xcounter
#
Нова Стратегія нацбезпеки Польщі: головна загроза - неоімперська політика керівництва РФ. Ч.1

Нова Стратегія нацбезпеки Польщі: головна загроза - неоімперська політика керівництва РФ. Ч.1

1123

В Польщі прийняли нову Стратегію національної безпеки та приступили до її втілення в життя. В Defense Express проаналізували документ та те, на чому сусіди України зосереджуватимуться в найближчій перспективі

Президент Польщі Анджей Дуда на подання уряду країни 12 травня 2020 року підписав нову Стратегію національної безпеки Республіки Польща (СНБ, Strategia Bezpieczeństwa Narodowego Rzeczypospolitej Polskiej).

Нова Стратегія, Польща, Defense Express
Нова Стратегія національної безпеки Республіки Польща, підписана 12 травня 2020 року президентом Польщі Анджеєм Дудою

Поляки намагаються пристосуватись до нових умов розвитку безпекової обстановки у світі та європейському регіоні – з основною загрозою, що виходить від РФ та прицілом на розвиток стратегічного співробітництва із США, "особливо у сферах безпеки та оборони (у тому числі у формі постійної присутності Збройних сил Сполучених Штатів у Польщі), технології, торгівлі та енергетиці".

Читайте також: Обороноздатність Польщі: плани та реалії

Бо попередня Стратегія національної безпеки Республіки Польща, що діяла з грудня 2014 року вже відстала від плину життя. За словами президента Дуди, які він сказав під час церемонії підписання нової Стратегії, коли вона була прийнята (стара СНБ, - прим.ред), була інша реальність середовища безпеки: в Польщі не було військ НАТО, ще не було проголошено ініціатив Бухарестської дев'ятки та Трьох морів

Нова Стратегія національної безпеки Республіки Польща складається з 4-х частин:

1. Безпека країни і громадян

2. Польща у системі міжнародної безпеки

3. Ідетичність і національне надбання

4. Суспільний і економічний розвиток. Охорона середовища.

Анджей Дуда, Польща, Defense Express
12 травня 2020 року президент Польщі Анджей Дуда на подання уряду країни підписав нову Стратегію національної безпеки Республіки Польща / Фото: / Канцелярія президента РП / Kancelaria Prezydenta RP

Перша частина містить також окремий розділ, присвячений кібезбезпеці і інформаційному простору. Головною метою цього розділу визначено підвищення рівня опору кіберзагрозам та збільшення рівня захисту інформації у публічному, військовому і приватному секторах та поширення знань у цій сфері серед громадян для забезпечення захисту їхньої інформації.

Новий документ характеризує міжнародне середовище і зміни, що в ньому відбуваються останніми роками. На думку авторів закону, йдеться про переформатування міжнародного порядку, що ускладнюєПольщі "реалізацію національних інтересів і досягнення стратегічних цілей".

Анджей Дуда, Польща, Defense Express
Попередня Стратегія національної безпеки Республіки Польща діяла з грудня 2014 року, і за словами президента, коли вона була прийнята, була інша реальність середовища безпеки: в Польщі не було військ НАТО, ще не було проголошено ініціатив Бухарестської дев'ятки та Трьох морів / Фото: / Канцелярія президента РП / Kancelaria Prezydenta RP

Потреби і загрози

В якості головної загрози для безпеки Республіки Польщи визнається неоімперська політика керівництва Російської Федерації

В якості головної загрози для безпеки країни визнається неоімперська політика керівництва Російської Федерації в контексті дій, які в документі визначено, як багатосторонні комплексні дії за допомогою невійськових засобів (у т.ч.: кібератаки, дезінформація) нижче порогу війни з метою дестабілізації державних структур західних країн і розколу серед країн-союзниць.

Серед проблем виділено невизначеність і брак поваги до міжнародного права, а також зростання кількості загроз. Зокрема, йдеться про політику керівництва РФ і її військові агресії, яким товаришує розбудова систем обмеження доступу і наступального військового потенціалу.

В документі вказано на регіони Калінінградської області і Балтійського моря, військові навчання, що ґрунтуються на сценарії конфлікту з країнами НАТО, швидкого перекидання великих військових угруповань і використанні ядерної зброї. Стратегія також вказує на агресивні дії гібридного характеру Росії, розраховані на дестабілізацію НАТО і його членів, що несуть ризик виникнення конфлікту, у т.ч. шляхом дезінформації і кібератак.

Варшава висловлює стурбованість інтенсивним розвитком наступальних спроможностей ЗС Росії і розширенням зон обмеження доступу (anti-access/area denial, або A2/AD), що можуть обмежити свободу пересування сил НАТО в регіоні.

Документ передбачає, що: "Російська Федерація продовжуватиме політику розхитування існуючого міжнародного порядку, заснованого на міжнародному праві, з метою відновлення наддержавних позицій і сфер впливу. Це має призвести до послаблення позицій "деяких членів НАТО", при цьому йдеться про західноєвропейські країни. "В рамках ЄС з’являються суперечливі концепції щодо його подальшого розвитку".

В такій ситуації Польща має якомога сильніше бути представленою в структурах НАТО і Євросоюзу, а також розвивати двосторонню співпрацю з провідними регіональними партнерами. В якості загроз у Польщі визначено також регіональні і внутрішні конфлікти поблизу південних кордонів Європи і міграційний тиск, який залишається викликом для безпеки континенту. Важливим фактором визнано суперництво між США та Китаєм і Росією. Внаслідок цього зникає межа між війною і миром, замість яких зявляються конфлікти різного ступеню напруженості.

Польща, Defense Express
Російська Федерація продовжує політику розхитування існуючого міжнародного порядку, заснованого на міжнародному праві / Фото: Facebook-сторінка блогу Марчіна Рея

Глобальній невизначеності сприяє також, між іншим: порушення угод і договорів щодо роззброєння, розповсюдження зброї масового ураження та загрози тероризму і зорганізованої злочинності. Дії, що відбуваються нижче порогу війни, у т.ч. гібридні, в подальшому залишатимуться суттєвим засобом політики, який служить для досягнення цілей як державних, так і недержавних інституцій. Варто сподіватися на подальший розвиток спроможностей щодо оперування у багатьох вимірах, у т.ч. у кіберпросторі і космічному просторі.

Виникають нові загрози, пов’язані з технічним прогресом: штучний інтелект, безпілотні літальні апарати та інші беспілотні платформи, далекобійна високоточна зброя, у т.ч. балістичні і крилаті ракети. Також зростає можливість використання ядерної зброї в якості елементу деескалації конфлікту.

Польща, Росія, Defense Express
Зростає можливість використання Росією ядерної зброї в якості елементу деескалації конфлікту

З іншого боку, розвиток таких технічних напрямків, як: широкосмугові мережі стаціонарного і мобільного зв'язку (5G і наступних поколінь), квантова технологія, нанотехнологія або штучний інтелект уможливлюють створення нових оборонних і ударних можливостей. Йдеться про необхідність розвитку у сфері цифрових технологій і ефективного використання новітніх технологій.

Інтереси у сфері національної безпеки відповідно до нової Стратегії охоплюють:

  • Збереження незалежності, територіальної цілісності, суверенітету та забезпечення безпеки країни і її громадян.
  • Формування міжнародного порядку, що ґрунтується на солідарній співпраці і повазі до міжнародного права, що гарантує безпековий розвиток Польщі.
  • Зміцнення національної ідентичності і збереження національної культурної спадщини.
  • Забезпечення умов для тривалого і збалансованого суспільного і економічного розвитку та охорони навколишнього природного середовища.

Збройні Сили

Збройні Сили РП в подальшому мають посилюватися, що має супроводжуватися зростанням їх оперативних можливостей, у т.ч. спроможностей щодо стримання. Особливий наголос має бути зроблений на зростання мобільності і технічну модернізацію. У зв’язку з цим рівень видатків на оборону має вже у 2024 році становити 2,5 % ВВП. У відповідності до існуючих потреб має розвиватися структура управління ЗС, які мають бути поповнені до штатної чисельності особового складу і техніки усіх родів Збройних Сил.

До нових потреб (асиметрична війна, мереже центричне поле бою) також мають бути пристосовані навчальні програми.

Збройні Сили РП, Defense Express
Збройні Сили РП в подальшому мають посилюватися, що має супроводжуватися зростанням їх оперативних можливостей

ЗС РП мають бути підготовлені до гібридних дій, особливо Спеціальні Війська "в усіх надзвичайних станах і станах готовності країни". Збройні Сили також мають бути здатні до "створення систем антидоступу" і "маневрового характеру дій", при спроможності тривалого оперування поза місцем постійної дислокації. Це має супроводжуватися інвестиціями в інфраструктуру і логістичні спроможності ЗС.

В документі йдеться про необхідність створення національної інтегрованої системи ситуаційної поінформованості, заснованої на різних типах засобів розвідки, зв’язку, управління, у т.ч. "національних систем обсервації Землі" і безпілотників, що діють у мережецентричному середовищі. Також має бути створена національна спроможність супутникової комунікації, здатність до протиповітряної і протиракетної оборони (йдеться про продовження інвестування програми ППО Wisła, взаємодіючої з нею програми Narew, a також закупи винищувачів за програмою Harpia/F-35). Стратегія також декларує створення спроможностей високоточного ураження цілей на великих дистанціях.

Винищувачі F-35, Defense Express
Винищувачі F-35

Звертає на себе увагу і вимога посилення потенціалу протитанкової та протиповітряної оборони. Обидві зазначені сфери у Війську Польському сьогодні є сильно занедбаними, а їхнє посилення є необхідністю, що дозволить говорити про створення здатності для ефективних дій в умовах класичного конфлікту. Водночас, особливе значення для них мають проекти вітчизняної промисловості, такі, як ПТУР Piorun i Pirat, комплекс Poprad, винищувач танків Ottokar-Brzoza і башта ZSSW-30, зінтегрована з ПТУР Spike-LR.

ППО згадується в контексті поруч із безпосереднім прикриттям військ, що свідчить про ймовірний наголос на посиленні останнього поруч із захистом критичної інфраструктури (також з використанням системи Narew). Також мають бути забезпечені "оперативні спроможності виконання повного спектру військових завдань". З цією метою мають розвиватися війська оборони кіберпростору та створюватися можливості для дій у космічному просторі, а також інформаційних операцій.

ВМС мають бути спроможними для охорони інтересів на морі і взаємодії у союзному і регіональному форматах. Для польської оборонної промисловості мають бути створені умови - "незалежно від форми власності" - для можливості задоволення довготермінових потреб ЗС РП, здійснювати і впроваджувати науково-дослідницькі розробки. Це можна розуміти, як сигнал щодо бажання ще більшого залучення приватних підприємств, які останнім часом не допускалися до ключових розробок (наприклад, програми Rosomak або Orlik).

Також має бути реалізована програма створення Військ Териториальної оборони, "створюючи умови для розбудови всебічної бойової готовності на усій території країни". Має бути вдосконалений механізм мобілізації, у т.ч. система підготовки резерву особового складу.

Церемонія подпісання Стратегії / Відео: / Канцелярія президента РП / Kancelaria Prezydenta RP

Про системні зміни в Польщі, що передбачені новою Стратегією національної безпеки РП, напрямки розвитку міжнародної співпраці республіки Польща та подальші перспективи забезпечення національної безпеки країни читайте в частині 2 матеріалу.

Читайте також: Нова Стратегія нацбезпеки Польщі: головна загроза - неоімперська політика керівництва РФ. Ч.2