Досить детально про проблеми з виробництвом боєприпасів великого калібру та парадокс у стосунках мід ДАХК "Артем" та ДП "Безпека" Defense Express розповідав у матеріалі Дружній вогонь: чому в Україні не буде власного виробництва боєприпасів.
ДП "Безпека", яке належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, та ДАХК "Артем" 15 грудня 2017 р. підписали контракт, який передбачав закупівлю і передачу підприємству "Артем" нового устаткування для забезпечення серійного виробництва корпусів артснарядів калібру 152-155 мм - з терміном виконання до 30 грудня 2019 р.
Читайте також: Дружній вогонь: чому в Україні не буде власного виробництва боєприпасів
Вибір постачальника для ДАХК "Артем" було зроблено на користь американської компанії Grey Fox Logistics. Проте станом на кінець 2019 р. умови боєприпасного контракту так і не були виконані. Хоча гроші американському виробнику були перераховані, необхідне утстаткування так і не надійшо.
Тож ДП "Безпека" подало позов на ДАХК "Артем" з вимогою повернути сплачений аванс на закупівлю устаткування через невиконання контракту, укладеного наприкінці 2017 року.
Під час судових засідань ДП "Безпека" спирається на вимоги постанови №1070 від 4 грудня 2019. р. яка була підписана ще за уряда Гончарука. Це постанова "Про деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".
Ця постанова, якщо коротко, вимагає у разі невиконання підприємствами державних контрактів домагатися повернення сум попередніх оплат разом зі штрафними санкціями, і заборону на подальші проплати таким порушникам.
Судом першої інстанції було проголошено рішення про часткове задоволення цього позову на користь ДП "Безпека". Сума, яку має сплатити "Артем" разом зі штрафними санкціями, становить понад 480 млн грн. У разі виплати такої суми компанії "Артем" загрожувало банкрутство.
Редакція Defense Express мала можливість задати декілька питань президенту компанії - главі правління ДАХК "Артем" Володимиру Зіміну, аби з'ясувати, як нині розвивається ця історія.
- Чи відбулося засідання апеляційного суду по справі вашого підприємcтва?
- Судді з колегії, які повинні були брати участь у засіданні, перебувають на лікарняному. Тож засідання перенесено на невизначений термін.
- Чи робить "Артем", "Укроборонпромом" чи Мінстратегпромом кроки, аби вийти із патовоі ситуації, що склалася - і для самої компанії, і для виробництва боєприпасів?
- Так, звісно, необхідні заходи здійснюються. Мені відомо, що вже є відповідні доручення з боку віце-прем’єр-міністра Олега Уруського профільним Міністерствам, аби прискорити підготовку змін до Державних цільових програм, виходячи з вимог Указу Президента №59. Йдеться про продовження терміну дії державних цільових програм, включно з Держпрограмою розвитку боєприпасів та спецхімії, до 2024 р.
Також ми написали листи на Офіс Президента, на РНБО та на інші структури. І є відповідна реакція. Мінекономрозвитку та торгівлі, як і концерн "Укроборонпром" виступають за те, щоб винести питання Держпрограми з розробки боєприпасів та оновлення терміні її дії на розгляд РНБО.
Також ми очікуємо, що буде запроваджено зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1070. Насамперед йдеться про те, що строк попередньої оплати при закупівлі товарів чи послуг, що закуповуються за бюджетні кошти за зовнішньоекономічними контрактами для забезпечення національної безпеки та оборони України буде збільшено до 48 місяців. Нині це 24 місяці.Вимоги цієї постанови — наріжний камень наших судових протиріч з "Безпекою".
Всі ці заходи вкупі дозволять, у тому числі, розумно вийти із ситуації з позовами з боку "Безпеки" до ДАХК "Артем".
- А як бути з устаткуванням для виробництва боєприпасів? Адже відомо, що тих станків та пресів, які мала поставити американська компанія "Грей Фокс Логістік", "Артем" вже не отримає?
- Ми в ініціативному порядку проводимо попередні переговори з потенційними постачальниками потрібного устаткування з Китаю, Туреччини або Кореї.
Також ми готуємо звернення до Генерального штабу ЗСУ та Управління логістики, аби вони офіційно надали нам інформацію щодо орієнтовної потреби у боєприпасах на п`ять найближчих років.
Це вкрай необхідно для оновлення Державної цільової програми, а також для формулювання вимог до того устаткування, яке може бути закуплено у закордонних постачальників.
- А як щодо потужності тієї виробничі лінії з виробництва корпусів 152 мм снарядів, яка вже є на "Артемі"?
- Це наше устаткування, яке розроблене та часткового створене за наші обігові кошти. На ньому ми виготовили наш корпус снаряду ОФ-29.
Як ви знаєте, він складається с трьох частин, що, власне, не є супертехнологічно. Бо це додаткові витрати при виготовленні. Але цей снаряд пройшов увесь комплекс випробувань і допущений до піддослідної експлуатації у Збройних Силах.
- Ці корпуси закуповуються Збройними Силами чи вони ладні закуповувати лише готовий боєприпас?
- Ні, наші корпуси не закуповуються. Але є інформація про те, що 152 мм снаряди, які були поставлені до війська іншим виробником, зараз йому повертають. А виробник, у свою чергу, має повернути отримані кошти на їхнє виготовлення.
Тож у нас є можливість взяти ті "крихти" ДОЗу, з яким просто не справилось інше підприємство.
Ми можемо поставити Збройним силам споряджені 152 мм снаряди, але наші потужності вимірюються кількістью до 15-20 тис на рік. Цього однозначно замало. Тим більше, що у цьому контексті слід пам'ятити і про суттєві обмеження споряджувальної бази на Україні.
Читайте також: Боєприпасне прокляття України
