Державне космічне агентство України вкотре оголосило свій план створити вітчизняне космічне угрупування в складі шести супутників.
Голова ДКАУ Володимир Тафтай в інтерв’ю виданню "Новое время" заявив, що Кабінет Міністрів України уже затвердив державну космічну програму на 2021−2025 роки. Очікується, що цю програму в найближчий час розгляне та затвердить Верховна Рада України.
Читайте також: Перший прототип українського ЗРК великої дальності "Кільчень" КБ "Південне" обіцяє зробити за 3 роки
Загалом, на цей період у Державному космічному агентстві розраховують на фінансування у розмірі 40 млрд гривень (близько $1,53 млрд за поточним курсом). При цьому лише 15 млрд гривень (близько $580 млн) з них передбачено отримати з державного бюджету.
Окрім іншого, за ці кошти передбачається розробка, створення та виведення на орбіту шести супутників спостереження. Відзначається, що деякі з них будуть мати набагато більш досконалі ТТХ, аніж "флагманський" космічний апарат "Січ-2-30".
Для порівняння - перший супутник угрупування ("Січ-2-30"), який планують запустити 10 січня 2022 року, має просторове розділення своєї оптики на рівні 7 метрів.Найбільш сучасні українські космічні апарати, які планують запустити на орбіту до 2025 року, матимуть розділення в 0,5−1 метри.
Цього, наприклад, достатньо щоб розрізняти окремі одиниці ворожої техніки або невеликі групи солдатів, якщо такий супутник доведеться залучити до завдань розвідки.
Водночас Володимир Тафтай зауважив, що оптичні супутники (як, наприклад, "Січ-2-30") мають певні обмеження при спостереженні Землі, наприклад - неможливість отримання зображень у дні з хмарною погодою, яких в Україні буває до 96 на рік.
Для отримання даних в будь-яку погоду, Україні необхідні власні супутники з радаром.
Створення подібного космічного апарату є набагато дорожчим за звичайний оптичний аналог.
Варто додати, що про певні труднощі, через велику хмарність в Україні, свого часу повідомляв й Генеральний конструктор-Генеральний директор КБ "Луч" Олег Коростельов, в розрізі певної проблематики використання розвідувальних можливостей оптичних комплексів БПЛА.
Для повноцінного використання безпілотних апаратів при несприятливих погодних умовах, зокрема, пропонувалось використовувати БПЛА з малогабаритним радаром з синтезуванням апертури (для розвідки) та безпілотні комплекси, що здатні завдавати удари керованим ракетним озброєнням з положення "під хмарами" (тобто з низької висоти).
Читайте також: ACS-3 від Skyeton: крило до крила з Bayraktar TB2 у Повітряних силах України
