США десятиліттями насолоджувалися перевагою в повітрі у кожному конфлікті. В останній раз американський солдат загинув від авіаудару противника під час Корейської війни. У той час як інші країни продовжували розробляти покоління бронетехніки, зенітні ракети або гармати, тактична ППО США поступово згорталася.
У 2015 році армія виявила критичний пробіл у своїх можливостях ППО ближньої дії, оскільки виникла загроза безпілотників:
Читайте також: Експортовані ЗРК ППО Росії можуть підірвати їх майбутні продажі - Forbes
"З 2005 року ... експлуатація дронів стрімко збільшилася, і вони також успішно використовувалися обома сторонами в російсько-українському конфлікті", - зазначила Дослідницька служба Конгресу.
Загроза була підкреслена у 2018 році, коли іракські сили намагалися повернути Мосул, але зазнали тривалої атаки невеликих дронів, що скидають гранати. У небі панували реактивні літаки ПС США, але вони були марними проти квадрокоптерів, що літали на висоті 60-100 метрів.
У цьому місяці контракт на 1,2 мільярда доларів отримала компанія General Dynamics Land Systems (GDLS) в партнерстві з Leonardo DRS і Raytheon.
Головна вимога армії - бойова машина Stryker, обладнана для виявлення і знищення повітряних загроз, особливо БПЛА, а також вертольотів, літаків і крилатих ракет.
Шасі Stryker має кращий захист і мобільність по пересіченій місцевості, ніж Avengers. А на турелі IM-SHORAD встановлений цілий арсенал: чотири ПЗРК Stinger, 30-мм автоматична гармата XM914, кулемет M240, і пара ракет Hellfire.
Об'єднання існуючої машини, зброї та датчиків має стати швидким і простим способом створення нової машини ППО. Однак фіаско ЗСУ M247 Sergeant York в 1980-х роках довело протилежне.
В ЗСУ Sergeant York поєднувалися шасі танка M48, пара 40-мм гармат Bofors і радар від винищувача F-16. На думку розробників, використання існуючих елементів повинно було скоротити час розробки на п'ять років.
"Не дивлячись на те, що кожен компонент є досконалим сам по собі, вони повинні бути інтегровані, щоб працювати як система", - сказав Janes підполковник Бо Баркер (Beau Barker), армійський продукт-менеджер. Він зазначив, що прискорена програма спричиняє більше проблем, ніж зазвичай, і група з випробувань з інженерами працюють над їх вирішенням.
Навіть якщо IM-SHORAD буде успішним, він не буде оснащувати підрозділи до 2023 року. І світ значно просунувся вперед з моменту створення програми в 2015 році, особливо з точки зору загрози, з якою він зіткнеться.
Тим часом, кілька країн, включаючи Китай, Ізраїль і Туреччину, працюють над створенням роїв з сотень або навіть тисяч дронів, які можуть координувати свої атаки без прямого людського контролю.
IM-SHORAD коштує близько 8 мільйонів доларів, і США планує закупити 144 одиниць, що навряд чи достатньо для захисту кожного бронетанкового підрозділу, бази і конвою. "Ми вже спостерігаємо ситуацію, коли малі держави та повстанці щедро оснащені дронами. IM-SHORAD повинен бути високоефективним проти невеликої кількості дронів, але він може зіткнутися з такою кількістю цілей, з якою не зможе впоратися", робить висновок Forbes.
Читайте також: Якими британськими ракетними катерами може поповнитися бойовий склад ВМС України
