З окупацією українських територій РФ отримала контроль над потужним індустріальним кластером Донецької, Луганської та Запорізької областей. Якщо деякі підприємства в результаті вторгнення були повністю зруйновані (наприклад, у Маріуполі), то заводи та гірничі підприємства в Запорізькій області окупованих у 2022 році та на територіях Луганської та Донецької областей окупованих у 2014 році, здебільшого не постраждали та зберегли свої виробничі можливості.
Більше того, захопивши рудні родовища Запорізької області, росіяни отримали замкнутий цикл виробництва різних видів сталі та продукції з неї. Зрозуміло, що у Кремлі не змарнували можливість це використати.
Читайте також: Чи може Україна сама робити міномети та міни, і що для цього потрібно
Вже влітку 2022 року Південний гірничо-металургійний комплекс (ПГМК), що функціонує на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, почав постачання у РФ. Ця компанія є керуючою надбудовою над наступними підприємствами: Єнакіївський металургійний завод, Макіївський металургійний завод, "Макіївкокс", Ясинуватський коксохімічний завод, Комсомольське рудоуправління, Алчевський металургійний комбінат та Стаханівський феросплавний завод.
Належить ПГМК Євгену Юрченку, за деякими даними, афілійованого з Медведчуком бізнесмена. Підприємство йому допомогли відібрати в іншого олігарха, який втік з України - Курченко, ще 2021 року. Директори на згаданих заводах - партійні, з "Єдиної Росії", активно ведуть передвиборчу агітацію.
Вже 2022 року Алчевський металургійний комбінат продав на 2 млрд рублів продукції "Уралвагонзаводу" (22,5 тисячі тонн металопрокату). До виробництва сталі для росіян включилися й інші меткомбінати: Єнакіївський та Макіївський. При цьому самі російські джерела пишуть, що 2022 року продукція йшла для виробництва вагонів.
Проте є великі сумніви, що постачання стали на мільярди рублів різними комбінатами тільки з окупованого Донбасу йшло на виробництво лишень вагонів на одному з найбільших підприємств ВПК - "Уралвагонзаводі". У тому ж 2022 році було налагоджено постачання руди з окупованої частини Запорізької області із Запорізького залізорудного комбінату. Таким чином, РФ буквально грабує українські надра для продовження війни проти України.
Співпраця "Уралвагонзаводу" та ПГМК продовжилася і у 2023 році, влітку в Алчевськ знову приїжджали представники компанії. 17 листопада було укладено нову угоду про співпрацю, ймовірно, вже на 2024 рік. Підсумкової статистики за рік публікувати в ПГМК щодо співпраці з "Уралвагонзаводом" не озвучували, але представники філіалів заявляли про зростання власного виробництва.
Крім того, у грудні 2023 року на Алчевському заводі відкрився товстолистовий цех. Саме товстолистова сталь використовується у виробництві броньованих пластин танків. Тепер можна з впевненістю стверджувати, що сталь Донбасу однозначно йде на виробництво броні танків, а не лише їх окремих елементів.
Таким чином, росіяни експлуатують українські ресурси та обертають проти України індустріальний потенціал Донбасу. Ймовірно, є й інші приклади експлуатації українських природніх ресурсів та виробничих потужностей на окупованих територіях, але випадок із ПГМК та "Уралвагонзаводом" є досить красномовним. Крім того, участь цих підприємств у ланцюжку російського військово-промислового комплексу робить їх цілком легітимними цілями для можливих ракетних ударів з боку України.
Читайте також: Рашисти поставили на Т-80 навіть не "мангал", а РБУ-6000
