xcounter
#

Армія РФ вперто переходить на архаїчні гаубиці Д-1 зразка 1943 року, які розвалюються ще під час маршу (відео)

32379
Гаубицю Д-1 легше зустріти у музеї
Гаубицю Д-1 легше зустріти у музеї

З огляду на деякі відео рашисти намагаються самостійно доламати гаубиці Д-1, лише б не ризикувати

Дефіцит артилерійського озброєння, який пов'язаний, як з успішними діями ЗСУ, так і з вичерпанням ресурсу наявних в армії артсистем, призвів вже до доволі великої кількості відео та фото зі 152-мм гаубицями Д-1, виробництво яких було розпочато у 1943 році та завершено у 1949 році.

Відомо, що останні зразки цих гаубиць на Далекому Сході у СРСР передали на зберігання 40 років тому, але РФ їх вирішили воскресити. При цьому деякі з них розвалюються ще під час маршу і схоже, це цілком влаштовує рашистів, які не спішать змінити колесо на цьому музейному експонаті.

Читайте також: Рашисти вигадали фейк про "брудну бомбу", яким Шойгу по черзі лякає міністрів оборони

І справа скоріш за все в тому, що рашисти цілком наслідки практичного використання Д-1 на фронті. Справа в тому, що строки життя цих Д-1, як і розрахунків гармат до них у кількості 8 осіб, в умовах контрбатарейної боротьби доволі прогнозовані, через те, що дальність вогню з цієї гаубиці становить до 12,4 км при доволі спірній мобільності.

До точності також є питання через, скоріш за все, мінімальний залишок ресурсів стволів, а також питання навченості артилеристів, які намагались знайти до цієї архаїки таблиці стрільб та посібник. Але найцікавішим можуть бути просто наслідки пострілу, особливо на максимально заряді й питання чи витримає це артилерійська частина.

Саме тому, до речі, про рішення перевести на Д-1 деякі підрозділи армії РФ, в першу чергу стосувалось так званих 1-го та 2-го армійських корпусів і про це стало відомо ще у вересні, але процес запустився лише декілька тижнів тому. Тобто на практиці, як мінімум, артилеристи з "ЛДНР" вже зрозуміли, що отримання Д-1 - це просто гарантований шлях до перетворення на "вантаж 200".

Але, як би рашисти не намагались доламати Д-1, за вісім років виробництва у 40-х роках у СРСР, було випущено 2,8 тисячі одиниць. І хоча кількість гаубиць, які пережили Другу світову та були передані на зберігання - невідома, скоріш за все, мова йде про доволі адекватний кількісний показник.

Читайте також: Строк життя "чмобіка" на передовій вимірюються у днях: став відомий результат аналізу втрат РФ