Ігор Луньов про стан та перспективи ССО

Ігор Луньов про стан та перспективи ССО

46

Українські Сили спеціальних операцій були створені у 2016 році за зразком аналогічних військ НАТО

А торік, 2019-го, окремий центр ССО вже став першою військовою частиною в Україні, що може бути залученою до Сил реагування Альянсу. Цього року її вже залучатимуть до чергування. І на черзі до сертифікації в НАТО — ще кілька українських військових частин ССО.

Про це розповідає в інтерв’ю «Новинарні» командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов, який очолює новий рід військ уже майже чотири роки.

Читайте також: Кінець радянської “показухи”: Збройні Сили України змінили систему перевірки готовності до бою (відео)
Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов
Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Луньов

Говоримо про перспективу розвитку ССО, про «невидиму війну» між військами інформаційно-психологічних операцій України та РФ та більш видиму — на Донбасі; частку ССО в новому ДОЗі, матеріально-технічну базу та людський ресурс «спецури»; про звільнених із полону спецпризначенців та арештованого Ріффмастера.

А ще ця розмова — спроба «на пальцях» пояснити, що означає «бути з НАТО», чому це важливо та який шлях підрозділи ССО й конкретні військовослужбовці проходять, щоб стати частиною поняття «колективна безпека».




Робочий кабінет мого співрозмовника — за двома броньованими дверима в і не без того захищеному приміщенні військової частини.

На початку розмови генерал Луньов наголошує, що такі заходи безпеки продиктовані вимогами країн-партерів з НАТО щодо захисту інформації, яка щодня циркулює у приміщенні, а не задля його безпеки.

Як ССО підтягуються до НАТО

— Ігорю Васильовичу, почнімо з крайніх подій у ССО. У другій половині лютого ви приймали в Україні представників сил спецоперацій країн НАТО на досить масштабний міжнародний форум. Про що саме з ними говорили, про що домовилися?

— Протягом 2016-2019 років ССО виконували завдання, визначені концепцією щодо формування й розвитку Сил спеціальних операцій на п’ять років. У 2020 році ми підсумували те, що зроблено. Наразі ми перебуваємо на завершальному етапі «дорожньої карти» формування та розвитку ССО.

На фото: під час форуму ССО

Рік тому виникло запитання: що далі? Тож з нашими партнерами ми розглядали різні варіанти планування. До нас з’їхалися представники країн-партнерів, у яких уже є досвід формування аналогічного роду збройних сил.

Станом на сьогодні начальником Генерального штабу затверджена стратегія розвитку ССО до 2035 року. Для нас 15 років — це стратегічна перспектива.

Перший етап стратегії — з 2020-го по 2025 рік — ми й обговорювали в ході форуму.

ССО
На фото: учасники форуму ССО

По-перше, розроблено й деталізовано програму підвищення рівня фахової підготовки кожної категорії військовослужбовців, колективної підготовки, а також удосконалення системи управління. Це надасть можливість ефективно виконувати завдання в зоні ООС та на будь-якому іншому напрямку.

По-друге, на ротаційній основі плануємо забезпечити нашу участь у Силах реагування НАТО. У нас уже є один підрозділ, який пройшов сертифікацію, до 2025 року ми маємо бути там (у Силах реагування НАТО. — Ред.) на постійній основі.

Тобто ще кілька підрозділів пройдуть таку сертифікацію. Вони невеликі, але можуть виконувати весь спектр завдань, визначених НАТО.

Країни-партнери представили нам великий спектр курсів різного рівня, всіх категорій (і для офіцерів, і для сержантів, і для солдатів). Зокрема з вивчення іноземної мови. Нині ми змінили підхід до її вивчення.

Для залучення до завдань НАТО українському спецпризначенцю мало бути, наприклад, хорошим снайпером — необхідне володіння іноземною мовою. Для удосконалення снайперських навичок найдоцільніше пройти курси за кордоном. Проте виконання завдань у районі ООС часто довготривале, а шкільного курсу англійської — замало. Тому ми впроваджуємо комплексну систему мовної підготовки. Якщо раніше мовну підготовку проходили офіцери, то сьогодні — підрозділи.

Одна з наших військових частин наприкінці лютого вийшла з Донбасу, а нині майже в повному складі вивчає іноземну мову. До того ж це буде другий підрозділ, який у перспективі має пройти сертифікацію за стандартами НАТО.

У нашому навчально-тренувальному центрі є група мовної підготовки, де інструкторами працюють викладачі з Польщі, Канади, США, Британії, країн Балтії.

Військові навчальні заклади в Україні та за кордоном можуть готувати приблизно 120 військовослужбовців ССО на рік. Наша потреба в мовній підготовці наразі становить 300–500 осіб на рік.

Яке воно — чергування українського спецпідрозділу в Силах реагування НАТО?

— У 2020 році ССО залучатимуть до Сил реагування НАТО. Йдеться про окремий центр спецпризначення ЗСУ, який торік отримав сертифікацію. Поясніть людською мовою, що це означає — коли військова частина українських ССО залучається до Сил реагування НАТО?

— Так, цього року один з наших підрозділів уже залучатимуть до чергування в Силах реагування НАТО.

Цей центр спецпризначення протягом двох років пройшов складний шлях підготовки та оцінювання взаємосумісності з однорідними підрозділами НАТО під час виконання завдань.

Наш підрозділ чергує у складі контингенту Польщі. В разі отримання директивного документа зі штабу НАТО щодо необхідності залучення центру до виконання завдань — підрозділ має чітко визначений час на підготовку та прибуття в район призначення.

Звичайно, жодного кроку щодо залучення підрозділу за межами держави не буде зроблено без рішення політичного та військового керівництва держави, Верховного Головнокомандувача та Верховної Ради України.

У 2021 році ще один підрозділ буде готовий виконувати такі завдання. Ми задекларували свою готовність, а рішення ухвалюватимуть у командуванні НАТО.

Відзначу, що в нашій участі зацікавлені як представники Альянсу, так і, звісно, українська сторона (усміхається. — Ред.).

— Нещодавно Сили спецоперацій отримали наметове містечко «Аляска» від американців. Де воно тепер? Чи не виникне ситуація, за яку інколи критикують армію: «от це нове, дороге, імпортне — то його краще на склад, щоб нічого не проморгали»?

— Його вже використовують (сміється). Ми в п’ятницю (21 лютого) його презентували, а нині (розмова відбувалася 27 лютого. — Ред.) у ньому живе тактична група спецоперацій із Хмельницького, а також військовослужбовці кваліфікаційного та базового курсів.

наметове містечко «Аляска»
Міністр оборони під час візиту в Бердичів 4 березня інспектував наметове містечко «Аляска»

Тактична група раніше жила у наметах радянського зразка. Тепер вони мешкають у нормальних умовах з адекватною матеріально-технічною базою.

Тобто матеріальну допомогу від США вже використовуємо у повному обсязі.

До речі, першу частину таких наметів нам передали у 2016 році — 6 штук.

Ці ж нові 15 штук, які ми отримали — сучасніші, оскільки процес удосконалення в американців не стоїть на місці.

У цих наметах, скажімо, подвійна підлога: я так розумію, що це — варіант для північних регіонів.

— Як часто до вас узагалі приїздять колеги з НАТО?

— Це співробітництво ефективне, воно вже має системний характер. У командуванні ССО на постійній основі майже щодня працюють радники та експерти від США й Литви. У підпорядкованих частинах — експерти з Америки, Литви й Данії. Радять, сприяють в окремих заходах підготовки.

Відзначу також плідну співпрацю зі Штабом спеціальних операцій НАТО. Це основна структура, що відповідає за генерування нових підрозділів для участі в Силах реагування НАТО.

Якщо говорити про зустрічі на високому рівні, то протягом останніх трьох років керівний склад ССО залучається до заходів командувача Штабу спецоперацій НАТО. Усе це інтегрує нас до міжнародної спільноти сил спеціальних операцій.

Морський компонент ССО: острів Майський, підводні торпеди та інше майно через ДОЗ

— Розкажіть про розвиток морського компоненту в ССО. Острів Майський, скажімо. В одному з інтерв’ю ви розповідали, що є план придбати надводні засоби доставки військових на острів, водолазне спорядження. Що з цього планується реалізувати у 2020 році?

Штучний острів Майський
Штучний острів Майський (на Чорному морі біля входу у Дніпровсько-Бузький лиман) з висоти пташиного польоту

— Повернення до того варіанта Майського, який був у радянський час, коли військова частина була ізольована на острові, — ми не розглядаємо. У цьому немає сенсу, і це спільна точка зору й командування морського центру ССО, і вищого командування.

А ось використовувати Майський для заходів підготовки ми плануємо й уже його використовуємо.

Так, там потрібен великий фінансовий ресурс. Станом на сьогодні ми використовуємо те, що можливо.

По-перше, це відновлення власне підготовки бойових плавців. Майно, яке використовується при цьому, родом ще з 80-90-х років. Протягом всієї нашої сучасної історії морський центр отримував мінімум.

Нині ситуація змінюється.

Через державне оборонне замовлення ми «пробили» майно. Здебільшого це водолазне спорядження, бо для бойових плавців воно є першочерговим.

Спільно з ВМС ми вдосконалили портову інфраструктуру в Очакові. Там побудовані об’єкти, передбачені для спільного застосування з ССО.

Наші партнери в цьому плані теж надають допомогу. Тож сподіваюся, що до кінця року перший транш плавзасобів буде в нас.

Триває паралельна підготовка особового складу. Як ви знаєте, формується спільна школа водолазної підготовки. Ми теж беремо в цьому участь на рівні інструкторів.

Водночас ми отримуємо допомогу від закордонних партнерів — у школі ВМС США підготовку проходять наші військовослужбовці. Торік вони вже навчалися там, цього року це також передбачено.

— Тобто водолазне спорядження ССО отримають через державне оборонне замовлення, засоби доставки — від країн-партнерів?

— Водолазне спорядження, а також засоби підводного руху передбачені державним оборонним замовленням (гордо усміхається. — Ред.).

Грубо кажучи, засіб підводного руху — це торпеда, за яку чіпляється водолаз, і вона його тягне. Це не космічні технології, такі засоби в нас були, але радянського зразка. Те, що отримаємо, буде набагато кращим.

Від країн-партнерів ми плануємо отримати швидкісні катери та інші засоби доставки.

Частка ДОЗ для ССО та рівень забезпечення

— А взагалі, про які цифри в державному оборонному замовленні на рік ідеться саме для Сил спецоперацій?

— Приблизно 30 млн гривень. Це 1,3 млн доларів.

Штандарт ССО
Штандарт ССО в кабінеті командувача

При цьому ми продовжуємо отримувати матеріально-технічну допомогу від НАТО, яка станом на сьогодні становить до 10 млн доларів. Це і автомобілі, і різноманітні прилади нічного бачення, й наметовий табір тощо. Це серйозні вливання, які підтримують наш розвиток на відповідному рівні.

— Станом на 2020 рік, наскільки забезпечені ваші підрозділи?

— Скажу так, що сучасні та новітні зразки озброєння, військової техніки вітчизняного й іноземного виробництва значно підвищили якість виконання бойових завдань ССО.

Гвинтівка «Зброяр» Z-10
Гвинтівка «Зброяр» Z-10

Як відомо, ми відмовилися від радянських зразків снайперської зброї — СВД (снайперської гвинтівки Драгунова). Тепер у нас на озброєнні — вітчизняна гвинтівка Z-10, яку виготовляє український завод «Зброяр». За своїми технічними характеристиками вона значно краща. Це не американська чи канадська, а українська зброя, і вона себе добре зарекомендувала.

Автомат «Вулкан» — також українська розробка, випускають наші оборонні підприємства. Спочатку розробка була дещо сира, але виробник врахував рекомендації наших воїнів і вдосконалив її. Тепер зброя демонструє надійність та ефективність.

Ми використовуємо спеціальні радіостанції, що безпосередньо відповідають критеріям ССО. Противнику їх складніше «побачити», виявити засобами радіоелектронної розвідки. Станції можуть виконувати досить широкий спектр завдань, вони наявні в достатній кількості.

У державному оборонному замовленні є також нові парашутні системи для ССО. Очікуємо отримати покращений варіант. Поки що тривають випробування. Першу партію маємо отримати цього року.

Повітряні перспективи

— Щодо повітряної компоненти ССО. На початку року з’явилася новина, що ССО матимуть власну ескадрилью…

— Це не ми казали, це озвучили Повітряні Сили — і вони за це отримали (сміється. — Ред.).

— Як повітряний напрямок ССО вдосконалиться протягом 5–10 років?

— Це питання першого етапу нашої стратегії. До 2025 року вона набуде повної спроможності. Цього року запланована курсова підготовка особового складу — льотчиків, технічного персоналу, а також часткове технічне дообладнання.

Одне з найважливіших завдань — спільна підготовка з нашими підрозділами: вона запланована в повному обсязі. Літаки й гелікоптери вже беруть участь у тактичних навчаннях.

Кожній частині — одні навчання

— У яких міжнародних навчаннях братимуть участь ССО цього року?

— Передбачена наша участь у чотирьох міжнародних навчаннях:

  • «Репід Трайдент» (Rapid Trident) у Львівській області;
  • «Сі Бриз» (Sea Breeze) в Очакові;
  • «Комбайнд Резолв» (Combined Resolve) у Німеччині;
  • комплексне тренування «Сілвер Сейбер» (Silver Sabre) в Україні.

Ці навчання в перспективі будуть інтегровані до плану участі підрозділів ССО в Програмі перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей НАТО.

— Що це за програма?

— Вона — основний дієвий механізм для набуття нашими підрозділами стандартів і принципів НАТО, включаючи відповідне оцінювання експертами та структурами Альянсу. Успішно оцінені підрозділи є боєготовими для включення до складу Сил реагування НАТО.

Для прикладу, в рамках цьогорічного навчання «Репід Трайдент» один з наших підрозділів проходитиме самооцінку першого рівня в рамках цієї програми.

Кожна військова частина ССО бере участь в одному з навчань. Це важливо для набуття спроможностей працювати спільно з підрозділами НАТО.

Додатково цього року ми проводимо навчання з представниками Польщі, бо саме ця держава нині керує в Силах реагування. Відповідно наш підрозділ перебуває в підпорядкуванні ССО Республіки Польща.

А так, перше завдання для ССО — звичайно, це район проведення операції Об’єднаних сил, Схід України.

«У Росії ухвалили закон про відповідальність осіб, які в інформаційному просторі завдають шкоди РФ, бо їх дістали наші ІПСО»

— ССО в ООС. Розкажіть у загальних рисах про найвдалішу операцію «спеців» на війні.

— (Розмірковує). Цікаве питання, і журналісти ставлять мені його досить часто…

Нічого нового не скажу. Попри відносно короткий час діяльності ССО ЗС України, ми вже маємо про що звітувати. І такі звіти можуть налічувати не один десяток сторінок. Але все це для дуже обмеженого кола посадових осіб.

Службу як розвідників, так і спецпризначенців можна окреслити однією народною приказкою: «Згадати є багато про що, а от дітям розповісти немає чого».

— Коли про це можна буде говорити?

— Залежить від багатьох чинників, серед яких людський, політичний, історичний та інші.

Згадайте Другу світову війну. Вона закінчилась 75 років тому, а білих плям у ній залишилося ще чимало. Тому ставимо три крапки.

Але, скажімо, двоє наших військовослужбовців із Хмельницького, які були в полоні та яких звільнили наприкінці 2019 року — так, вони виконували спеціальні завдання.

Усі наші військовослужбовці, які перебувають у районі проведення операції Об’єднаних сил, діють за планом командувача ООС, із чітко визначеними завданнями. Результати є. Позитивні. Наших бійців поважають за ці результати.

— А якщо говорити про операції ІПСО — інформаційно-психологічні?

— Я говорю не лише про бійців підрозділів спеціального призначення, а й про військовослужбовців підрозділів інформаційно-психологічних операцій.

Ми відчуваємо підвищений інтерес підрозділів ІПСО ЗС Російської Федерації до наших військовослужбовців. З прізвищами, зокрема. Будь-яка інформація, яка десь засвічується у соціальних мережах чи через родичів, використовується проти наших бійців.

— Як захищаєте інформацію? Якщо є витік — звідки?

— У 2016 році, скажімо, всі наші декларації були оприлюднені в електронному вигляді в Інтернеті. Ми говорили керівництву, що це неправильно. Мою декларацію за 2016 рік, скажімо, смакують і досі по той бік, хоча в ній відбулися певні зміни.

Сьогодні всі декларації у паперовому вигляді зберігаються у відповідному органі. Цей напрямок ми закрили, а відомості про особовий склад є державною таємницею згідно з українським законодавством.

Росіяни використовують будь-яку можливість, аби дискредитувати ССО. Саме росіяни сфабрикували буцімто офіційний сайт Сил спецоперацій України до того, як ми створили свій. Вони запустили сторінку, через яку поширювали фейки, які дискредитують як командний склад ССО, так і ЗСУ в цілому.

— Як ви дізнаєтеся, що проти вас працюють саме росіяни?

— У нас є програми аналізу: хто, звідки поширює інформацію. Кінцевою точкою дуже часто є місце за межами України, хоча тональність інформаційних повідомлень — нібито від мешканців України. На 90 % усі ці інформаційні вкиди — з угруповань ІПСО Ростова, Севастополя та інших. Певна кількість особового складу військової частини з Севастополя, що зрадила Україну, тепер працює проти нас. Там залишилися люди, які знають чимало тих військовослужбовців, що нині служать у ССО.

Про цю війну (між спецслужбами України та РФ. — Ред.) мало говорять на широкий загал, але вона дуже напружена. Одним із завдань центрів ІПСО є моніторинг інфопростору, виявлення ознак дискредитації, скажімо. Майже щотижня є фейкові повідомлення, що мають на меті дискредитувати ССО.

Патч Луньова
Патч Луньова

До речі, у Російській Федерації ухвалили закон щодо відповідальності осіб, які в інформаційному просторі завдають шкоди РФ. Під цей закон напряму підпадають наші ІПСО, бо вони проводять психологічні операції в інформаційному просторі.

Закон чому ухвалено? Бо ми їх дістаємо за визначеними напрямками досить серйозно (сміється. — Ред.).

— Як ви вберігаєте персональні дані ваших бійців ІПСО? Щоб слідчий комітет РФ на них справи не повідкривав.

— У нас категорично заборонено бути в соцмережах під реальними іменами. Але росіяни теж володіють досить сильним програмним забезпеченням, і в разі чого вони розуміють, з ким мають справу.

— Ви відчуваєте себе особисто під прицілом російських спецслужб?

— Так.

— Наприклад?

— З певною періодичністю в мережі з’являється інформація щодо мене чи моєї родини зі спробою дискредитації.

Коли з’ясовуємо, звідки воно прийшло — виходимо на росіян.

«Глондар і Коріньков уже в строю, Іванчук і Дєєв — поки на реабілітації»

— Під час звільнення полонених 29 грудня ви особисто зустрічали спецпризначенців, двоє з яких — Сергій Глондар та Олександр Коріньков із 3-го полку — були в полоні ще з січня 2015-го. На фото видно, як ви обіймаєте хлопців, спілкуєтеся з їхніми дружинами. Водночас, за словами представниці в ТКГ Валерії Лутковської, Росія погодилася віддати спецпризначенців лише в обмін на «беркутівців», обвинувачених у справах Майдану. Чи рівнозначний, на вашу думку, обмін?

— Мені, як командиру, важливо, аби увесь особовий склад був на місці. Він на місці. Все.

— Чи є результати військово-лікарської комісії? І чи залишаться служити в ССО Глондар, Коріньков, Дєєв та Іванчук?

— Минулого тижня зустрічався з ними. Вони всі сказали, що залишаються служити.

Двоє, Глондар і Коріньков, пройшли реабілітацію та тепер нормально почуваються, вже відбули на місце проходження служби. Іванчук і Дєєв — поки на реабілітації.

Під час повернення з полону
Під час повернення з полону

Вони реально піддавалися жорстким тортурам, їм ще потрібна реабілітація. Але вони вже сказали, що служитимуть. Тому я, незалежно від ВЛК, вирішуватиму питання, аби вони залишалися в лавах ССО.

— Ви особисто хотіли б їх бачити знову в строю?

— Однозначно. По-перше, вони мають бажання. Наші бійці мають високий рівень психологічної бойової стійкості. Пройти те, крізь що вони пройшли в полоні…

ЇХНІЙ ДОСВІД НЕОДМІННО БУДЕ ВРАХОВАНО ПІД ЧАС СКЛАДАННЯ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ НАШИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ.

Не дай Боже, якщо військовий потрапить у такі умови — він має бути до цього готовим.

Поведінка у стресовій ситуації — це окрема тема. Наші військові готові до цього.

«Сподіваємося на повернення Ріффмастера до лав ССО»

— Не можу не запитати про ситуацію з сержантом ССО Андрієм Антоненком — музикантом «Ріффмастером», автором пісні «Тихо прийшов», яка стала гімном ССО. Він чимало робив для медійної привабливості Сил спецоперацій. Тепер його підозрюють в організації вбивства Павла Шеремета. Після затримання Андрія на сторінці командування у ФБ опублікували допис, де сказано, що він «за час служби характеризується позитивно». А під час обрання запобіжного заходу безпосередній командир Антоненка пресофіцер КССО Олексій Никифоров клопотав про взяття Ріффа на поруки. Яке ваше ставлення до цієї справи? Як ви дізналися про те, що одного з лав ССО затримали за такою підозрою?

— Дізнався стандартним способом: мені доповів командир підрозділу, в якому проходить службу Антоненко. Керівник пресслужби доповів, що у квартирі Антоненка триває обшук.

Так, це наш підлеглий. Під час проходження служби у ССО у мене немає жодних питань щодо виконання ним обов’язків. Він підвищував престиж ССО. Працював завжди ефективно, креативно.

Те, що він є фігурантом резонансної справи… Ми робимо все, що необхідно для проведення об’єктивного розслідування та надаємо слідству необхідну інформацію з метою встановлення істини.

— Ви від Антоненка не відцураєтеся після його виходу з СІЗО?

— Сподіваємося і чекаємо на повернення сержанта Антоненка до лав Сил спеціальних операцій.

«Ріффмастер»
Андрій Антоненко «Ріффмастер» (ліворуч) і командувач ССО Ігор Луньов (у центрі) на пробіжці

Через кваліфікаційний курс до ССО потрапляє лише один з десяти охочих

— Чи відчувають ССО кадровий голод? Адже цей рід військ у комплектуванні керується принципом щодо переваги якості над кількістю.

— У нас нині укомплектованість найвища у ЗСУ. Цифри не наводитиму. Охочих багато, але ми налагодили систему відбору.

— Все-таки щодо цифр: ви укомплектовані більше ніж на 50 %?

— Значно більше.

— Це показник як для ЗСУ.

— Незважаючи на те, що йде звільнення, протягом минулого року ми підвищили рівень укомплектованості на 6 %.

— Як щодо гендерного питання — у ССО вистачає жінок?

— Сьогодні у Силах спецоперацій проходять службу більше ніж 500 жінок. З них понад 60 — офіцери.

Це — великий показник від загальної кількості військовослужбовців ССО.

— ССО — досить закритий рід ЗСУ. Але все ж, як до вас потрапити? Який рецепт?

— Ми впровадили унікальну можливість потрапити до ССО за бойовими спеціальностями через проходження кваліфікаційного курсу. Це — стандарт НАТО та принцип, який закладений, скажімо, при відборі до Сил спецоперацій США.

Нині ми проводимо вже десятий кваліфікаційний курс, він проходить кожні пів року.

Статистика така: заявок надходить до 500. Після документального відбору, перевірки компетентними органами тощо залишається приблизно 300–400 осіб. На етап оцінки та відбору прибуває до 300 осіб. Після «чорного тижня» селекції, де перевіряється психологічна стійкість військовослужбовця, залишається до 200 осіб. Випускниками курсу стають приблизно до 50 бійців.

Бойові підрозділи, які виконують увесь спектр завдань, комплектуються випускниками кваліфікаційного курсу.

— Цивільні до вас якось потрапляють?

— Через військкомат, далі — загальна військова підготовка в навчальному центрі ССО, потім — військова частина ССО.

Кваліфікаційний курс триває сім місяців, отже, підготовка одного військовослужбовця ССО триває приблизно рік.

Генерал Ігор Луньов
Генерал Ігор Луньов вітає другий випуск інструкторів ССО ЗСУ

Два роки тому ми запровадили до кваліфікаційного курсу фазу лідерства, роботу в команді. Бо є такі кандидати, які бездоганно розвинуті фізично, інтелектуально, рівень IQ зашкалює, але, крім себе, більше нікого не бачать. Програма та модульні тести Q-курсу не дозволяють таким кандидатам завершити навчання, адже вміння працювати в команді — першочергова умова.

— Скільки нині у ССО служить військових, які зазнали на фронті бойових травм?

— Наразі в командуванні та в підпорядкованих частинах після лікування та реабілітації продовжують військову службу більше ніж 200 військовослужбовців.

З них — 20 військовослужбовців, які дістали важкі поранення та мають обмежені фізичні можливості.

Чинна нормативна база не дозволяє призначати військовослужбовців на бойові посади, якщо в них, грубо кажучи, немає руки чи ноги.

Тим не менше, я особисто виходжу на міністра оборони та клопочу перед ним, щоб цих бійців залишали на посадах, інструкторських і навіть бойових.

Я їх усіх знаю. Це люди мотивовані. Є такі, які станом на сьогодні бігають, плавають, їздять на авто, мотоциклах, беруть участь у змаганнях.

У нас є військовослужбовець — бойовий водолаз. У нього немає ноги, але він працює у складі групи під водою.

Сили спецоперацій чекають Зеленського в гості

— Яке бачення розвитку Сил спецоперацій у головнокомандувача ЗСУ та у Верховного Головнокомандувача?

— Згадайте початок нашої розмови: начальник Генштабу генерал-полковник Хомчак своїм наказом затвердив стратегію розвитку ССО. Там прописана вся перспектива розвитку Сил спецоперацій. Увага до нас прикута, все гаразд.

— Ви приймали у якійсь із військових частин ССО Президента Зеленського?

— Поки що ні.

— Не планується?

— Сподіваюся, що буде. Бо є указ від 5 грудня 2019 року про присвоєння звання Героя України сержанту ССО Роману Матвійцю. Посмертно.

Зірку Героя України, як відомо, вручає Президент.

Автор: Людмила КЛІЩУК.

Фото: автора, пресслужб КССО і Міноборони

Читайте також: Збройні сили готові переходити на структуру керівництва за стандартами НАТО