Про потреби і загрози, що визначені новою Стратегією національної безпеки РП та роль збройних сил в забезпеченні національної безпеки йшлось в частині 1 матеріалу. Сьогодні - про системні зміни в Польщі, що передбачені СНБ, напрямки розвитку міжнародної співпраці республіки Польща та подальші перспективи забезпечення національної безпеки.
Системні зміни у країні
Безпека має бути досягнута шляхом змін, що матимуть на меті інтеграцію питань управління питаннями безпеки "у т.ч. управління обороною країни та створення адаптаційних можливостей". Передбачається створити надвідомчий механізм координації управління безпекою шляхом створення комітету Ради Міністрів, відповідального на стратегічному рівні за розгляд справ у сфері політики, стратегії і програм в частину управління національною безпекою.
Читайте також: Хто точніший: Україна та Польща продовжують роботи над високоточними боєприпасами. Але ...
Державна система кризового управління також має бути пристосована до системи кризового реагування НАТО так, щоб "охоплювати також сферу політико-військового конфлікту і уможливити послідовний перехід від стану миру до стану кризи і стану війни, а також створювати ефективні засоби для протистояння і знищення загроз, у т.ч. гібридного характеру".
Стійкість країни має бути підвищена шляхом "створення системи тотальної оборони, що ґрунтуватиметься на зусиллях усього народу" і підвищення рівня суспільної свідомості з цього приводу. Це має бути досягнуто шляхом використання потенціалу державних і недержавних інституцій, суб’єктів системи освіти, економіки, неурядових структур та громадян. Має бути переглянута роль цивільної оборони, яку необхідно пристосувати до сучасних потреб і адаптувати до загроз, що змінюються.
Підкреслюється важливість накопичення засобів, потрібних для охорони суспільства під час кризи, а також суттєве значення критичної інфраструктури. У Стратегії також йдеться про посилення контррозвідувального забезпечення органів державної влади і критичної інфраструктури. При цьому спецслужби мають бути більш спроможними щодо якомога ранньої ідентифікації загроз. Інвестиції, пов’язані з просторовим плануванням країни, мають реалізовуватися з урахуванням вимог оборони і безпеки.
Посилення міжнародної координації має зміцнити координацію на користь розвитку спроможностей національної промислової і технологічної бази у сфері оборони. Мають відбутися зміни також у системі стратегічних резервів у відповідності з потребами, що виникають із "змін у безпековому середовищі". Цьому мають сприяти розвиток технічних і виробничих можливостей.
Поруч з цим, мають бути посилені можливості у сфері криптографії, створення телекомунікаційних пристроїв, оснащених криптографічними модулями, що складаються з мікроелектронних підсистем польського виробництва і власного програмного забезпечення.
Міжнародна співпраця
Нова стратегія робить наголос на міжнародну співпрацю як в рамках НАТО, так і ЄС, вступ до яких свого часу змінив становище Польщі у сфері безпеки. Також йдеться про роботу з іншими країнами в рамках ООН, ОБСЄ, передусім, на двосторонній основі. Остання має розвиватися з метою посилення позицій Польщі в якості важливого елементу системи міжнародної безпеки.
Передусім, йдеться про співпрацю із США у сферах: безпеки і оборони (у т.ч. у формі постійної присутності ЗС США у РП) технології, торгівлі і енергетики. Має бути поглиблена двох- і багатостороння співпраця в рамках Бухарестської Дев’ятки, Вишеградської Групи, Веймарського Трикутника тощо.
Польща має сприяти зміцненню країн на сході - Молдови, Грузії і України, які слід підтримати на шляху до реалізації європейських та євроатлантичних цілей. Польща також має надалі залучатися до стабілізаційних дій, у т.ч. в рамках Східного партнерства.
Підкреслено потребу дій на користь укріплення міжнародного права, a також режимів контролю озброєнь і нерозповсюдження зброї масового ураження. Польща також має брати участь у операціях і місіях, що проводяться міжнародними організаціями. Багато уваги в документі приділяється питанню розвитку у Польщі транспортної, у т.ч. залізничної, портової і авіаційної інфраструктури (у т.ч. Центрального Комунікаційного Порту). Отримані таким шляхом спроможності сприятимуть не лише розвитку економіки країни, але й збільшать можливості ефективної оборони за участі союзників.
Перспектива
Нова Стратегія національної Безпеки визначає виклики, що стоять перед польською системою безпеки. Обсяг документа поступається попередній версії СНБ від 2014 року (38 сторінок проти 54), він містить також виклики, пов’язані із змінами безпекового середовища після вибуху війни в Україні. У Стратегії прямо визначається, що найбільшою загрозою для безпеки РП залишаються дії Росії, яка розбудовує широкий спектр своїх військових спроможностей, пов’язаних у т.ч. з ядерною зброєю. Також йдеться про низку інших актуальних загроз, у т.ч. пов’язаних з екологічною безпекою та охороною здоров’я.
Ключове місце у новій СНБ займає необхідність створення спільної системи оборони і ЗС РП. Підкреслено необхідність збільшення чисельності війська, відтворення резервів і широкої модернізації. Йдеться про ППО-ПРО (пріоритет), можливості розвідки, спостереження, інформаційного і кібернетичного потенціалу, ВМС РП, а також класичних "hard power", таких, як протитанкова оборона і захист з повітря. Стверджується, що ЗС РП мають бути посилені з урахуванням нових викликів, пов’язаних з технологічним розвитком і конвенціональними загрозами.
Все це можливе за умов збільшення видатків на оборону до 2,5 % ВВП. Це ствердження заслуговує на увагу у світлі пандемії корона вірусу і погіршення економічних показників. Головне, однак, полягає у тому, що посилення ЗС РП не має залежати від кризових скорочень бюджету. Підстави для модернізації ЗС має створювати власна оборонна промисловість "незалежно від форм власності", що має означати для МО більший рівень залучення приватних виробників.
За словами голови Бюро національної безпеки РП Павла Солоха, зазначений в документі підхід був прийнятий після "ретельного аналізу дій Росії". Зі свого боку, Томаш Семоньяк, член комісії Сейму з питань національної оборони і колишній міністр оборони РП, в цілому позитивно оцінюючи нову Стратегію національної безпеки, висловив кілька критичних зауважень.
Церемонія подпісання Стратегії / Відео: / Канцелярія президента РП / Kancelaria Prezydenta RP
По-перше, на його думку, документ запізнився, адже на його появу чекали ще наприкінці минулого року. По-друге, вважає політик, новій редакції СНБ Польщі попри певні позитивні зміни, бракує конкретики і вона більше нагадує політичне гасло, що задовольняє усіх. Втім, за патріотичними закликами мають стояти конкретні завдання для президента і уряду, проте, цього у Стратегії просто немає. Також у документі, на думку Томаша Семоньяка, бракує конкретики щодо польської оборонної промисловості.
Читайте також: Нова Стратегія нацбезпеки Польщі: головна загроза - неоімперська політика керівництва РФ. Ч.1
