Реверс-інжиніринг, метод зворотного проєктування, був використаний урядом США для поновлення виробництва протибункерних бомб GBU-57/B MOP, ща важать по 13,2 тонни та можуть проникати на глибину 60 метрів. Їх запаси яких було вирішено поновити після використання 14 одиниць для удару по іранських ядерних об'єктах під час операції Midnight Hammer 22 червня 2025 року.
Відповідно до документації міноборони США був проведений реверс-інжиніринг хвостового комплекту бомби - KMU-612/B. На цей документ, що супроводжував аргументацію надання контракту на суму понад 100 млн доларів на виробництво нерозкритої кількості нових боєприпасів компанії Boeing, звернуло увагу та роз'яснило деталі видання TWZ. Зазначивши, що KMU-612/B містить у собі інерціальну та супутникову системи навігації, а також інші системи.
Читайте також: Для протишахедної мікро-ракети Frankenburg Mk 1 розробляють модернізацію, що знищіть її ключову перевагу
"У серпні 2025 року уряд успішно здійснив зворотне проєктування критично важливого компонента системи озброєння MOP, що дозволило зекономити 4 роки на проєктування та використати існуючі армійські технології ATACMS для усунення проблем застарівання та задоволення оперативних потреб", - йдеться у ньому, без уточнення про яку саме технологію ATACMS було запозичено.
Водночас причина, чому для поновлення виробництва GBU-57/B було необхідно проводити саме реверс-інжиніринг KMU-612/B виявились доволі ілюстративними. Для поновлення виробництва оригінальний виробник KMU-612/B захотів створити повністю нову конструкцію хвостового оперення, що означало проведення всіх конструкторських робіт, випробувань та сертифікації. І весь цей процес мав зайняти 60 місяців, тобто цілих п'ять років.
Цій неназваній компанії було запропоновано продати технічну документацію уряду США. Це могло б дозволити знайти іншого субпідрядника, який би справився з цією задачею швидше, або знайти інше рішення. Що зрештою й було зроблено за рахунок використання компонентів з балістичної ракети ATACMS. Але неназвана компанія, яка була виробником оригінального обладнання та зберігає інтелектуальне право власності, відмовила у передачі уряду цих прав.
Сама компанія не оголошена, а її назва у документі відредагована. Але з боку Defense Express звернемо увагу, що назва компанії доволі коротка та, скоріш за все, складається з 6 букв, з певною долею вірогідності вона починається на "B" та закінчується на "g".
Варто додати, що кінцевим виробником GBU-57/B, а також абсолютної більшості її компонентів, є Boeing. А уряд США окремо відмітив, що зміг знизити залежність від єдиного постачальника - Boeing, зокрема раніше було отримано контроль над технологією виробництва корпусів, що дозволило використовувати для їх закупівлі конкурсну основу. Також зазначено що уряд США багаторазово звертався до неназваної компанії "B....g" з метою отримання ліцензій та викупу прав інтелектуальної власності з метою зниження вартості компонентів, але це не було реалізовано через обмеження у фінансуванні.
Тобто звертання уряду до реверс-інжинірингу для поновлення виробництва GBU-57/B MOP пов'язано лише з тим, що оригінальний виробник зажадав більше часу, а разом із цим - коштів на розробку нового рішення. Саме тому міноборони США часом практикує доволі цікавий метод, замовляючи розробку із передачею всієї технічної та конструкторської документації, а також прав на виробництво уряду. Це дозволяє передавати виробництво іншому виконавцю, який пропонує кращі умови. І останній приклад такого рішення - передача виробництва бронеавтомобілів JLTV від Oshkosh до AM General.
Читайте також: Як сили природи проти того, щоб РФ використовувала проти України стратостати "Барраж-1" з ретрансляторами
