівництво: Авіація. Туризм", який пройшов 25 листопада цього року на території аеропорту "Бориспіль".
Для того, щоб укомплектувати поки єдиний існуючий Ан-178, пішли шляхом канібалізму і розібрали Ан-132D. Та "магічним чином" перетворили вживані деталі на абсолютно нові.
У квітні 2021 року очільник ДП "Антонов" Сергій Бичков розпорядився розібрати Ан-132D, зняти з нього двигун ТА18-100 та поставити на Ан-178. Нижче - сам документ, а чому у ДП "Антонов" документообіг досі ведеться російською мовою - окреме питання.
З Aerogulf FZC з ОАЕ підписаний договір про перероблювання цього двигуна під Ан-178 (номер 001) на 64,75 тис дол. Місце постачання товару - знову Італія, але на цей раз аеропорт у Неаполі.
Відповідно до розпорядження, двигун ТА18-100 №001А0816380 був демонтований та підготовлений для "відправлення на завод-виробник". І залишається питання, що саме мається на увазі під "заводом-виробником" - ще італійська компанія, або одразу російська "Аэросила".
А після того, як на цьому "на заводу-виробнику" двигун перероблять - він має отримати "нульове напрацювання та новий формуляр". Тобто вживаний двигун стане на папері абсолютно новим. Ця додаткова умова була окремо оговорена у листуванні ДП "Антонов" з Aerogulf FZC та внесена у контракт.
Таким чином, ситуація навколо "імпортозаміщення" Ан-178 виглядає класично для "ефективних-менеджерів" "Укроборонпрому". Замість того, щоб знайти заміну російським деталям - знаходять обхідні шляхи для того, щоб продовжувати купувати їх у країни-агресора.
З 2014 року для того, щоб замінити ТА18-100 пройшло вже занадто багато часу. Було можливо розробити аналог, бо це цілком під силу вітчизняному ОПК. Якщо немає віри у своїх - замовити у західних партнерів.
Тим паче, що та сама російська "Аєросила" цим же ТА18-100 імпортозаміщає Honeywell RE220RJ на Superjet 100. Тобто навіть далеко ходити не треба у пошуку продавця вже готової та сертифікованої продукції.
У 2019 році історія про закупівлю через ті самі Об’єднані Арабські Емірати висотомірів для експортного контракту з ремонту Ан-26 для Казахстану та за його згодою, лунала з "кожної праски" з епітетами про "Свинарчуків".
Тепер же мова йде про російські двигуни на українських літаках від "Укроборонпрому" для Збройних Сил України.
Оновлено
Згодом, скоріш за все у відповідь на цю публікацію, ДП "Антонов" повідомило, що допоміжний газотурбінний двигун для Ан-178-100Р (номер 001) ТА18-100, був придбаний у фірми Aeromi International Ltd, яка тісно пов'язана з російською "НПП "Аэросила".
Серед керівників Aeromi International Ltd, що зареєстрована у Великобританії вказана громадянка Російської Федерації Аделя Алтинбаєва, який, як мінімум у 2017 році, належало 19,7% статутного капіталу "НПП "Аэросила" з РФ. Детальніше про це - у окремій публікації, з даними відкритих джерел юридичних осіб.
Також ДП "Антонов" підтвердив, що всі двигуни ТА18-100 для Ан-178-100Р, як для дослідного "номер 001", так і трьох Ан-178-100Р на замовлення Міноборони України, виготовляються італійською компанією OMI s.r.l., яка здійснює ліцензійне виробництво російської продукції. Про що без жодних приховувань декларує "НПП "Аэросила".
Водночас у заяві ДП "Антонов" повністю відсутня роль Aerogulf FZC з Об’єднаних Арабських Еміратів, через яку і здійснюються закупівлі ТА18-100, а також рішення щодо "канібалізації" Ан-132D та перетворення вживаного двигуна на "абсолютно новий".
З огляду на це дуже дивним виглядає заява ДП "Антонов", що "програма імпортозаміщення вимагала великого об’єму науково-дослідних робіт, вирішення низки дипломатичних питань та розширення міжнародного співробітництва". Бо замість розробки власного допоміжного газотурбінного двигуна були знайдені шляхи закуповувати двигун ТА18-100, розроблений у РФ.
Читайте також: "Бар’єр-В" для Мі-8: коли нарешті армійська авіація ЗСУ отримає високоточне озброєння
