На даний момент в акваторії Балтійського моря країни-учасники НАТО мають в своєму розпорядженні 11 підводних човнів різних типів. За підводною складовою Альянс в Балтиці має явну перевагу над ВМФ РФ, який в цьому регіоні має лише чотири дизель-електричні субмарини різних типів.
На цьому тлі логічно виникає питання про те, для чого тоді Польща продовжує спроби реалізувати програму Orka по закупівлі субмарин з опціональною можливістю запуску ракет на дальність до 1000 кілометрів, які в своєму блозі описує авторитетний IISS (Міжнародний інститут стратегічних досліджень).
Читайте також: У Польщі офіційно підтвердили дефекти танків K2, які буде усувати Корея, але причину назвали дуже дивну
Якщо узагальнювати та переосмислювати описане у блозі, то отримаємо наступну картину. Доцільність закупівлі "класичних" надводних та підводних кораблів в будь-якому випадку може виглядати недоцільною на тлі успіхів України в застосуванні морських дронів різних типів та призначення.
Однак схоже, що у випадку з Польщею питання отримання нових субмарин є справою в першу чергу національного престижу. Із 11 підводних човнів у розпорядженні НАТО в Балтійському морі шість припадають на Німеччину, чотири – на Швецію, і лише один – на Польщу, і то скоріше формально, оскільки тут мова про субмарину Orzel радянського проекту 877 "Варшавянка" 1986 року побудови, котра давно є небоєздатною.
В якості тимчасового рішення Польща у 2002 році придбала в Норвегії два підводні човни проекту Kobben 1960-хх років побудови. Однак і ці субмарини в силу тривалого строку служби були виведені з експлуатації у 2017-2021 роках, тому зараз Польща є по суті без боєздатного підводного флоту.
Сама програма Orka стартувала ще в 2012 році, уже в 2014 році польський уряд додав у цю програму параметр, що майбутні підводні човни повинні мати можливість застосування ракет з дальністю до 1000 кілометрів, і на даний момент відмови від такого параметру не було зафіксовано.
Однак, як далі ставлять питання автори IISS, на даний момент Польща не має готового технічного рішення по запуску далекобійних ракет з підводних човнів. Для початку – нема чіткого рішення, якого саме типу ракети мають запускатись із майбутніх субмарин польського флоту.
Серед можливих варіантів - французька MdCN або ж перспективна JSM-SL (варіант JSM для запуску з підводних човнів) з очікуваною дальністю пуску всього 560 кілометрів, що не відповідає повністю вимогам програми; однак цих ракет в розпорядженні Польщі на даний момент нема. Спроба отримати Tomahawk від США у польського уряду не завершилась успіхом також.
У жовтні 2025 року влада Польщі визначилась, що в рамках програми Orka придбає у Швеції підводні човни проекту A26, котрі не мають вертикальних пускових установок для запуску ракет. Установка відсіка з пусковими опціонально можлива, але чи підуть сторони на реалізацію цієї опції - наразі невідомо, особливо з огляду на очікуваний строк вводу в стрій головного корабля програми в 2030 році.
Від Defense Express акцентуємо, що в даному випадку маємо цікавий приклад того, як може гальмуватись реалізація програми, заснованої явно в першу чергу на міркуваннях національного престижу.
Іван Киричевський, військовослужбовець 413 полку СБС "Рейд", експерт Defense Express
Читайте також: Аби "дружити з усіма" одночасно по 6 підводних човнів з Німеччини та Південної Кореї думає купити Канада
