xcounter

Тафтай говорить, що до 2025 року Україна отримає розвідувальні супутники із роздільною здатністю до 1 метра

2107
Умовне зображення процесу оптичного спостереження поверхні Землі з космосу (фото ілюстраційне)
Умовне зображення процесу оптичного спостереження поверхні Землі з космосу (фото ілюстраційне)

Теоретично, ці супутники матимуть майже на порядок більші можливості, аніж майбутній "Січ-2-30"

Державне космічне агентство України вкотре оголосило свій план створити вітчизняне космічне угрупування в складі шести супутників.

Голова ДКАУ Володимир Тафтай в інтерв’ю виданню "Новое время" заявив, що Кабінет Міністрів України уже затвердив державну космічну програму на 2021−2025 роки. Очікується, що цю програму в найближчий час розгляне та затвердить Верховна Рада України.

Читайте також: Перший прототип українського ЗРК великої дальності "Кільчень" КБ "Південне" обіцяє зробити за 3 роки
Український космічний апарат дистанційного зондування землі "Січ-2-30"

Загалом, на цей період у Державному космічному агентстві розраховують на фінансування у розмірі 40 млрд гривень (близько $1,53 млрд за поточним курсом). При цьому лише 15 млрд гривень (близько $580 млн) з них передбачено отримати з державного бюджету.

АР Крим, аеродром Саки, 43-ій авіаційний полк МО РФ, зйомка 19.10.2016 р., супутник Pleiades, роздільна здатність оптики 70 см

Окрім іншого, за ці кошти передбачається розробка, створення та виведення на орбіту шести супутників спостереження. Відзначається, що деякі з них будуть мати набагато більш досконалі ТТХ, аніж "флагманський" космічний апарат "Січ-2-30".

Для порівняння - перший супутник угрупування ("Січ-2-30"), який планують запустити 10 січня 2022 року, має просторове розділення своєї оптики на рівні 7 метрів.Найбільш сучасні українські космічні апарати, які планують запустити на орбіту до 2025 року, матимуть розділення в 0,5−1 метри.

Один з проектів українських супутників зі покращеними можливостями оптичного спостереження та новою вітчизняною оптикою

Цього, наприклад, достатньо щоб розрізняти окремі одиниці ворожої техніки або невеликі групи солдатів, якщо такий супутник доведеться залучити до завдань розвідки.

Рендер супутника радіолокаційного спостереження Землі "Січ-3-Р", що розробляється у рамках Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України

Водночас Володимир Тафтай зауважив, що оптичні супутники (як, наприклад, "Січ-2-30") мають певні обмеження при спостереженні Землі, наприклад - неможливість отримання зображень у дні з хмарною погодою, яких в Україні буває до 96 на рік.

Зображення частини території після прольоту БпАК ACS-3M від компанії "Скаетон" з SAR (РЛС з синтезом апертури) виробництва "Радіонікс" (зверху) після одного з випробувальних польотів. Зверху – оброблене зображення за даними з SAR. Знизу – фото цієї ж ділянки.

Для отримання даних в будь-яку погоду, Україні необхідні власні супутники з радаром.

Створення подібного космічного апарату є набагато дорожчим за звичайний оптичний аналог.

Безпілотний комплекс ACS-3M від компанії "Скаетон" став першим носієм нового радару SAR

Варто додати, що про певні труднощі, через велику хмарність в Україні, свого часу повідомляв й Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ "Луч" Олег Коростельов, в розрізі певної проблематики використання розвідувальних можливостей оптичних комплексів БПЛА.

Малогабаритна РЛС, станція з синтезованою апертурою антени, інерційний блок та оптико-прицільна станція - важливі складові перспективного ударно-розвідувального БПЛА "Сокіл-300" від ДККБ "Луч"

Для повноцінного використання безпілотних апаратів при несприятливих погодних умовах, зокрема, пропонувалось використовувати БПЛА з малогабаритним радаром з синтезуванням апертури (для розвідки) та безпілотні комплекси, що здатні завдавати удари керованим ракетним озброєнням з положення "під хмарами" (тобто з низької висоти).

Читайте також: ACS-3 від Skyeton: крило до крила з Bayraktar TB2 у Повітряних силах України