Британська крилата ракета повітряного базування Storm Shadow заслуговує насправді на безмірну кількість оглядів. Бо якщо узагальнити усі відомі дані з відкритих джерел про використання в реальних умовах цієї ракети, то виходить в чомусь навіть несправедливим, що Storm Shadow "лишалась в тіні" більш "прославлених" зразків, як то наприклад Tomahawk, хоча і логічним, зважаючи на кількісні показники: наприклад, якщо в 2003 році під час операції "Свобода Іраку" США відстріляли близько 800 ракет Tomahawk, то ракет Storm Shadow було відстріляно лише 27, і то скоріше для "обкатки" виробу, який на той момент ще не був офіційно прийнятий на озброєння.
Тому тут ми хочемо приділити увагу "політичним" і "технічним" аспектам застосування цієї ракети в реальних умовах, бо там є справді цікаві моменти.
Читайте також: Як працює Storm Shadow, для ураження яких цілей призначений та на яку кількість можливо розраховувати Україні
Почнімо із "політичного", тобто чи продавали британці раніше на експорт свої Storm Shadow – так, продавали. Щоправда, Велика Британія робила це переважно непублічно, аби уникнути гострої реакції своїх партнерів.
Тому ми наприклад маємо такий цікавий парадокс: орієнтовно в 2016 році Саудівська Аравія використала отримані від британці ракети Storm Shadow для ударів по військовим об’єктам хуситів у Ємені; а перші дані про можливий продаж Ер-Ріяду таких таких КР "просочились" ще у 2011 році, після факту багаторічних переговорів, які почались ще у 2000-х років. У відкритих джерелах нема ані про кількість переданих КР, ані про результативність їх застосування, є лише згадка, що носіями цих ракет були ударні Tornado зі складу саудівських ВПС. І можливо, таке утаємничення відбулось саме на прохання британської сторони.
Коли ж мова про загальний підрахунок кількості експортних країн-експлуатантів саме британських ракет Storm Shadow, то тут варто проявляти певну обережність. Бо зазвичай між британською Storm Shadow та французькою SCALP повітряного базування прийнято ставити знак рівності, наче це один і той же виріб, який продає один і той же уряд. Хоча ці дві ракети відрізняються між собою як мінімум спорядженням БЧ: на британській Storm Shadow – проникаюча BROACH, а на французькій SCALP – касетна БЧ.
Але зважаючи навіть на таку плутатину з відкритими джерелами, можемо точно сказати, що Велика Британія продавала на експорт свої Storm Shadow також Єгипту та Катару, хоча і тут деталі лишаються утаємниченими, схоже – саме на прохання Лондона.
Після того, як уже в різних джерелах були перераховані усі можливі епізоди застосування британських Storm Shadow, то цілком можливо, що читачам захотілось би наочно побачити результати "бавовни", яку здатна доставляти ця ракета в умовах реальних бойових. Але на превеликий жаль, у відкритому доступі вкрай мало подібних зображень.
Можемо навести лише результати масованого ракетного удару, який 13 квітня 2018 року провели США, Велика Британія та Франція по об’єктам хімічного арсеналу режиму Башара Асада в Сирії. В тому ударі союзники використали загалом 105 крилатих ракет, із яких вісім британських Storm Shadow та дев’ять французьких SCALP повітряного
базування. Навіть якщо наведені Пентагоном "по гарячим слідам" під час брифінгу зображення про результати ударів не виглядають достатньо якісно, все рівно вони наочно показують, наскільки масштабні руйнування може завдавати Storm Shadow та її французька "сестра". І що уже в найближчій перспективі очікує на об’єкти рашистів.
В публікаціях західних ресурсів уже можемо зустріти оцінку, що скоріш за все для запуску Storm Shadow в розпорядженні ЗСУ були адаптовані саме Су-24М та/або Су-27. Мовляв, лише ці літаки мають настільки "вантажопідйомні" вузли підвіски, що дозволяють брати на борт КР зі стартовою масою до 1500 кг (тобто Storm Shadow).
Але при цьому є і деталь, яка можливо спрощувала інтеграцію цієї західної ракети на літаки радянського зразка в строю ЗСУ: координати цілі в систему наведення Storm Shadow вводяться під час підготовки до вильоту, під час польоту нема технічної необхідності в обміні даними між літаком та ракетою, і в цьому випадку бомбардувальник чи винищувач слугують лише "літаючою платформою", що доставляє 450-кг проникаючої смерті на голову ворога.
Читайте також: Що це за легкі штурмовики L-159, про передачу яких Україні заговорили в Чехії
