Як повідомили Defense Express представники компанії ДержККБ "Луч", усі необхідні напрацювання для виготовлення таких боєприпасів вже зроблені.
Як відомо, у всіх протитанкових керованих ракетних комплексах наземного та повітряного базування ДержККБ "Луч" застосовує лазерну променеву систему наведення. Оператор після пуску ракети тримає марку прицілу на цілі, а все інше - до моменту влучення - робить напівавтоматична лазерна система наведення. Управління ракетою здійнюється за допомогою лазерного променя, дані з якого отримує прийомний пристрій, що розташований у задній торцовій частині ракети.
Читайте також: Замкнути високоточний контур КБ "Луч": як "Сокіл-300" очолить бойову тріаду "Нептуна" та "Вільхи" (відео)
Саме такий принцип наведення буде реалізований для застосування з БПЛА "Сокіл-300" при його оснащенні ударним комплексом з керованими протитанковими ракетами типу РК-2П або РК-10. Але, звісно, віддалено - з пункту управління БпЛА.
Разом з цим, також передбачається оснащення "Соколу" і новими керованими боєприпасами, які влучають у ціль за допомогою лазерного підсвітлювача. За такого підходу боєприпас наводиться на точку, яку на цілі формує промінь лазерного підсвітлювача.
Такими боєприпасами можуть бути як керовані плануючі бомби, так і керовані ракети. За обома напрямками є відповідні напрацювання і перевірені під час випробувань рішення.
Так, принцип наведення на точку лазерного підсвітлювача реалізований у проєкті щодо створення ПТКР малої дальності "Пірат", який ДержККБ "Луч" реалізує спільно з польськими компаніями MESKO i CRW Telesystem-Mesko. Ці рішення можуть бути застосовані і на ракетах більших калібрів.
А за основу для плануючої керованої бомби для БпАК "Сокіл" можуть бути взяті напрацювання щодо 120-мм керованих мін, які також наводяться на ціль за допомогою лазерного підсвітлюувача. Така міна вже знаходиться на етапі завершальних випробувань в інтересах Війська Польського.
При цьому у спільних з Польщею проєктах застосовується універсальний підсвітлювач LPC-1 від компанії CRW Telesystem-Mesko, який може слугувати як для наведення ПТКР малої дальності "Пірат", так і для 120-мм керованих мін та 155-мм керованих артилерійських снарядів.
Цей пристрій пройшов перевірку на практиці й готовий до серійного виробництва. Проте зараз CRW Telesystem-Mesko працює над новим підсвітлювачем з напівпровідниковим лазером.
Разом з тим, українське підприємство "Ізюмський приладобудівний завод" розробило вітчизняний лазерний підсвітлювач. Це ж підприємство відповідає і за оптико-прицільну станцію наведення, яка встановлена на розвідувально-ударному безпілотнику "Соколу-300". Зрозуміло, що інтеграція каналу лазерного підсвітлювача у оптико-прицільну станцію наведення також передбачена.
Проте наскільки швидкими темпами будуть реалізуватись проєкти зі створення нових боєприпасів - буде залежати від того, які технічні вимоги до безпілотника "Сокіл" будуть сформовані Генеральним штабом Збройних сил України та Міністерством оборони.
Безпілотний літальний аппарат "Сокіл" призначений для спостереження, патрулювання з повітря, проведення розвідки та нанесення ударів на оперативно-тактичну глибину, зокрема, на морі. Так окреслює ключові риси свого переспективного проєкту керівництво ДККБ "Луч". При цьому на перше місце виносяться завдання саме розвідки. З вже додатковою можливістю нанесення "хірургічних" ударів власним озброєнням.
Разом з цим, військові конфлікти сучасності продемонстрували високу ефективність застосування безпілотних комплексів, оснащених системами озброєння з лазерним наведенням. Так, високоточна малогабаритна бомба MAM-L від турецької компанії Rocketsan під час бойових дій у Сирії, Лівії та Нагірному Карабасі знищила понад 100 танків противника.
З боку Defense Express додамо, що MAM-L, який належить до класу малогабаритних високоточних боєприпасів, з початку зустрів доволі потужний шквал критики. Мовляв, бомба вагою лише 22 кг, з бойовою частиною у 10 кг не може бути ефективною на полі бою. Проте поєднання із високою точністю, яка дозволяє вицілювати не просто танк, а його частини, наприклад люки екіпажу чи моторно-трансмісійний відділ, залишили ці питання в історії.
Орієнтовна вартість MAM-L становить всього у межах від 60 до 100 тисяч доларів. До того ж, навіть розробка цього боєприпасу у Rocketsan не зайняло багато часу. Бо фактично MAM-L це варіант протитанкової ракети UMTAS з якої зняли двигун та збільшили крила, залишивши всі "мізки" та систему наведення.
Нагадаємо, що Збройні Сили України також закупили MAM-L разом із партією БПЛА Bayraktar TB2.
Читайте також: "Сокіл-300" від КБ "Луч": на що здатний український ударний БПЛА (фото)
