МТ-ЛБ із встановленою корабельною зенітною установкою 2М-3 потроху стає новим обличчям російської армії, яка замість аналоговнєтних "Армат", "Курагнців", "Бумерангів" та іншого "вундерваффе" починає отримувати разом із Т-62 відверті "шушапнцери".
Зокрема відомо, що гібрид МТ-ЛБ та 2М-3 вже став серійним, більше того, їх кількість шириться. Зокрема на одному зі свіжих відео з РФ помічено ще дві таких машини.
Читайте також: Австралія у 2018 році замовила Boxer у Rheinmetall, а тепер буде виготовляти ці бронемашини для Бундесвера
На ешелоні вони також помічені із декількома ЗСУ-23-4, що цілком може бути свідченням того, що головне призначення "гібрида" все ж таки протиповітряна оборона. І в цій ситуації можливо лише нагадати, як у РФ ще кілька року тому писали про свою розробку "Деривация-ПВО" на шасі БМП-3.
Зокрема цю машину продемонстрували у 2018 році й обіцяли, що вона дуже скоро потрапить до війська. Декларували, що її 57-мм автоматична гармата, це те, що дозволить нищити повітряні цілі на дальності до 10 км. Більше того, саме збільшення калібру було тим, що мало стати вирішальним. Звісно разом із "довершеною" системою наведення, яка спирається на оптико-електронний комплекс, що дозволяє побачити об'єкт розміром 2,3х2,3 метра з відстані у 10 км.
Саме "Деривация-ПВО", як говорили у РФ, має замінити у військах "Шилку", та доповнити "Тунгуску" з "Панцирем", бо навіть їх 30-мм автоматичних гармат замало для ефективної боротьби з дронами, не говорячи про архаїчну "Шилку" з 23-мм гарматами. Також наводимо цитату, якої у російських ЗМІ рекламувались можливості "Деривация-ПВО": "на дистанціях, з яких атакують дрони, 23- і 30-міліметрові боєприпаси просто безсильні".
Але тепер, про "Деривация-ПВО" намагаються взагалі не згадувати. Бо якось складно пояснювати, що секторний приціл 2М-3 - це верхівка технологій, "залізна надійність" та "діди воєвалі". Що башта 2М-3 взагалі не те, що без бронювання зверху, а там просто немає даху, а "броня" захищає лише від мілких уламків та легкого стрілецького озброєння.
Але також треба пам'ятати, що навіть таке кострубате озброєння все ж таки залишається небезпечним. Хоча сам перехід від аналоговнєтних розробок у РФ до "шушпанцерів" відбувся доволі швидко, що є доволі якісною ознакою дійсного стану російської військової промисловості.
Читайте також: РФ передала деякі трофейні зразки озброєння США Ірану для копіювання - наскільки реально зробити копію маючи оригінал
