Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що його країна не зможе "негайно" передати бойові літаки України, тому зосереджує увагу на альтернативних шляхах посилення ЗСУ. При цьому очільник Міноборони Великої Британії заявив, що "реалістичніше та перспективніше" розглядати поставку літаків для нашої країни уже після завершення війни з Росією, "у довгостроковій перспективі". Власне як і про підготовку наших льотчиків виконання бойових завдань, Воллес також говорить зараз на перспективу "після війни".
Такі заяви виглядають як мінімум невтішно для нашої країни, бо нам сучасні бойові літаки потрібні буквально "на вчора". Але ще більш сумним у цій ситуації є те, що британці мають раціональні аргументи, чому вони не можуть дати нам ті самі Eurofighter Typhoon "тут і зараз".
Читайте також: Eurofighter як кандидат для посилення ЗСУ: які реальні можливості літака, його сильні та слабкі сторони
Такі аргументи в своєму блозі виклав Королівський інститут стратегічних досліджень (RUSI), однієї з інституцій, що впливають на формування оборонної політики Великої Британії. І в своїй публікації RUSI говорить таке.
Україні потрібні винищувачі для боротьби з літаками та крилатими ракетами рашистів, зокрема на малих висотах. А тут, як вважають британці, цю задачу нам ускладнює зокрема щільність покриття рашистських ЗРК типів С-400 та С-300В4, що начебто здатні збивати повітряні цілі на відстані до 100 км навіть на малій висоті. А далі все залежатиме від того, який саме тип винищувача вирішить нам передати Лондон.
Бо, наприклад, Eurofighter Typhoon модифікації Tranche 1 погано адаптований для польотах на малій висоті. Для знищення повітряних цілей на великій дальності такий літак може застосовувати лише американські AIM-120D. А з ударного функціоналу – лише можливість застосовувати керовані авіабомби Paveway II, і то за умови наявності блоку Litening III.
Також в RUSI наголошують, що Eurofighter Typhoon в будь-якій модифікації не адаптований для розгортання "в польових умовах", зокрема на автотрасах, як це зараз є актуальним в умовах Україні. І навіть за умови експлуатації на стаціонарних авіабазах обслуговування Eurofighter начебто неможливе без залучення саме британських підрядників.
Одразу "тут і зараз" вилучити бодай мінімальну кількість винищувачів зі складу Королівських ВПС неможливо. Бо по суті всі боєздатні "борти" розписані на виконання патрульних місій або безпосередньо в небі над Великою Британією, або в рамках "повітряної поліції" НАТО, або ж взагалі в рамках демонстрації присутності та стримування Аргентини в районі Фолклендських островів. Відповідно, "зайвих" літаків тут просто нема. І тут питання, в якому вони ще технічному стані.
Бо навіть в Королівських ВПС Великої Британії є поширеною практика "канібалізму запчастин" зі стройових винищувачів. А через високу інтенсивність роботи та вигоряння із лав війська звільняється "тривожно велика" кількість кваліфікованих авіатехніків, що здатні постійно підтримувати боєздатність потрібної кількості Eurofighter Typhoon.
Відповідно, як наголошують експерти RUSI, якщо уже й варто наважуватись на передачу британських літаків "у довгостроковій перспективі", то лише для того, щоб простимулювати передачу для України інших винищувачів західного виробництва, в першу чергу – шведських JAS 39 Gripen, котрі на 30% складаються з комплектуючих саме британського виробництва.
Бо в іншому випадку передача Eurofighter Typhoon не матиме для самого уряду Великої Британії жодного сенсу. Особливо якщо зважити на той великий обсяг дефіцитних ресурсів, який доведеться британцям буквально "відірвати" від боєздатності власних ВПС.
Читайте також: Якщо Польща дасть Україні МіГ-29, на передачу та освоєння перших "бортів" знадобиться 2-3 місяці
